Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/14 травня 2020: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
→‎Авраменко Світлана Миколаївна: Додано аргументи щодо "широко" відомої гіпотези.
Мітка: редагування коду 2017
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 455:
#::::::{{ping|Роберт Аріас}} Вікіпедія базується на незалежних джерелах, а не на первинних. Те, що пані Авраменко розповсюджує власну гіпотезу — первинне джерело. Коли інші науковці досліджують гіпотезу пані Авраменко — незалежне, вторинне джерело. Широку відомість не може дати сам автор, її мають дати інші фахівці в галузі.
#::::::З вашим підходом Вікіпедія мала б включати статті про кожного науковця. Кожен науковець сформулював і опублікував бодай одну гіпотезу, кожен науковець друкувався у фахових виданнях, бо так працює наука. Але Вікіпедія вимагає не просто гіпотези, а широко відомої гіпотези, якої в Авраменко немає, бо окрім двох цілеспрямованих рецензій на її працю ніхто з цією гіпотезою не працював, жоден науковець спонтанно не опублікував «а в Авраменко є така відома гіпотеза, от моя наукова оцінка її». Вікіпедія вимагає не просто публікацій у фахових виданнях, а в провідних фахових виданнях. Їх у Авраменко теж немає, бо будь-яка людина, знайома з українською наукою, підтвердить, що Збірник наукових праць Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини не є провідним фаховим виданням України (не кажучи вже про світ). От якби про гіпотезу пані Авраменко написали в ''[[:en:Review of Educational Research|Review of Educational Research]]'' — була б інша справа, можна було б говорити, що це широко відома гіпотеза. А так маємо лише розкрутку дрібної гіпотези, публікації в другорядних журналах, і як ще один вимір цього її індекс Гірша дорівнює 1, тобто її праці не є цитованими в галузі. Всі ознаки того, що пані Авраменко не є значущим науковецм — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 11:29, 8 січня 2021 (UTC)
#::::::: Ми ходимо по колу. Ви не чуєте мене : не працюють так з гіпотезами інших вчених - дають рецензії на дослідження, здійснюють історіографічний аналіз тошо. При цьому автори таких робіт не підлаштовують свої висновки під термінологію критеріїв Вікіпедії. Якщо, скажімо С. Золотухіна (професор) і А. Житницька пише, що "... нею вперше подано і доведено гіпотезу про наявність позитивного педагогічного досвіду... ", а крім них О. Решетняк + є висвітлення в ЗМІ, в інших джерелах практичного використання результатів дослідження - це і є широко відома гіпотеза. Хтось ще якусь наукову публікацію створить - добре, але й на цьому рівні є очевидним і активна діяльність вченого, і відомість гіпотези. І, до речі, статті у Вікіпедії об'єктивно не закінченні - передбачено колективне створення. Тому є перспективне покращення. На користь ''"широко відомої гіпотези" ''слугують, крім вищенаписаного, посилання на дослідження С. Авраменко іншими вченими : "''Дослідження С. Авраменко згадували у власних роботах Л. Єфименко — аналізуючи наукові праці, в яких започатковано розв'язання проблеми комунікативної толерантності і на які вона спиралась, К. Гнатовська — вивчаючи формування толерантності в сучасної студентської молоді. На нього також посилаються вчені В. Гупаловська та І. Чорноба — при вивченні толерантності як особистісної властивості, Н. В. Завернико і Т. Соловйова — у дослідженні виховання толерантності у школярів як умови розвитку інклюзивної освіти в Україні, А. Галичанська — аналізуючи узгодженість міжпоколінної взаємодії в сім'ї, А. Костовська — розглядаючи проблеми мовно-толерантного висвітлення теми переселенців в українських інтернет-ЗМІ. Теоретичні положення наукової роботи С. Авраменко використано 2018 року О. Пономарьовою для обґрунтування результатів дослідження проблеми діагностики сформованості толерантності старшокласників." ''- це внесок у розроблення і доведення гіпотези в частині ''вивчення комунікативної толератності''. + дослідниця Т. Мотуз вказала С. Авраменко серед вчених, чиї дослідження ''є вагомими для подальшого вивчення розвитку ідеї толерантності дітей та молоді у вітчизняній педагогічній думці середини ХХ — початку ХХІ століття,'' і професор С. Золотухіна та доцент О. Решетняк пишуть у своїх статтях про це пишуть. У статті це все позначено.
Теоретичні положення наукової роботи С. Авраменко використано 2018 року О. Пономарьовою для обґрунтування результатів дослідження проблеми діагностики сформованості толерантності старшокласників." ''- це внесок у розроблення і доведення гіпотези в частині ''вивчення комунікативної толератності''. + дослідниця Т. Мотуз вказала С. Авраменко серед вчених, чиї дослідження є вагомими для подальшого вивчення розвитку ідеї толерантності дітей та молоді у вітчизняній педагогічній думці середини ХХ — початку ХХІ століття, і професор С. Золотухіна та доцент О. Решетняк пишуть у своїх статтях про це пишуть. У статті це все позначено.
#::::::: Щодо тих же наукових статей - я прошу Вас уже з цим закінчити. Колишні статті за вимогами ВАК - є авторитетними. Це вітчизняний визнаний рівень. Зараз змінились категорії - ок, але це не поширюється на час "до цих змін". Статті, затверджені ВАК і все. З міжнародних публікацій є статті у збірниках матеріалів міжнародних наукових конференцій - і їх багато. Це не тільки праця вченого, це ще й захист доповіді при обговоренні. Опубліковано - визнано релевантним. І не треба маніпулювати. Хотілося б побачити статтю Scopus ? Ну, так, було б не погано, але в мене таке відчуття, що й за цієї публікації Ви б знайшли іншу ваду, бо, цитую : " з вашим підходом Вікіпедія мала б включати статті про кожного науковця". Це питання не до мене. Але, якщо є активна практична діяльність, є рецензії провідних вчених + освітні інновації - це вже, мабуть, не "пересічний" науковець, хоча такого наукового терміну немає. Можна дискутувати про визначення понять "пересічний науковець" - "непересічний науковець" - є такі визначення ?? Я не вивчав достеменно це питання. У Законі про вищу освіту такого поняття немає. Думаю, Ви можете мати рацію, якщо дослідете це питання + подасте СПИСОК джерел, які, ймовірно, не є авторитетними джерелами для статті у Вікіпедії, і який затвердить спільнота - як це, приміром, є у французькій і інших сегментах Вікіпедії. За цих умов і автор статті знає, на що йде, і при обговоренні не буде ані маніпуляцій, ані пересмикувань. А поки що визначення значущості є почасти дискусійним і суб'єктивним. Щодо цитування - ця робота в мене чи в когось іншого попереду : зустрічав, але не виписував у статтю. Є така обов'язкова умова в актуальних правилах української Вікіпедії ? Думаю, якби була, я б побачив цю ознаку в добрих і вибраних статтях. Не бачу. Бачив формальний критерій значущості без доведених змістових - такого скільки хочеш. Отже, проблеми в існуванні Вікіпедії є, але чому ж на мою статтю вилити все, що в ній є недосконалим? Вибачте ! [[Користувач:Роберт Аріас|Роберт Аріас]] ([[Обговорення користувача:Роберт Аріас|обговорення]]) 15:55, 8 січня 2021 (UTC)
#::::::::Відома гіпотеза — це, наприклад, [[Гіпотеза вроджених мовних структур]], вона опублікована в провідних виданнях, і з нею працюють інші вчені, підтверджують, спростовують, аналізують, роблять власні дослідження на цю тему тощо. Ваше ж «вперше подано і доведено (щось)» — звична рецензія на кандидатську, в якій рецензент виділяє наукову новизну. І це не я хочу бачити провідні видання, це правила Вікіпедії хочуть цього. У Вікіпедії є консенсус, що простого ВАКівського видання недостатньо для п. 6. Інакше цей критерій не мав би сенсу, бо геть усі науковці мають бодай одну ВАКівську публікацію (часто її вимагають навіть у магістрів), і треба дуже вже постаратися, щоб не пройти його — [[Користувач:NickK|NickK]] ([[Обговорення користувача:NickK|обг.]]) 17:23, 8 січня 2021 (UTC)