Окюз Мехмед-паша: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
правопис
правопис
Рядок 35:
 
== Життєпис ==
Син Кара-Гасана, стамбульського коваля в кварталі Карагюмрюк. Народився в Стамбулі 1557 року. 1567 року поступив на службу до палацу султана. Навчався в палацовій школі Ендерун-сарай. Першою значною посадою булібула кілер-кетюдаши (на кшталт виночерпія). Згодом став хасода-агою. 1606 року призначений на посаду сілахдара (голови палацової канцелярії).
 
1607 року стає пашею [[Османський Єгипет|Єгипетського еялету]]. В цей час ця провінція перебувала під владою сипахів, що повстали ще у 1604 році. Жорсткими заходами Мехмед-паша за підтримки беїв мамлюків придушив повстання сипахів, багатьох стративши. Потім скасував податок тулба, що впроваджував на фелахів (селян), чим розширив коло своїх прибічників. За цим стратив санджакбеїв, що дозволили впроваджувати тулбу.
 
1609 року спалахнуло нове повстання оджаків чаушів, яничарів та абазів, невдоволених скасуванням тулби. Мехмед-паша зібрав вірних вояків та бедуїнів для придушення заколоту. Після відмови повсталих на заклик аліма Алтипармака Мехмеда-ефенді здатися, Мехмед-паша рушив проти них військом, завдавши в битві біля Каїру рішучої поразки. За цим стратив 250 найбільш активних, інших відправив у заслання до Ємену. За це отримав прізвисько Кулкіран (Винищувач рабів). Він продовжував сприяти громадським роботам і намагався реформувати фіскальну та військову організацію Єгипетського еялету, зменшивши кількість місцевих беїв до 12. Стабілізація ситуації сприяла збільшенню податків, що стали надсилатися з Єгипту до СтамбулуСтамбула. Також провів водогін в Мецці та звільнив паломницькі шляхи до святих мусульманських міст від розбійників, налагодивши місця відпочину прочан.
 
У 1611 році повернувся до Стамбула. Його подальшій кар'єрі сприяв шлюб з [[Гевхерхан-султан (дочка Ахмеда I)|Гевхерхан Султан]], донькою османського султана [[Ахмед I|Ахмеда I]], що відбувся 1612 року. Того ж року призначається [[капудан паша|капудан-пашою]]. Виступав проти укладання договору капітулярій з [[Голландська республіка|Республікою Сполучених провінцій]], втім його булопідписав підписано султаномсултан. На чолі флоту забезпечував захист Кіпру і Беуруту від мальтійського і тосканського флоту. 1613 року втратив посаду через поразки у морській битві біля Самосу проти Оттавіо д'Арагона, неаполітанського адмірала.
 
1614 року призначено спочатку каймакамом (заступником великого візиря), а після страти [[Гюмюльджинелі Насух-паша|Насух-паши]] — великим візиром. Тут намагався також суворо утримувати лад, приборкуючи корупцію чиновників. За це дістав прізвисько Кара-Мехмед. 1615 року зібрав в Алеппо і Мараші війська для наступної [[Турецько-перська війна (1603—1618)|військової кампанії проти Персії]] 1616 року спробував захопити Єреван, але 55-денна облога не мала успіху, внаслідок чого усунений з посади.