Чернігівська єпархія: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Олешко (обговорення | внесок) Немає опису редагування |
||
Рядок 5:
[[1500]] у зв'язку з приєднанням [[Чернігів|Чернігова]], [[Брянськ]]а, [[Стародуб]]а і [[Новгород-Сіверський|Новгород-Сіверська]] до [[Московська держава|Московської держави]] Чернігівська єпархія протягом понад 100 років була поділена на дві частини. Більша підлягала смоленському єпископу, решта знаходилася на землях, захоплених [[Литва|Литвою]] і [[Польща|Польщею]].
Після [[Деулінське перемир'я|Деулінського перемир'я]] [[1618]] всі [[Церква|церкви]] Чернігівської єпархії підпорядковувалися смоленському [[Єпископ|єпископу]]. Після
З метою матеріального зміцнення Чернігівської єпархії київський [[Митрополит|митрополит]] передав їй [[Протопопія|протопопії]]: Чернігівську, Менську, Борзенську, Глухівську, Конотопську, Стародубську та Новгород-Сіверську. У 19 ст. Чернігівська єпархія мала [[Консисторія|консисторію]] і 52 благочинних чоловічих і 4 жіночих [[Монастир|монастирі]], кафедральний собор, 13 міських соборів, 952 парафіяльні [[Церква|церкви]], 5 при казенних закладах, 6 домових, 52 на кладовищах, 47 приписних, 21 одновірчу; всього — 1081 [[Церква|церкви]] (з них у селах — 834). У Чернігівській єпархії було 3 повітових духовних чоловічих училища ([[Чернігів]], [[Новгород-Сіверський]], [[Стародуб]]), [[Чернігівська духовна семінарія]]. Майже при всіх [[Церква|церквах]] існували церковні парафіяльні школи. Чернігівська єпархія існувала до [[1919]].
| |||