Кочетков Олександр Сергійович: відмінності між версіями

1917Олександр Кочетков народився 12 травня 1900 року Олександрв Кочетковробітничій родині, яка, того часу, мешкала на Лосіноострівській вузловій станції [[Ярославський напрямок Московської залізниці|Ярославського напрямку]] Московської залізниці. 1917 року він закінчив ЛосиноострівськуЛосіноострівську гімназію. Згодом, навчався на філологічному факультеті [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Московського університету]].

Олександр Кочетков почав писати вірші ще в юнацтві. З 17 років був учнем поетеси [[Меркур'єва Віра Олександрівна|Віри Меркур'євої]], потім познайомився і зблизився з [[Іванов В'ячеслав Іванович|В'ячеславом Івановим]]: «1921 року я зустрів милого, прекрасного й дивовижного Кочеткова», -— писавзгадував Івановмитець згодом <ref>Розенфельд Б. Право на память. К 100-летию А. С. Кочеткова // «<nowiki/>[[Даугава (журнал)|Даугава]]<nowiki/>». — 2000. — № 5. — С. 142.</ref> .

Єдиним прижиттєвим виданням віршівтворів Олександра Кочеткова булабули публікаціявірші в альманаху «Золотая зурна» ([[Владикавказ]], 1926). Його п'єси за життя не публікувалисядрукувались. Водночас, переклади Олександра Сергійовича широкочасто друкувалисяпублікувались у радянській періодиці.

Всенародну славу Олександру Кочеткову приніс вірш «Балада про прокурений вагон», більшнайбільше відомий за рядком «З коханими не розлучайтесь». Вірш був написаний 1932 <ref name="aif">{{Цитата:Новини|title=«С любимыми не расставайтесь!» История создания легендарного стихотворения|last=Наталья Володихина|url=http://www.stav.aif.ru/society/person/s_lyubimymi_ne_rasstavaytes_kak_bylo_napisano_izvestnoe_stihotvorenie|work=[[Аргументы и факты]]|date=07/06/2017}}</ref>, але вперше виданий тільки в 1966 рокуроці в збірці «День поезії» за сприяння українського літературознавця і пропагандиста його творчості поета — [[Озеров Лев Адольфович|Л.Лева]] [[Озеров Лев Адольфович|ОзеровимОзерова]]. «Балада...» стала шлягером другої половини [[XX століття]] завдяки тому, що прозвучала у фільмі [[Рязанов Ельдар Олександрович|Е. Рязанова]] «<nowiki/>[[Іронія долі|Іронія долі, або З легким паром!]]<nowiki/>». Рядком з «Балади» названа п'єса [[Володін Олександр Мойсейович|О. Володіна]], за якою був знятий [[З коханими не розлучайтесь|однойменний фільм]]. «Балада ...» була написана під враженням від випадкового порятунку: восени 1932 року, щоб відстрочити на три дні розставання зі своєю дружиною, Інною Григорівною Прозрітелевою, Олександр Кочетков здав квиток на потяг [[Сочі]]-[[Москва]], який на станції [[Кубанська (платформа)|Любліно-Дачне]] потрапив у аварію. Загинуло 36 осіб, постраждала 51 людина. За рішенням суду винними в катастрофі були визнані начальник станції (розстріляний), черговий станції (отримав 8 років), сторож (засуджений до 6 років ув'язнення), сигналіст (засуджений на 1 рік) <ref>Известия. 1932. 31 октября</ref> . У першому ж листі, отриманому Інною Григорівною з Москви, був цей вірш. Перший пік популярності ще неопублікована «Балада ...» пережила в роки [[Німецько-радянська війна|Німецько-радянської війни]], вірш переписували й переказували напам'ять. На думку літературознавця І. Кукуліна, «Балада» могла послужити зразком для [[Симонов Костянтин Михайлович|Костянтина Симонова]], який написав під час війни вірш «<nowiki/>[[Чуєш…Ти чекай мене|Чекай мене]]<nowiki/>».

Серед перекладів Олександра Кочеткова: антології народних пісень «Чарівний ріг юнака» німецьких письменників [[Ахім фон Арнім|Арніма]] та [[Клеменс Брентано|Брентано]] (повністю не була надрукована), [[роман]] Бруно Франка про творчість іспанського письменника [[Мігель де Сервантес|Сервантеса]], поезії [[Гафіз|Гафіза]], Анварі, Фаррухі, Унсарі, Ес-Хабіб Вафа, [[Антал Гідаш|Антала Гідаша]], [[Фрідріх Шиллер|Шиллера]], [[П'єр Корнель|Корнеля]], [[Жан Расін|Расіна]], [[П'єр-Жан Беранже|Беранже]], грузинських, литовських, естонських поетів. Брав участь у перекладах епосів ( «Давид Сасунський», «<nowiki/>[[Алпамиш]]<nowiki/>», «<nowiki/>[[Калевіпоеґ]]<nowiki/>»).

Автор п'єс у віршах «Коперник» ( Театр Московського планетарію ), «Вільні фламандці» (у співавторстві зі С. Шервінський Шервінським), «Надія Дурова» (у співавторстві з К. Липскеровим).

* ''Кочетков А., Шервинский С.'' Вольные фламандцы: Пьеса в 5 д.действиях и 8 карткартинах. На темы [[Шарль де Костер|Шарля де Костера]]. — {{М.}}: Гослитиздат, 1937. — 156 с., 3 000 экз.

* Коперник: Драмат.Драматическая поэма в 3 частях, 9 сценах с прологом и эпилогом / На материале и при участии проф. К. Л. Баева. — {{М.}}: Изд. и стеклогр. изд-ва «Искусство», 1938. — 131 с.

* ''Вафа, Ахмет ЭсЕс-ХабибХабіб-Вафа.'' Бунт. / Пер. сз [[Мови Індії|індійської индустанимови]]. — {{М.}}, 1931

* ''Гидаш[[Антал Гідаш|А. Гідаш]].'' Венгрия ликует. / Пер. сз [[Угорська мова|угорської венгерскогомови]]. — {{М.}}—{{Л.}}, 1930, 1931

* ''Гидаш А. Гідаш''. Восставшая Венгрия в песнях. / Пер. сз угорської венгерскогомови. — {{М.}}, 1932

* ''Ес-Хабіб-Вафа, Ахмет Эс-Хабиб.'' Предбурье. / Пер. сз индустани.індійської мови — {{М.}}, 1933.

* ''Вафа, Ахмет ЭсЕс-ХабибХабіб-Вафа.'' Раны горят. / Пер. сз індійської индустанимови. — {{М.}}, 1933.

* ''Гидаш А. Гідаш''. Земля движется. / Пер. с венгерскогоугорської мови. — {{М.}}, 1934

* ''ГидашА. Гідаш А''. Мой творческий опыт рабочему-автору. / Пер. сз венгерскогоугорської. — {{М.}}, 1935

* ''ГидашА. Гідаш А''. Новые песни. / Пер. сз венгерскогоугорської. — {{М.}}, 1935

* ''Ес-Хабіб-Вафа, Ахмет Эс-Хабиб.'' Шквал. / Пер. сз индустаниіндійської. — {{М.}}, 1936.

* ''Гидаш А. Гідаш''. Песни о молодой стране. / Пер. сз венгерскогоугорської. — {{М.}}, 1936

* ''[[Церетелі Акакій Ростомович|Церетели А. Церетелі]]''. Тамар Цбиери. / Пер. сз грузинского[[Грузинська мова|грузинської]]. — [[Тбілісі|Тбилиси]], 1948

* ''Церетели А. Церетелі''. Патара Кахи. / Пер. сз грузинскогогрузинської. — ТбилисиТбілісі, 1949

* ''Элляй[[Елляй (поет)|Елляй]]''. Чурумчуку. / Пер. сз [[Якутська мова|якутскої якутскогомови]]. — Якутск[[Якутськ]], 1946; {{М.}}—{{Л.}}, 1954.