Сполучені Штати Америки: відмінності між версіями

м
нема опису редагування
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Назва країни: виправив помилки)
мНемає опису редагування
На середину 90-х pp. XIX ст. США вийшла на перше місце у світі за обсягами промислового виробництва, технічним оснащенням підприємств і продуктивністю праці. Перетворенню США в світового індустріального лідера сприяло освоєння багатих природних ресурсів Американського континенту, щедрі субсидії з боку держави, особливо в залізничне будівництво. На початок XX ст. залізниці з'єднували всі штати, а їхня сумарна довжина перевищувала аналогічний показник усіх країн Європи і становила половину світової залізничної мережі.
[[Файл:Ellis island 1902.jpg|міні|ліворуч|Федерально-іміграційна станція на [[Елліс (Нью-Йорк)|Острові Елліс]] пропустила приблизно 20 мільйонів людей]]
Інтенсивно відбувався процес концентрації виробництва та капіталу і монополізації в особливо централізованих формах. Головну роль у промисловому виробництві відіграли великі підприємства — вони становили 2,2 %, але виробляли майже половину обсягу промислової продукції. Вони об'єднувалися у монополії. Були засновані сталева корпорація Карнегі, електротехнічний трест «Дженерал електрик», корпорація Дж. Рокфеллера «Стан-дард Ойл» та інші. У банківській сфері наймогутнішими банками були «Нешнл сіті банк» Рокфеллера, банки Моргана, Меллона та інші. Важливу роль відіграє постійний притокприплив європейського капіталу та іммігрантів з Європи. У США один відсоток населення зосередив у своїх руках половину національного багатства. Дрібний та середній капітали були залучені до сфери торгівлі та послуг. Динамізм розвитку американської економіки надавала вільна конкуренція. Рівень технічного облаштування сільського господарства був значно вищий за європейський, за виробництвом сільськогосподарської продукції США посідали перше місце у світі.
 
Початок XX ст. ознаменував початок «прогресивної ери» — проведення ряду реформ, ініціатором яких став президент [[Теодор Рузвельт|Т. Рузвельт]]. Основна суть реформ полягала в забезпеченні ролі держави як регулятора економічних і трудових відносин між працею і капіталом, що дало змогу уникнути загострення соціальних конфліктів і революції. Розпочато політику «чесного курсу», передбачено боротьбу проти монополій, арбітраж у відносинах між підприємцями і робітниками тощо. Серед прийнятих у цей час законів необхідно відзначити закон про введення державного контролю над виготовленням ліків і харчових продуктів; закон про контроль тарифів на залізницях, контроль над умовами праці на різницях тощо. Низку великих ділянок землі було оголошено державними заповідниками, створювалися комісії з охорони [[довкілля]] тощо.
{{Детальніше|Пандемія коронавірусної хвороби 2019}}
{{Детальніше|Коронавірусна хвороба 2019 у Сполучених Штатах Америки}}
У березні 2020 року кількість хворих в США зростала настільки швидко, що 23 березня кількість хворих зросла до 39&nbsp;тис. чоловікосіб, і за цим показником США вже 21 березня вийшли на третє місце в місті після Китаю та Італії. 26 березня США з понад 85 тис. випадків стала лідером за кількістю хворих на COVID-19, перевищивши позначки КНР та Італії.<ref>{{cite web|last1=Микола |first1=Донєв |title=США випередили Китай та Італію за кількістю заражень COVID-19 |url=https://www.pravda.com.ua/news/2020/03/27/7245312/ |website=Українська правда |date=2020-03-27|accessdate=2020-04-03}}</ref> 27 березня перетнула межу в {{formatnum:100000}},<ref>{{cite web |title=Кількість заражених коронавірусом у США перевищила 100 тисяч |url=https://www.eurointegration.com.ua/news/2020/03/28/7108085/ |website=www.eurointegration.com.ua |accessdate=2020-04-03}}</ref> 1 квітня&nbsp;— у {{formatnum:200000}},<ref>{{cite web |title=У США новий антирекорд - кількість хворих із коронавірусом перевищила 200 тисяч |url=https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2910258-u-ssa-novij-antirekord-kilkist-hvorih-iz-koronavirusom-perevisila-200-tisac.html |website=www.ukrinform.ua |date=2020-04-01|accessdate=2020-04-03}}</ref> 5 квітня&nbsp;— у {{formatnum:300000}},<ref>{{cite web |title=Кількість інфікованих коронавірусом у США перевищила 300 тисяч осіб |url=https://tsn.ua/svit/kilkist-infikovanih-koronavirusom-u-ssha-perevischila-300-tisyach-osib-1521324.html |website=[[ТСН]]|accessdate=2020-04-05|date=2020-04-05}}</ref> 9 квітня&nbsp;— у {{formatnum:400000}}<ref>{{cite web |title=US coronavirus cases surpass 400,000 with more than 14,500 deaths |url=https://www.aljazeera.com/news/2020/04/coronavirus-cases-surpass-400000-12900-deaths-200408130142300.html |website=www.aljazeera.com |accessdate=10 April 2020}}</ref>
 
== Адміністративний устрій ==
У США сформувалася високорозвинена система [[освіта|освіти]], яку складають кілька ланок: [[середня школа]] і [[вища школа]] (приватна і державна), державні і приватні професійні навчальні заклади&nbsp;— [[коледж]]і, професійна підготовка на робочих місцях і в системі збройних сил. Число вишів у США перевищує 4 тисячі, з них 2&nbsp;533&nbsp;— чотирирічні коледжі, 1&nbsp;683&nbsp;— дворічні коледжі. 57&nbsp;% вищих навчальних закладів приватні. Число шкіл&nbsp;— 117 тисяч, з них 89,5 тис. (76&nbsp;%)&nbsp;— державні і 27,4 тис.&nbsp;— приватні. Вже 2003 року 93&nbsp;% шкіл у США мали постійний доступ в мережу [[Інтернет]].
 
[[2006]] року в США налічувалося 17,7&nbsp;млн студентів: 13,4&nbsp;млн навчалися в державних вузахвишах (75&nbsp;%) і 4,3&nbsp;млн&nbsp;— у приватних (25&nbsp;%). Школярів налічувалося 55,4&nbsp;млн, з них 48,9&nbsp;млн навчалися у державних школах (88&nbsp;%) і близько 6,5&nbsp;млн&nbsp;— у приватних школах (12&nbsp;%). Понад 85&nbsp;% американців у віці 25 років і старше мають принаймні закінчену середню освіту, а 28&nbsp;%&nbsp;— ще й закінчену вищу, у тому числі понад 7&nbsp;% мають ступінь [[магістр]]а, [[доктор філософії|доктора філософії]] або інші наукові ступені.
 
Своєрідність американської вищої школи полягає в її багаторівневості і розгалуженості, поділу вищих навчальних закладів на державні та приватні, їх відмінності за якістю і кількістю ступенів, що присвоюються, наявності систем залікових одиниць, особливостях роботи професорсько-викладацького складу<ref>В.&nbsp;О.&nbsp;Тарасова. Вища освіта у США: Сучасний стан та пріоритети розвитку // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України.&nbsp;— 3/2011</ref><ref>Лунячек, В.&nbsp;Е.&nbsp;Деякі практичні питання управління освітою в США / В.&nbsp;Е.&nbsp;Лунячек // Нова педагогічна думка .&nbsp;— 2008.&nbsp;— №&nbsp;1.&nbsp;— С. 16-20.</ref>. Асоціація восьми найстаріших американських університетів носитьмає назву [[Ліга плюща|Ліги плюща]], до неї входять [[Браунський університет]], [[Гарвардський університет]], [[Дартмутський коледж]], [[Єльський університет]], [[Колумбійський університет]], [[КорнельськийКорнелльський університет]], [[Пенсильванський університет]], [[Принстонський університет]].
 
=== Охорона здоров'я ===
{{Main|Культура США}}
 
Сполучені Штати Америки&nbsp;— багатокультурна [[держава]], де проживають представники різноманітних етнічних груп, традицій і цінностей<ref name="Society in Focus">Thompson, William, and Joseph Hickey (2005). ''Society in Focus''. Boston: Pearson. ISBN 0-205-41365-X.</ref>. Окрім нині малочисельнихнечисленних [[індіанці|корінних американців]] і корінних жителів [[Гавайські острови|Гавайських островів]], майже всі американці (або їхні пращури) емігрували у США впродовж останніх п'яти століть<ref>Fiorina, Morris P., and Paul E. Peterson (2000). ''The New American Democracy''. London: Longman, p. 97. ISBN 0-321-07058-5.</ref>. Відтак [[культура]], носіями якої є більшість американців&nbsp;— масова американська культура&nbsp;— [[західна цивілізація|західна культура]] зі значним впливом традицій [[європа|європейських]] іммігрантів та впливом традицій, привнесених [[раб]]ами з [[Африка|Африки]]<ref name="DD"/><ref>Holloway, Joseph E. (2005). ''Africanisms in American Culture'', 2d ed. Bloomington: Indiana University Press, pp. 18-38. ISBN 0-253-34479-4. Johnson, Fern L. (1999). ''Speaking Culturally: Language Diversity in the United States''. Thousand Oaks, Calif., London, and New Delhi: Sage, p. 116. ISBN 0-8039-5912-5.</ref>. Відносно нещодавня імміграція з [[Азія|Азії]] й особливо [[Латинська Америка|Латинської Америки]] також додали до американської культури свої культурні особливості.
 
=== Кухня ===
{{Main|Американська кухня}}
 
Американська кухня найбільш повно відбиває [[менталітет]] всієї американської нації і характеризується раціоналістичністю, [[стандарт]]изованістю й масовістю. Її основними продуктами стали [[консерви]], [[презервипресерви]], ковбасні вироби, [[бутерброд]]и і готові напої, найчастіше холодні: [[віскі]], [[пиво]], [[коктейлі]], [[соки]]. Лише деякі гарячі страви швидкого готування, зручні для стандартизації порцій і цін, допускалися в цю кухню: [[Стейк (страва)|стейки]], [[бургер]]и, [[сосиски]], [[яєчня]]. [[Чай]], що вимагає особливих умов заварювання, ставав незручним у цьому «потоці», тому неминуче втрачав якість, і зрештою його майже повністю витіснила [[кава]]. Однак, ці тверді правила пом'якшувалися тим, що в [[США]] паралельно зберігалися і культивувалися національні кухні, зокрема [[Італійська кухня|італійська]], [[Китайська кухня|китайська]] і [[Японська кухня|японська]]. Типові страви: [[гамбургер]], [[яблучний пиріг]], [[Стейк (страва)|стейк]], [[морозиво]], [[хот-дог]], [[смажена курка]], [[картопля фрі]], [[кока-кола]].
 
=== Образотворче мистецтво ===
{{main|Кінематограф США}}
 
Знамениті кіностудії в [[Голлівуд]]і (північно-західний район міста [[Лос-Анджелес]], штат [[Каліфорнія]]) та американські кінозірки [[Одрі Гепберн]], [[Джон Вейн]], [[Мерилін Монро]] тощо багато в чому визначили напрямки світового [[кінематограф|кінематографа]]у 20 століття. Нині діють численні кіностудії, найвідоміші серед них: [[20th Century Fox]], [[Columbia Pictures]], [[DreamWorks]], [[Metro-Goldwyn-Mayer]], [[Miramax Films]], [[New Line Cinema]], [[Paramount Pictures]], [[Sony Pictures Entertainment]], [[Universal Studios]] та [[Warner Brothers]]. Найвідоміші мультиплікатори США&nbsp;— [[Walt Disney Pictures]], студії [[Pixar]] і [[DreamWorks Animation]].
 
США славляться своїм музичним мистецтвом, вони стали батьківщиною [[блюз]]у, [[джаз]]у, а також жанру [[мюзикл]]у. Видатні американські композитори: [[Аарон Копленд]], [[Джордж Гершвін]], [[Леонард Бернстайн]], один з найвідоміших хореографів 20 століття [[Джордж Баланчин]], музиканти&nbsp;— [[Луї Армстронг]], [[Біллі Холідей]], [[Дюк Еллінгтон]]. Провідні симфонічні оркестри США діють у таких містах: [[Нью-Йорк]], [[Філадельфія]], [[Сан-Франциско]], [[Клівленд]], [[Лос-Анджелес]], [[Чикаго]], [[Бостон]]. Оперний театр [[Метрополітен-опера]] у Нью-Йорку один з найвідоміших у світі.