|
Merry Xmas
{{Область|
герб = Coat_of_Arms_of_Poltava_Oblast.svg
| опис герба = Герб Полтавської області
| прапор = Flag of Poltava Oblast.svg
| опис прапора = Прапор Полтавської області
| розташування = Poltava in Ukraine.svg
| назва = Полтавська
| прізвисько = Полтавщина
| утворена = [[22 вересня]] [[1937]] року<ref>Постановление ЦИК СССР от 22 сентября 1937 года [[s:ru:Постановление ЦИК СССР от 22.09.1937 о разделении Харьковской области … и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области|«о разделении Харьковской области на Харьковскую и Полтавскую, Киевской — на Киевской и Житомирскую, Винницкой — на Винницкую и Каменец-Подольскую и Одесской — на Одесскую и Николаевскую области»]] {{ref-ru}}</ref>
| код КОАТУУ = 53000
| населення = {{Населення областей України|Полтавська}}
| площа = 28748
| густота = {{rnd|{{НОУ/2|Полтавська}}/28748|1}}
| код області = 53
| центр = [[Полтава]]
| райони = 4
| МОЗ = 6
| МРЗ = 10
| міські райони = 5
| смт = 20
| села = 1783
| селища = 43
| селищні ради = 21
| сільські ради = 467
| номери автомобілів=[[File:Non-EU-section-with-UA.svg|13px|]] BI, НІ (регіон - 17)<ref>http://newsone.com.ua/auto/v-ukrayini-zminyatsya-avtomobilni-derzhnomeri.html В Україні зміняться автомобільні держномери</ref>
| домен = poltava.ua; pl.ua
| веб-сторінка = [https://oblrada-pl.gov.ua/ Полтавська облрада]<br/>[http://www.adm-pl.gov.ua/ Полтавська ОДА]
| адреса = 36000, м. Полтава, вул. Соборності, 45
| голова ОДА = [[Синєгубов Олег Васильович]]<ref>{{УПУ|843/2019|11 листопада 2019|Про призначення О.Синєгубова головою Полтавської обласної державної адміністрації|link=https://www.president.gov.ua/documents/8432019-30445}}</ref>
| рада = [[Полтавська обласна рада]]
| голова = [[Біленький Олександр Юрійович]]
| мапа = Poltava oblast map 2020.svg
|громади=60}}
'''Полта́вська о́бласть''' — [[адміністративно-територіальна одиниця]] [[Україна|України]] з центром у місті [[Полтава]]. Утворена [[22 вересня]] [[1937]] року. Розташована у середній частині [[Лівобережна Україна|Лівобережної України]] і, частково, на [[Правобережна Україна|Правобережній Україні]]. Більша частина області лежить у межах [[Придніпровська низовина|Придніпровської низовини]] та [[Полтавська рівнина|Полтавської рівнини]].
Площа — 28 748 км² (4,76 % території України), населення — 1 466 786 осіб<ref name="dem">{{cite web|url=http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2013/03_13/64.zip|title=Демографічна ситуація в Україні на 1 лютого 2013 року|date=2013-03-18|publisher=Головне управління статистики в Україні|accessdate=2013-04-04|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqQT5H9?url=http://www.ukrstat.gov.ua/express/expr2013/03_13/64.zip|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}</ref> ([[1 лютого]] [[2013]], 3,22 % мешканців України). Область налічує 4 райони та 16 міст, з яких шість — [[Гадяч]], [[Горішні Плавні]], [[Кременчук]], [[Лубни]], [[Миргород]] та [[Полтава]] — обласного підпорядкування<ref>[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/z7503/a002 Регіони України та їх склад // Офіційний портал Верховної ради України]</ref>.
До найважливіших галузей господарства області належать [[сільське господарство]] та [[промисловість]] (зокрема [[Харчова промисловість|харчова]], [[Легка промисловість|легка]], [[Машинобудівна промисловість|машинобудівна]] і ін.).
== Географія ==
{{Main|Географія Полтавської області}}
=== Географічне розташування ===
Полтавська область 6-а серед областей України за площею. На півночі межує з [[Чернігівська область|Чернігівською]] та [[Сумська область|Сумською]], на сході з [[Харківська область|Харківською]], на півдні з [[Дніпропетровська область|Дніпропетровською]] та [[Кіровоградська область|Кіровоградською]], на заході з [[Київська область|Київською]] та [[Черкаська область|Черкаською]] областями [[Україна|України]].
Полтавська область займає площу 28,7 тис. км², що становить 4,8 % території України. За цим показником займає [[Список областей України за площею|6-те місце серед інших регіонів]] України. Протяжність території з півночі на південь 213,5 км, а із заходу на схід 245 км.
Крайня північна точка області — за 3,3 км на північ від села [[Білогорілка]] — розташована в [[Лохвицький район|Лохвицькому районі]] з координатами {{coord|50.518343|N|33.065454|E}}. Крайня південна точка — лівий берег [[Кам'янське водосховище|Кам'янського водосховища]], в [[Кобеляцький район|Кобеляцькому районі]] з координатами {{coord|48.750689|N|34.297876|E}}. Крайня західна точка — за 1 км від села [[Смотрики]] — розташована в [[Пирятинський район|Пирятинському районі]] з координатами {{coord|50.283232|N|32.089971|E}}. Крайня східна точка — за 1,5 км від селища [[Шевченка (Карлівський район)|Шевченка]] [[Карлівський район|Карлівського району]] має координати {{coord|49.506532|N|35.478676|E}}<ref>[http://geo.pnpu.edu.ua/geografical_location.php Географія Полтавщини // Географічне положення]</ref>
=== Рельєф та водойми ===
{{Main|Річки Полтавської області}}
Основна [[геологічна структура]], в межах якої розташована область, — [[Дніпровсько-Донецька западина]] та її схили.
[[Рельєф]] області [[рівнина|рівнинний]], вона лежить в межах [[Полтавська рівнина|Полтавської рівнини]].
[[Файл:Deevka.jpg|міні|ліворуч|250пкс|[[Деївська гора]] — найвища точка Придніпровської височини]]
Поверхня має загальний нахил з півночі-північного сходу на південь-південний захід. Максимальна абсолютна відмітка рельєфу (202,6 м) на лівобережжі області розташована за 5 км на захід від [[Опішня|Опішні]]. На правобережній [[Придніпровська височина|Придніпровській височині]] найвища точка поверхні 204 м (вершина горба [[Деївська гора|Деївської гори]], що розташована за 4 км на південь від [[Крюківський район|Крюківського району]] [[Кременчук]]а). Найнижча точка поверхні Полтавщини — 64 м — берег [[Кам'янське водосховище|Кам'янського водосховища]].<ref>[http://pnpu.edu.ua/geo/relief.php Географія Полтавщини // Рельєф]</ref>
[[Файл:Udaj near Pyrjatyn.JPG|thumb|250пкс|Річка [[Удай]] біля [[Пирятин]]а]]
На території Полтавської області налічується 146 річок (водотоків довжиною понад 10 км) загальною довжиною 5 100 км. Серед них:
* дві великі (понад 500 км) — [[Дніпро (річка)|Дніпро]] і [[Псел]]
* дев'ять середніх (довжиною 101—500 км) — [[Ворскла]], [[Сула (притока Дніпра)|Сула]], [[Оріль]], [[Удай]], [[Хорол (річка)|Хорол]], [[Оржиця (річка)|Оржиця]], [[Мерла (річка)|Мерла]], [[Орчик (річка)|Орчик]], [[Коломак (річка)|Коломак]]
* 135 малих річок (100 км і менше)
* 124 озера з площею водного дзеркала понад 0,1 км² (загальною площею 676 га і загальним об'ємом води 76 млн м³).
* приблизно 1600 струмків.<ref>[http://geo.pnpu.edu.ua/waters.php Географія Полтавщини // Води й водні ресурси]</ref>
Середня густота річкової мережі 0,27 км/км². Найбільш розвинута річкова мережа в басейнах [[Псел (річка)|Псла]] і [[Хорол (річка)|Хоролу]] — (0,4 км/км²). Найменший показник — 0,17 км/км² — в басейні [[Оржиця (річка)|Оржиці]].
На півдні та південному заході область омивають води [[Кременчуцьке водосховище|Кременчуцького]] та [[Кам'янське водосховище|Кам'янського]] [[Водосховище|водосховищ]].
=== Клімат ===
[[Клімат]] визначається розташуванням у [[помірний кліматичний пояс|помірному кліматичному поясі]], тип — [[помірно континентальний клімат|помірно-континентальний]]. Середня температура січня — −3,7 °C, липня — +21,4 °C, кількість [[опади|опадів]] становить 580—480 мм/рік, що випадають переважно влітку у вигляді [[дощ]]ів.<ref name="клімат">[http://geo.pnpu.edu.ua/climate.php // Клімат і кліматичні ресурси]</ref>
Близько 2/3 кількості днів у році панує континентальний підтип повітряних мас із суходолу [[Євразія|Євразії]], 1/3 днів — морський підтип повітряних мас із північної та центральної [[Атлантичний океан|Атлантики]] та внутрішніх морів — [[Середземне море|Середземного]], [[Чорне море|Чорного]], [[Азовське море|Азовського]].
=== Флора і фауна ===
{{Main|Рослинність Полтавської області|Тваринний світ Полтавської області}}
Флора '''Полтавської області''' нараховує близько 2 тисяч видів різних систематичних груп рослин. Серед видів місцевої флори близько 1500 видів рослин з відділу [[Покритонасінні|покритонасінних]], 3 види [[Голонасінні|голонасінних]], 16 видів [[Папоротеподібні|папоротеподібних]], 9 видів [[хвощ]]ів, 3 види [[Плаунові|плаунів]], а також по 160 видів [[мохи|мохів]] і [[лишайник]]ів.<ref name="флора">[http://geo.pnpu.edu.ua/roslinnist_poltavschini.php Географія Полтавщини // Рослинність.]</ref>
Область належить до лісодефіцитних областей України. Лісистість її території разом з чагарниками і лісосмугами на початку [[21 століття|XXI століття]] становить 9,55 % (274,6 тис. га). Середня лісистість України становить понад 15 %; світу — 29 %. На території області основними типами лісів є широколистяні дубові ([[діброви]]) і хвойні соснові ([[бір|бори]]).
[[Природно-рекреаційний потенціал]] складають у тому числі:
* [[Гадяч]] — кліматичний курорт лісової зони, розташований на березі р. [[Псел]];
* [[Ліщинівка (Кобеляцький район)|Ліщинівка]] — лісовий кліматичний курорт, розташований на березі р. [[Ворскла]];
* [[Миргород]] — рівнинний бальнеологічний і грязьовий курорт лісостепової зони.
Об'єкти [[природно-заповідний фонд|природно-заповідного фонду]]:
* 46 [[заказник]]ів, у тому числі 11 державного значення;
* 92 пам'ятки природи, серед яких — 1 державного значення;
* [[Устимівський дендрологічний парк|Устимівський дендропарк]] ([[Устимівка (Глобинський район)|Устимівка]]);
* 20 парків — пам'яток садово-паркового мистецтва, з них 4 — державного значення;
* 10 заповідних урочищ.
== Історія ==
{{main|Історія Полтавської області}}
Попереднім адміністративним утворенням на території була [[Полтавська губернія]], утворена [[27 лютого]] [[1802]] року, що складалась із 10, згодом 12, а з [[1803]] року — 15 повітів. До початку [[20 століття|XX ст.]] Полтавщина залишалася аграрною губернією з великим [[поміщик|поміщицьким]] землеволодінням. [[3 червня]] [[1925]] Полтавська губернія ліквідована. Зі зміною влади та політичного устрою Полтавщина втратила [[Золотоніський повіт|Золотоніську]], [[Прилуцький повіт|Прилуцьку]], [[Переяславський повіт|Переяславську]], [[Роменський повіт|Роменську]] та [[Костянтиноградський повіт|Костянтиноградську]] землі.
{{double image|left|Полтавська область аверс.jpg|120|Полтавська область реверс.jpg|120|[[80 років Полтавській області (монета)|Ювілейна монета НБУ присвячена Полтавській області]]}}
{{main|Адміністративний устрій Полтавської області#Історія}}
[[22 вересня]] [[1937]] року утворена Полтавська область у складі 45 районів та двох міст. У [[1937]] р. на території Полтавської області діяло 224 промислові підприємства та 312 кооперативних промислових артілей. На початок [[1938]] р. в області нараховувалося 2 727 [[колгосп]]ів, за якими було закріплено 3238,7 тис. га орних земель.
Під час [[нацистська Німеччина|нацистської]] окупації у роки [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] (вересень-жовтень [[1941]] р. — вересень-листопад [[1943]] р.) територія Полтавської області входила до [[райхскомісаріат Україна|райхскомісаріату «Україна»]], її було включено до [[генеральна округа Київ|генеральної округи Київ]], що складалася з 26 ґебітів. Полтавщина була поділена на 12 ґебітів.
Після вигнання з території Полтавщини нацистських окупантів вона і далі залишалася поділеною на 44 довоєнні сільські райони.
У 1957 р. були ліквідовані [[Петрівсько-Роменський район|Петрівсько-Роменський]] та [[Покровсько-Багачанський район|Покровсько-Багачанський]] р-ни.
У 1962 р. після укрупнення сільських районів залишилось 14 районів (таким чином скасовувались 20 районів).
У 1965 р. деякі з них були відновлені до 19;
у 1966 р. відновилось ще 6 районів.
Після численних змін меж на [[1 січня]] [[1968]] р. область поділялася на 25 районів. У її межах було 12 міст (2 обласного підпорядкування та 10 районного), 18 селищ міського типу, 3 робітничі селища та 2 224 сільські населених пункти.
За [[Перепис населення УРСР 1989|Всесоюзним переписом 1989 р.]] усього населення в області нараховувалося 1 753 030 чол.
17 липня 2020 року були ліквідовані [[Пирятинський район|Пирятинський]], [[Гребінківський район|Гребінківський]], [[Оржицький район|Оржицький]], [[Хорольський район|Хорольський]], [[Чорнухинський район|Чорнухинський]], [[Лохвицький район|Лохвицький]], [[Гадяцький район|Гадяцький]], [[Котелевський район|Котелевський]], [[Шишацький район|Шишацький]], [[Семенівський район (Полтавська область)|Семенівський]], [[Глобинський район|Глобинський]], [[Козельщинський район|Козельщинський]], [[Новосанжарський район|Новосанжарський]], [[Машівський район|Машівський]], [[Кобеляцький район|Кобеляцький]], [[Диканський район|Диканський]], [[Решетилівський район|Решетилівський]], [[Великобагачанський район|Великобагачанський]], [[Чутівський район|Чутівський]], [[Зіньківський район|Зіньківський]] та [[Карлівський район|Карлівський]] райони. Їхня територія ввійшла до складу укрупнених [[Лубенський район|Лубенського]], [[Полтавський район|Полтавського]], [[Миргородський район|Миргородського]] та [[Кременчуцький район|Кременчуцького]] районів.
== Органи влади ==
Державну [[виконавча влада|виконавчу владу]] в області представляє [[Полтавська обласна державна адміністрація]], [[самоврядування]] — [[Полтавська обласна рада]].
== Адміністративно-територіальний устрій ==
{{Main| Адміністративний устрій Полтавської області}}
=== Загальна інформація ===
Адміністративний центр області — місто [[Полтава]].
У складі області:
* районів — 4;
* районів у містах — 5;
* населених пунктів — 1842, у тому числі:
** міського типу — 36, у тому числі:
*** міст — 15, у тому числі:
**** міст обласного значення — 6;
**** міст районного значення — 9;
*** селищ міського типу — 21;
** сільського типу — 1806, у тому числі:
*** сіл — 1791;
*** селищ — 15.
У системі місцевого самоврядування:
* районних рад — 4;
* районних рад у містах — 5;
* міських рад — 15;
* селищних рад — 21;
* сільських рад – 467;
* об'єднаних територіальних громад – 60.
=== Райони (за постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року) ===
{|class="standard" style="text-align:left"
! align="center" | №
! align="center" | Назва
! align="center" | Адм. центр
! align="center" | Адм. устрій
|-
| align="center" | 1
| [[Кременчуцький район|Кременчуцький]]
| м. [[Кременчук]]
| [[Адміністративний устрій Кременчуцького району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 2
| [[Лубенський район|Лубенський]]
| м. [[Лубни]]
| [[Адміністративний устрій Лубенського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 3
| [[Миргородський район|Миргородський]]
| м. [[Миргород]]
| [[Адміністративний устрій Миргородського району|Адм. устрій]]
|-
| align="center" | 4
| [[Полтавський район|Полтавський]]
| м. [[Полтава]]
| [[Адміністративний устрій Полтавського району|Адм. устрій]]
|}
=== Міста обласного значення ===
* [[Гадяч]]
* [[Горішні Плавні]]
* [[Кременчук]]
* [[Лубни]]
* [[Миргород]]
* [[Полтава]]
=== Міста районного значення ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Місто
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Глобине]]
| [[Глобинський район]]
|-
| align="center"| 2
| [[Гребінка]]
| [[Гребінківський район]]
|-
| align="center"| 3
| [[Зіньків]]
| [[Зіньківський район]]
|-
| align="center"| 4
| [[Карлівка]]
| [[Карлівський район]]
|-
| align="center"| 5
| [[Кобеляки]]
| [[Кобеляцький район]]
|-
| align="center"| 6
| [[Лохвиця]]
| [[Лохвицький район]]
|-
| align="center"| 7
| [[Пирятин]]
| [[Пирятинський район]]
|-
| align="center"| 8
| [[Хорол (місто)|Хорол]]
| [[Хорольський район]]
|-
| align="center"| 9
| [[Заводське]]
| [[Лохвицький район]]
|-
| align="center"| 10
| [[Решетилівка]]
| [[Решетилівський район]]
|}
=== Райони у містах ===
{| class="standard" style="text-align:left"
|-
! align="center" | №
! align="center" | Район
! align="center" | Входження
|-
| align="center"| 1
| [[Автозаводський район (Кременчук)|Автозаводський]]
| м. [[Кременчук]]
|-
| align="center"| 2
| [[Крюківський район (Кременчук)|Крюківський]]
| м. [[Кременчук]]
|-
| align="center"| 3
| [[Київський район (Полтава)|Київський]]
| м. [[Полтава]]
|-
| align="center"| 4
| [[Подільський район (Полтава)|Подільський]]
| м. [[Полтава]]
|-
| align="center"| 5
| [[Шевченківський район (Полтава)|Шевченківський]]
| м. [[Полтава]]
|}
== Демографія ==
{{Main|Населення Полтавщини}}
=== За даними перепису 2001 ===
За підсумками [[Перепис населення України (2001)|Всеукраїнського перепису населення 2001 р.]] всього по Полтавській області нараховувалося 1 630,1 тис. мешканців, зокрема міського населення — 956,7 тис. чол. (58,7 %), сільського — 673,4 тис. чол. (41,3 %), чоловіків — 747,4 тис. осіб (45,9 %), жінок — 882,6 тис. (54,1 %). Жінок на 1000 чоловіків припадало 1181.
У п'яти містах області населення становило<ref>Про попередні підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Полтавська Думка. — 2002. — 14 — 20 червня., с. 3</ref><ref>Соціально-економічне становище області за січень-червень 2007 року // Зоря Полтавщини. — 2007. — 25 липня.</ref>:
* [[Полтава]] всього 318 тис., із них чоловіків — 147,4 тис., жінок — 170,6 тис.
* [[Кременчук]] населення 234 тис., у тому числі чоловіків — 108,1 тис., жінок — 125,9 тис.
* [[Горішні Плавні]] із населеними пунктами, підпорядкованими міськраді, — 54,3 тис. чол., у тому числі міського 51,7 тис., сільського — 2,6 тис., чоловіків — 25,4 тис., жінок — 28,9 тис.
* [[Лубни]] 52,6 тис. населення, із них чоловіків — 23,9 тис., жінок — 28,7 тис.
* [[Миргород]] — 42,9 тис. жителів, із них чоловіків — 19,9 тис., жінок — 23 тис. осіб.
Національний склад населення Полтавської області станом на 2001 рік<ref name="dem1">{{cite web|url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|title=Всеукраїнський перепис населення 2001 року|publisher=|accessdate=2011-09-21|archiveurl=https://www.webcitation.org/6GYqZgEfJ?url=http://2001.ukrcensus.gov.ua/rus/results/nationality_population/|archivedate=2013-05-12|deadurl=no}}{{ref-ru}}</ref>
{| class="standard" style="text-align:right"
|+
! align="center" |№
! align="center" |Національність
! align="center" |Кількість осіб
! align="center" |%
|-
| 1
| align="left" | [[Українці]]
| 1 481 167
| 91,36 %
|-
| 2
| align="left" | [[Росіяни]]
| 117 071
| 7,22 %
|-
| 3
| align="left" | [[Білоруси]]
| 6 309
| 0,39 %
|-
| 4
| align="left" | [[Вірмени]]
| 2 678
| 0,17 %
|-
| 5
| align="left" | [[Молдовани]]
| 2 562
| 0,16 %
|-
| 6
| align="left" | [[Євреї]]
| 1 843
| 0,11 %
|-
| 7
| align="left" | [[Азербайджанці]]
| 1 203
| 0,07 %
|-
| 8
| align="left" | [[Цигани]]
| 956
| 0,06 %
|-
| 9
| align="left" | [[Татари]]
| 819
| 0,05 %
|-
| 10
| align="left" | [[Поляки]]
| 813
| 0,05 %
|-
| 11
| align="left" | Інші
| 5 786
| 0,36 %
|-
|
| align="left" | Разом
| 1 621 207
| 100,00 %
|+
|}
=== Сьогодення ===
За кількістю населення Полтавщина займає 11 місце серед областей України і на її території проживає на [[1 січня]] [[2011]] р. в області, за оцінкою, чисельність наявного населення становила 1487,8 тис. осіб.<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat/ |title=Офіційний сайт Полтавської обласної ради |accessdate=30 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110710063058/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat |archivedate=10 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref> Упродовж [[2010]] р. чисельність населення зменшилась на 11,8 тис. осіб, або на 7,9 особи у розрахунку на 1000 наявного населення. Чисельність населення зменшилась виключно за рахунок природного скорочення (11,9 тис. осіб), водночас зафіксовано міграційний приріст населення (47 осіб).<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat/ |title=Офіційний сайт Полтавської обласної ради |accessdate=30 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110710063058/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat |archivedate=10 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>
Порівняно з [[2009]] р. обсяг [[природний приріст|природного скорочення]] зменшився на 189 осіб, а його інтенсивність залишилася на тому ж рівні і становила 8,0 ‰.<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat/ |title=Офіційний сайт Полтавської обласної ради |accessdate=30 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110710063058/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat |archivedate=10 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>
[[Народжуваність]] у [[2010]] р. зменшилась порівняно з [[2009]] р. з 9,8 до 9,5 живонароджених у розрахунку на 1000 наявного населення, а смертність — з 17,8 до 17,5 ‰.<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat/ |title=Офіційний сайт Полтавської обласної ради |accessdate=30 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110710063058/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat |archivedate=10 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>
Серед прибулих із-за меж України у Полтавську область на постійне місце проживання колишні мешканці країн [[СНД]] становили 85,0 %, інших країн — 15,0 %. Серед вибулих переважна більшість також прямувала у країни [[СНД]] — 62,1 %, тоді як в інші країни — 37,9 %.<ref>{{Cite web |url=http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat/ |title=Офіційний сайт Полтавської обласної ради |accessdate=30 травня 2011 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20110710063058/http://www.oblrada.pl.ua/index.php/poltavastat |archivedate=10 липня 2011 |deadurl=yes }}</ref>
Національний склад населення однорідний, українців близько 90 %. Густота населення 60 чол./км² Приблизно 1000 тис. чоловік населення області — це жителі міст.
Вікова структура і міського, і сільського населення області характеризується [[старіння нації|старінням]]. Жіноче населення переважає над чоловічим.
=== Найбільші населені пункти ===
<center>
{|class="toccolours " width="30%"
|-
! colspan="18" |Найбільші населені пункти Полтавщини за даними Держкомстату,<ref>{{UKR-EnumPopEstimate2017}}</ref><ref>При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2015 по січень 2017 року</ref>
|-
|colspan=3|[[Файл:Украина, Полтава - Корпусный сад 02.jpg|центр|170пкс|]]
|
|colspan=3|[[Файл:Фонтан біля Кредмашу.jpg|центр|170пкс|]]
|
|colspan=3|
|
|colspan=3|[[Файл:Володимирський Майдан.jpg|центр|170пкс|]]
|
|colspan=3|[[Файл:Myrgorod-resort entrance.JPG|центр|170пкс|]]
|-
|1.
|[[Полтава]]
|{{зменшення}}291 963
|
|2.
|[[Кременчук]]
|{{зменшення}}222 325
|
|3.
|[[Горішні Плавні]]
|{{стабільно}}51 955
|
|4.
|[[Лубни]]
|{{зменшення}}46 161
|
|5.
|[[Миргород]]
|{{зменшення}}40 195
|
|-
|colspan=3|[[Файл:У центрі Гадяча.JPG|центр|170пкс|]]
|
|colspan=3|[[Файл:Міськрада.JPG|центр|170пкс|]]
|
|colspan=3|[[Файл:Karlivka2.jpg|центр|190пкс|]]
|
|colspan=3|[[Файл:Хорол. Успенська церква.JPG|центр|170пкс|]]
|
|colspan=3|[[Файл:Троїцька церква. Котельва.JPG|180пкс|]]
|-
|6.
|[[Гадяч]]
|{{зменшення}}23 960
|
|7.
|[[Пирятин]]
|{{зменшення}}15 558
|
|8.
|[[Карлівка]]
|{{зменшення}}14 858
|
|9.
|[[Хорол (місто)|Хорол]]
|{{зменшення}}13 160
|
|10.
|смт [[Котельва (смт)|Котельва]]
|{{зменшення}}12 323
|}
</center>
=== Релігія ===
За кількістю зареєстрованих релігійних громад у Полтавській області нараховується 487 представників Української православної церкви Московського Патріархату, 211 громад — Київського Патріархату і 23 –Автокефальної церкви.<ref>[http://zmist.pl.ua/news/na-poltavshchini-zhodna-religiina-gromada-moskovskogo-patriarhatu-ne-pereishla-do-pcu НА ПОЛТАВЩИНІ ЖОДНА РЕЛІГІЙНА ГРОМАДА МОСКОВСЬКОГО ПАТРІАРХАТУ НЕ ПЕРЕЙШЛА ДО ПЦУ]</ref>
== Злочинність ==
Рівень злочинності за 2012 рік на 10 тис. населення складає 86,0 злочинів, з них 29,2 тяжких та особливо тяжких.<ref>[http://mvs.gov.ua/ МВС УКРАЇНИ.]</ref>
== Проблеми ==
Однією із проблем краю є конфлікти, пов'язані з газовидобувними кампаніями, діяльність котрих завдає шкоди екології. Окрім того, попри одні з найбільші запасів природного газу в країні, прибуток від галузі осідає у кишенях немісцевих [[Українські олігархи|олігархів]] та [[Державний бюджет України|держбюджеті]], не приносячи належної користі області<ref>{{cite web|url= http://oilnews.com.ua/a/interview/Glava_Poltavskogo_oblsoveta_Bilenkiy_Nam_nuzhno_eshche_5_sverh_renti/227882|назва= Глава Полтавского облсовета Биленький: «Нам нужно еще 5% сверх ренты»|прізвище1= |ім'я1= Виталий|прізвище2= Крижевский|ім'я2= |дата= 9 червня 2017|веб-сайт= oilnews|видавець= |дата-доступу= 26 червня 2017|archiveurl= https://web.archive.org/web/20170616162452/http://oilnews.com.ua/a/interview/Glava_Poltavskogo_oblsoveta_Bilenkiy_Nam_nuzhno_eshche_5_sverh_renti/227882|archivedate= 16 червень 2017|deadurl= yes}}</ref><ref>{{cite web|url= http://energolife.info/ua/2017/Energy/3478/За-півтора-роки-Полтавська-облрада-понад-70-разів-відмовила-в-погодженні-ліцензій-на-розробку-надр.htm|назва= За півтора роки Полтавська облрада понад 70 разів відмовила в погодженні ліцензій на розробку надр|прізвище1= |ім'я1= Ольга|прізвище2= Стоцька|ім'я2= |дата= 29 Травня 2017|веб-сайт= http://energolife.info|видавець= |дата-доступу= 26 червня 2017|archiveurl= https://web.archive.org/web/20170606080715/http://energolife.info/ua/2017/Energy/3478/%D0%97%D0%B0-%D0%BF%D1%96%D0%B2%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B8-%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0-%D0%BE%D0%B1%D0%BB%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0-%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4-70-%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96%D0%B2-%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%B0-%D0%B2-%D0%BF%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%96-%D0%BB%D1%96%D1%86%D0%B5%D0%BD%D0%B7%D1%96%D0%B9-%D0%BD%D0%B0-%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%80%D0%BE%D0%B1%D0%BA%D1%83-%D0%BD%D0%B0%D0%B4%D1%80.htm|archivedate= 6 червня 2017|deadurl= yes}}</ref><ref>{{cite web|url=http://tyzhden.ua/Economics/174462|назва=Унікальне поєднання низки природних переваг Полтавщини не конвертується в належний рівень життя населення краю|прізвище1= |ім'я1= Олександр|прізвище2= Крамар|ім'я2= |дата= 30 вересня 2016|веб-сайт= http://tyzhden.ua|видавець= |дата-доступу=26 червня 2017}}</ref><ref>{{cite web|url=http://misto-tv.poltava.ua/news/21296/|назва=На засідання сесії обласної ради принесли жовту та чорну воду|прізвище1= |ім'я1= Олександр|прізвище2= Крамар|ім'я2= |дата= 1 червня 2016|веб-сайт= http://misto-tv.poltava.ua|видавець= |дата-доступу=26 червня 2017}}</ref>.
== Економіка ==
=== Історія господарської діяльності на Полтавщині ===
{{Main|Історія господарської діяльності на Полтавщині}}
=== Промисловість ===
{{Main|Промисловість Полтавської області}}
[[Файл:ПромышленостьПОЛОБЛ.JPG|thumb|right|300px|Економіка за містами]]
Більшість найманих працівників зайнято в [[переробній]] та [[добувній]] промисловості.
У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають [[паливна промисловість|паливна]], [[харчова промисловість|харчова промисловості]], [[машинобудування]] і [[чорна металургія]]. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 77 %. Загалом у регіоні на самостійному балансі перебувають 374 промислових підприємства, окрім того, функціонує 618 малих промислових підприємств.
=== Сільське господарство ===
{{Main|Сільське господарство Полтавської області}}
==== Рослинництво ====
У сільськогосподарському виробництві області в [[2006]] році 66,4 % прибутків дало [[рослинництво]], провідними галузями якого є виробництво зернових культур, цукрового буряка, соняшника. Середня урожайність [[зернові|зернових]] на Полтавщині у 2006 р. становила 27,3 ц/га. Провідна зернова культура — озима [[пшениця]].
Питома вага [[цукровий буряк|цукрових буряків]] у структурі посівних площ в середньому по області становить 5,1 %. Валовий збір цукрового буряка в 2006 р. склав 2 364 тис. т, а середня врожайність становила 294,8 ц/га.
Середня врожайність [[соняшник]]у в Полтавській області становить 15,7 ц/га, а валовий збір — 264 тис. т (2006 р.).
Важливою галуззю рослинництва Полтавщини є [[картоплярство]] та [[овочівництво]]. У порівнянні з іншими культурами, рівень розвитку цієї галузі дещо нижчий. Більша частина виробництва картоплі припадає на приватний сектор та фермерські господарства; її врожайність становить 152 ц/га. У 2006 р. в області в усіх категоріях господарств вироблено 1696 т [[картопля|картоплі]]. Виробництво [[овочі]]в протягом року становить в середньому 5570 тис. т, а середня врожайність становить 189 ц/га.
==== Тваринництво ====
Основними галузями [[тваринництво|тваринництва]] Полтавської області є скотарство, свинарство, птахівництво. Крім того, в області набули поширення кролівництво, конярство, бджільництво, хутрове звірівництво, ставкове рибництво.
[[Скотарство]] дає понад 42 % вартості всієї сільськогосподарської продукції області і понад 76 % товарної продукції тваринництва.
[[Свинарство]] — друга важлива галузь тваринництва, яка дає понад 35 % обласного виробництва [[м'ясо|м'яса]], крім того — [[сало]], шкіру та щетину. Завдяки скоростиглості, плодовитості, високій окупності кормів, порівняно високій забійній вазі м'яса, свинарство поширене в усіх низових адміністративних районах області.
[[Конярство]], як і [[вівчарство]], відіграє другорядне значення. Конезаводи та конеферми є в Пирятинському, Миргородському, Чутівському районах, однак розвиток цієї галузі на Полтавщині, в останні роки значно знизився.
[[Птахівництво]] — найбільш скоростигла галузь тваринництва, що дає яйця м'ясо, [[пух]] та [[пір'я]]. В області діє понад 30 спеціалізованих господарств по виробництву продукції птахівництва.
Ставкове рибництво — додаткова високопродуктивна галузь сільського господарства Полтавщини. В області налічується понад 1100 [[ставок|ставків]], з яких для товарного рибництва придатні 2,5 тис. га.
[[Бджільництво]] — традиційна галузь сільського господарства Полтавщини, що дає цінні високоприбуткові продукти: [[мед]], [[віск]], [[бджолина отрута|бджолину отруту]], квітковий [[пилок]], [[маточне молочко]]. Негативною тенденцією в розвитку бджільництва області є зменшення за останні роки кількості бджолосімей у суспільному секторі і відповідно зниження виробництва продуктів в державних сільськогосподарських підприємствах. Разом з тим, в останні роки зростає частка приватного бджільництва.
[[Звірівництво]] в Полтавській області розвинуто досить слабо.
=== Зовнішньоекономічна діяльність ===
{{Main|Зовнішньоекономічна діяльність Полтавської області}}
=== Транспорт ===
{{Main|Транспорт Полтавської області}}
[[Файл:Залізничний_вокзал_(Кременчук)_01.jpg|thumb|праворуч|220px|[[Кременчуцький залізничний вокзал]]]]
На території Полтавської області функціонують всі (за винятком [[Морський транспорт|морського]]) види транспорту — [[Залізничний транспорт|залізничний]], [[Автомобільний транспорт|автомобільний]], [[Річковий транспорт|річковий]], [[Трубопровідний транспорт|трубопровідний]], [[Повітряний транспорт|повітряний]]. Здійснюючи [[Вантажні перевезення|вантажні]] і [[Пасажирські перевезення|пасажирські]] перевезення, окремі види транспорту взаємодіють між собою, формуючи транспортну систему.
Провідне місце за вантажообігом в області належить [[Трубопровідний транспорт|трубопровідному]] і [[Залізничний транспорт|залізничному]] транспорту (8053,3 млн. т*км), а за пасажирообігом — [[Автомобільний транспорт|автомобільному]] (1863,9 млн пас.*км) і [[Залізничний транспорт|залізничному]] (1716,6 млн пас.*км).
Полтавська область відіграє значну роль у структурі [[Транспорт в Україні|транспортного комплексу України]]. Так, займаючи 4,8 % території [[Україна|України]], на якій проживає лише 3,3 % населення країни, частка Полтавщини у структурі транспорту характеризується такими показниками:
* за експлуатаційною довжиною залізничних колій загального користування — 3,9 %
* за довжиною автомобільних доріг з твердим покриттям — 5,4 %
* за вантажнооборотом автомобільного транспорту — 5 %.
За період з [[1990]] по [[2006]] рік спостерігається загальне зменшення перевезення вантажів (141,4 млн т у [[2006]] р., проти 282,6 млн т у [[1990]] році).
Основні залізничні вузли — [[Полтава]], [[Кременчук]], [[Гребінка]], [[Ромодан (смт)|Ромодан]]. Велике транспортне значення має [[Дніпро (річка)|Дніпро]]. Річка [[Сула]] судноплавна.
=== Зв'язок ===
На території Полтавської області основними видами зв'язку виступають:
* [[Пошта|поштовий]]
* [[телеграф]]ний
* міський і сільський телефонний
* телефонний міжміський (включаючи міжнародний)
* [[дротове мовлення]]
* [[Телебачення|передача і прийом телевізійних і радіопрограм]]
* [[радіо|радіозв'язок]]
* комп'ютерний
* [[Мобільний зв'язок|мобільний]]
Доходи підприємств від подання послуг зв'язку у фактичних цінах постійно збільшується ([[1995]] рік — 31,1 млн. грн, [[2006]] рік — 534,3 млн. грн). У структурі доходів провідне місце займає мобільний зв'язок (250,0 млн. грн та міжнародний зв'язок 106,8 млн. грн).
Аналіз надання послуг підприємствами зв'язку загального користування свідчить, що з [[1990]] по [[2006]] рік значно скоротилось відправлення газет і журналів (з 104,3 млн до 18,0 млн), листів (з 61,1 млн до 10,6 млн), телеграм (з 2,3 млн до 0,1 млн), посилок (з 1,5 млн до 0,3 млн). Поряд з тим, майже в 4 рази збільшилися обсяги надання міжміських телефонних переговорів (включаючи міжнародні) (з 20 млн в [[1990]] році до 82,6 млн в [[2006]] році).
[[Телефонний зв'язок]] загального користування Полтавської області функціонує на базі 722 [[Автоматична телефонна станція|автоматичних телефонних станцій]] (2006 р.), з яких 176 діє в міських поселеннях, а 546 — в сільських. Діє 438,6 тис. номерів, з яких 83,8 % в міських поселеннях. В останні роки спостерігається різке підвищення кількості абонентів мобільного зв'язку (з 0,6 тис. одиниць в [[2000]] році до 1516,4 тис. одиниць в [[2006]] році), що в свою чергу призвело до зменшення потреб в домашніх телефонних апаратах (з 125 тис. одиниць в [[1990]] році до 52 тис. одиниць в [[2006]] році.).
=== Туризм ===
Найцікавіші об'єкти туризму:
[[Файл:Poltava oblast travel.png|thumb|Пам'ятний знак|200px|right|Туристична Полтавщина.]]
* [[Хрестовоздвиженський жіночий монастир]];
* [[Кругла площа (Полтава)|Ансамбль Круглої площі та Монумент Слави]] [[1805]]–[[1811]] рр., м. [[Полтава]];
* Пам'ятник Петру І [[1849]] р.;
* [[Диканька|Тріумфальна арка]] [[1820]] р.;
* Всіхсвятська церква [[1815]]–[[1821]] рр.;
* [[Мгарський монастир]];
* Миргородський державний керамічний технікум імені Миколи Гоголя [[1846]] р., м. [[Миргород]] — є визнаним на всю Україну центром художньої кераміки;
* Будинок водолікарні [[1914]]–[[1917]] рр., м. [[Миргород]];
* [[Школи Лохвицького земства]], український архітектурний модерн, автор — [[Сластіон Опанас Георгійович|Опанас Сластіон]]
* Спасо-Преображенська церква, с. [[Великі Сорочинці]] [[1732]] р.;
* [[Великосорочинський літературно-меморіальний музей Миколи Васильовича Гоголя|Літературно-меморіальний музей М. В. Гоголя]], с. [[Великі Сорочинці]];
* Великосорочинський історико-краєзнавчий музей, с. [[Великі Сорочинці]];
* Садиба і парк с. [[Березова Рудка]] XVIII—XIX ст.;
* [[Національний музей-заповідник українського гончарства в Опішному]];
* Фабрика художньої кераміки;
* [[Національний музей-заповідник М.В.Гоголя]], с. [[Великі Сорочинці]];
* Державний музей-заповідник педагога А. С. Макаренка, с. [[Ковалівка (Полтавський район)|Ковалівка]];
* [[Чорнухинський літературно-меморіальний музей Г. С. Сковороди|Меморіальний комплекс садиби філософа і поета]] та [[Пам'ятник Григорію Сковороді (Чорнухи)|пам'ятник Г. С. Сковороди]], смт [[Чорнухи]];
* Краєзнавчий музей (колишній будинок земства) [[1903]]–[[1908]] рр., м. [[Полтава]];
* Пам'ятний знак на честь 800-річчя заснування Полтави [[1974]] р.
* [http://www.botansad.com.ua./ Ботанічний сад Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка]
== Освіта ==
Загальні кількість середньо-технічних закладів освіти з роками зменшується як і кількість випускників. Так у 2012 році діяло 42<ref>{{Cite web |url=http://nmc-pto.poltava.ua/site.php |title=Навчально-методичний центр професійно-технічної освіти |accessdate=23 листопад 2012 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20130724131518/http://nmc-pto.poltava.ua/site.php |archivedate=24 липень 2013 |deadurl=yes }}</ref> заклади професійно-технічної освіти, які за той рік закінчили 7,4 тисячі осіб. У той час як 1995 року діяло 51 ПТУ, які того року закінчило 10,5 тсяч спеціалістів.<ref>[[Кременчуцький Телеграф]]: [http://www.telegraf.in.ua/education/2013/04/05/na-poltavschine-kazhdyy-god-umenshaetsya-kolichestvo-ptu-i-ih-vypusknikov_10028722.html На Полтавщині щороку зменшується кількість ПТУ і їх випускників]{{ref-ru}}</ref>
== ЗМІ ==
У області зареєстровано 29 регіональних і одна обласна дротова радіостанція.<ref>[http://www.proradio.org.ua/wire/pltobl.php Українське дротове радіо. Полтавська область]</ref>
* «[[Село полтавське]]» — обласний україномовний громадсько-політичний тижневик.
== Благодійна діяльність ==
До [[1921]] року в Полтаві працювала «Полтавская Общегородская больничная касса», але згодом була закрита.
Благодійна організація «Лікарняна каса Полтавщини» зареєстрована [[15 квітня]] [[2003]] року; організація є неприбутковою. Кількість членів ЛК станом на [[1 січня]] [[2012]] року — 28 044 чоловік<ref>[http://www.poltavalk.com.ua БО «Лікарняна каса Полтавщини»]</ref>.
З [[10 серпня]] [[2007]] року Благодійна організація «Лікарнянна каса Полтавщини» є членом Всеукраїнської громадської організації «Асоціація працівників лікарняних кас України».
За період [[2004]]–[[2011]] років на обстеження та лікування членів ЛК використано 19 млн. грн. (За 2011 рік — 4 218 000 грн.)
== Персоналії ==
Значний внесок у розвиток науки і культури зробили уродженці Полтавщини:<br/>
=== Літератори ===
* [[Боровиковський Левко Іванович|Боровиковський Л. І.]] — [[поет]], [[фольклорист]], [[етнограф]], опрацьовував фольклорні [[сюжет]]и, звертався до народної [[поетика|поетики]] та [[ритміка|ритміки]];
* [[Величко Самійло Васильович|Величко С. В.]] — літописець;
* [[Глібов Леонід Іванович|Глібов Л. І.]] — [[поет]], [[байка]]р, [[видавець]], громадський діяч;
* [[Гнедич Миколай Іванович|Гнєдич М. І.]] — [[поет]] і [[перекладач]] віршів [[Гомер]]а, [[бібліотекар]] Імператоської бібліотеки в Петербурзі (нині — [[Російська національна бібліотека]]);
* [[Гоголь Микола Васильович|Гоголь М. В.]] — [[прозаїк]], [[драматург]], [[поет]], історик, фольклорист;
* [[Головко Андрій Васильович|Головко А. В.]] — [[письменник]], [[критик]]; лауреат [[Національна премія України імені Тараса Шевченка|Шевченківської премії]] ([[1969]]);
* [[Гончар Олесь Терентійович|Гончар О. Т.]]([[3 квітня]] [[1918]], [[Ломівка]] — [[14 липня]] [[1995]], [[Київ]]) — [[письменник]], літературний критик, громадський діяч. Лауреат [[Сталінська премія|Сталінської премії]] ([[1948]]), перший лауреат [[Шевченківська премія|премії імені Тараса Шевченка]] ([[9 березня]] [[1962]]), голова [[Національна спілка письменників України|Спілки письменників України]] ([[1959]]–[[1971]]), [[Список академіків НАН України|академік НАН України]] ([[1978]]);
* [[Гребінка Євген Павлович|Гребінка П. Є.]] — [[письменник]], [[педагог]], [[видавець]];
* [[Діхтяр Олекса Іванович|Діхтяр О. І.]] — письменник, перекладач і педагог.
* [[Дольд-Михайлик Юрій Петрович|Дольд-Михайлик Ю. П.]] — український [[письменник]], [[сценарист]];
* [[Драгоманов Михайло Петрович|Драгоманов М. П.]] — публіцист, історик, літературознавець, і громадський діяч;
* [[Загребельний Павло Архипович|Загребельний П. А.]] — український [[письменник]], [[Герой України]], лауреат [[Державна премія СРСР|Державної премії СРСР]], [[Шевченківська премія|Шевченківської премії]];
* [[Іваненко Оксана Дмитрівна|Іваненко О. Д.]] — українська письменниця, перекладачка;
* [[Капніст Василь Васильович|Капніст В. В.]] — визначний [[Російська імперія|російський]] і український [[поет]], [[драматург]] і [[громадський діяч|громадсько-політичний діяч]] кін. [[18 століття|XVIII]] — поч. [[19 століття|XIX]] ст.ст.;
* [[Ковінька Олександр Іванович|Ковінька О. І.]] — український письменник-гуморист;
* [[Козельський Яків Павлович|Козельський Я. П.]] — письменник, філософ-просвітитель;
* [[Котляревський Іван Петрович|Котляревський І. П.]] — український письменник, поет, драматург, зачинатель сучасної української літератури, громадський діяч;
* [[Олена Пчілка]] (Косач Ольга Петрівна) — українська письменниця, драматург, публіцистка, громадська і культурна діячка, перекладачка;
* [[Панас Мирний]] (Рудченко Панас Якович) — український прозаїк та драматург;
* [[Сковорода Григорій Савич|Сковорода Г. С.]] — український філософ і поет;
* [[Старицький Михайло Петрович|Старицький М. П.]] — український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч;
* [[Тесленко Архип Юхимович|Тесленко А. Ю.]] — український письменник;
* [[Тютюнник Григір Михайлович|Тютюнники Григір]] та [[Тютюнник Григорій Михайлович|Григорій]] — українські письменники;
* та ін.
=== Художники, архітектори ===
* [[Боровиковський Володимир Лукич|Боровиковський В. Л.]] — український та російський художник-живописець, іконописець та портретист;
* [[Гаврилко Михайло Омелянович|Гаврилко М. О.]] — український художник та скульптор, військовик;
* [[Дяченко Дмитро Михайлович|Дяченко Д. М.]] — архітектор;
* [[Зарицький Іван Васильович|Зарицький І. В.]] — художник-прикладник, заслужений художник СРСР, член спілки художників України;
* [[Левицький Дмитро Григорович|Левицький Д. Г.]] — російський і український живописець-портретист;
* [[Литвиненко Валентин Гаврилович|Литвиненко В. Г.]] (* 1908 — 1979) — український художник, график, живописець, письменник, народный художник УРСР (1960);
* [[Мокрицький Аполлон Миколайович|Мокрицький А. М.]] — український і російський живописець і педагог;
* [[Позен Леонід Володимирович|Позен Л. В.]] — скульптор і художник;
* [[Сластіон Опанас Георгійович|Сластіон Опанас]] — український [[маляр]] і [[графіка|графік]] романтично-народницького напряму, [[етнограф]], [[архітектор]] і [[педагог]], засновник [[Миргородський краєзнавчий музей|Миргородського краєзнавчого музею]].
* [[Ярошенко Микола Олександрович|Ярошенко М. О.]] — український маляр-жанрист, за військовим званням — генерал-майор.
=== Композитори, музиканти ===
* [[Білаш Олександр Іванович|Білаш О. І.]] (*[[6 березня]] [[1931]], [[Градизьк]], '''Полтавська область'''—†[[6 травня]] [[2003]] [[Київ]]);
* [[Дунаєвський Ісаак Осипович|Дунаєвський І. О.]] (*[[30 січня]] [[1900]], [[Лохвиця]] [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]], (нині '''Полтавська область'''), — †[[25 липня]] [[1955]], [[Москва]], [[СРСР]]);
* [[Лисенко Микола Віталійович|Лисенко М. В.]] (*[[22 березня|22 (10) березня]] [[1842]], [[Гриньки]] (Полтавщина) — †[[6 листопада]] (24 жовтня) [[1912]], [[Київ]]);
* брати [[Майборода Георгій Іларіонович|Майборода Г. І.]] та [[Майборода Платон Іларіонович|П. І.]]
=== Філософи, вчені ===
* [[Береговий Георгій Тимофійович|Береговий Г. Т.]] — космонавт, двічі Герой Радянського Союзу;
* [[Греков Борис Дмитрович|Греков Б. Д.]] — академік АН СРСР;
* [[Данилевський Олександр Сергійович|Данилевський О. С.]] — ентомолог, доктор біологічних наук, професор
* Духов М. Л. — учений у галузі механіки, конструктор важких танків, тричі Герой Соціалістичної Праці;
* [[Володимиров Леонід Євстахійович]] — [[Українці|український]] [[вчений]]-[[Юриспруденція|правознавець]], [[Доктор наук|доктор кримінального права]], [[професор]].
* Дяченко А. А. — математик;
* Дяченко М. А. — математик;
* [[Житецький Павло Гнатович|Житецький П. Г.]] — український філолог;
* Зайкевич А. Є. — агроном;
* Зарецький І. А. — археолог і нумізмат;
* Зарудний М. О. — український орнітолог;
* [[Злотін Олександр Зіновійович]] — український [[ентомологія|ентомолог]], доктор біологічних наук, професор;
* [[Іваненко Дмитро Дмитрович|Іваненко Д. Д.]] — фізик-теоретик;
* [[Кондратюк Юрій Васильович|Кондратюк Ю. В.]] (Шаргей О. Г.) — український вчений-винахідник, один з піонерів ракетної техніки й теорії космічних польотів;
* [[Левицький Орест Іванович|Левицький О. І.]] — академік АН УРСР;
* [[Остроградський Михайло Васильович|Остроградський М. В.]] — математик;
* [[Пічета Володимир Іванович]] — академік АН СРСР;
* [[Падалка Лев Васильович]] — український статистик, історик, археолог, етнограф, краєзнавець, громадський діяч;
* [[Сковорода Григорій Савич|Сковорода Г. С.]] — український філософ і поет;
* [[Щербань Олександр Назарович|Щербань О. Н]] — український вчений у галузі гірничої теплофізики і організатор науки, [[Академік|дійсний член]] [[Національна академія наук України|АН УРСР]], [[Заслужений діяч науки і техніки України|Заслужений діяч науки і техніки УРСР]], Лауреат Державної премії СРСР.
* [[Грінченко Володимир Автономович]] — український [[археолог]], [[Музеєзнавство|музеєзнавець]].
=== Військові діячі ===
* [[Божинський-Божко Микола Васильович|Божинський-Божко М. В.]] — герой [[Бій під Крутами|бою під Крутами]];
* [[Дяченко Петро Гаврилович|Дяченко П. Г.]] — український військовий діяч;
* [[Засядько Олександр Дмитрович|Засядько О. Д.]] — вчений у галузі ракетної справи, генерал-лейтенант;
* [[Капцевич Петро Михайлович|Капцевич П. М.]] — генерал від інфантерії, Тобольський і Томський генерал-губернатор;
* [[Неверовський Дмитро Петрович|Неверовський Д. П.]] — військовий діяч, герой франко-російської війни 1812, генерал-майор;
* [[Паскевич Іван Федорович|Паскевич І. Ф.]] — російський військовий діяч українського походження, генерал-фельдмаршал (з 1829 р.), граф Ериванський (з 1828 р.), найясніший князь Варшавський (з 1831 р.), активний учасник придушення [[Листопадове повстання 1830—1831|Листопадового повстання]] в [[Польща|Польщі]] (1830—1831);
* [[Пащенко Василь Григорович|Пащенко В. Г.]] — генеральний значковий Армії [[Українська Держава|Української Держави]];
* [[Пащенко Євген Григорович|Пащенко Є. Г.]] — військовий діяч Армії [[Українська Держава|Української Держави]];
* [[Пащенко Іван Григорович|Пащенко І. Г.]] — [[генерал-хорунжий]] Армії [[Українська Держава|Української Держави]];
* [[Пащенко Олексій Григорович|Пащенко О. Г.]] — військовий діяч [[Російська імперія|Російської імперії]], генерал-майор артилерії;
* [[Петлюра Симон Васильович|Петлюра С. В.]] — Головний Отаман [[Армія Української Народної Республіки|Армії УНР]], Голова [[Директорія УНР|Директорії УНР]];
* [[Павло Петрович Скоропадський|Скоропадський П. П.]] — [[гетьман]] [[Українська Держава|Української Держави]] своє дитинство провів на Полтавщині;
* [[Совачів Василь|Совачів В. Я.]] — [[генерал-хорунжий]] [[Армія УНР|Армії УНР]], військовий лікар, громадський діяч.
=== Декабристи та інші громадські діячі ===
З Полтавщиною пов'язане життя деяких [[декабрист]]ів: братів [[Муравйов-Апостол Сергій Іванович|С. І.]], [[Муравйов-Апостол Матвій Іванович|М. І.]] та [[Муравйов-Апостол Іполіт Іванович|І. І. Муравйових-Апостолів]], [[Лорер Микола Іванович|М. І. Лорера]], [[Лунін Михайло Сергійович|М. С. Луніна]], [[Драгоманов Яків Акимович|Драгоманова Яківа Акимовича]], [[Шимков Іван Федорович|Шимкова Івана Федоровича]], [[Андрієвич Яків Максимович|Андрієвича]].
Кілька декабристів у різний час служили у військових частинах, дислокованих на Полтавщині: [[Бестужев-Рюмін Михайло Павлович]], [[Бечаснов Володимир Олександрович]], [[Вадковський Федір Федорович]], [[Горбачевський Іван Іванович]],<ref>[http://histpol.pl.ua/pages/content.php?page=1754 Декабристи на Полтавщині.//Полтавщина: Енциклопедичний довідник (За ред. А. В. Кудрицького.- К.: УЕ, 1992). Стор. 228—231]</ref>з дворян Полтавської губернії [[Лісовський Микола Федорович]]. Уродженцями Полтавської області були члени [[Союз благоденства|Союзу благоденства]] брати [[Капніст Олексій Васильович]] і [[Капніст Семен Васильович]].<ref>Н. П. Савичев. Первые благовестители свободы. — Киев, изд-во политической литературы Украины, 1990, с.35</ref>
На Полтавщині народилася [[Софія Миколаївна Богомолець|Софія Миколаївна Присецька]] ([[1856]]–[[1892]]) — революціонерка-народниця, одна з лідерів «[[Південно-Російський робітничий союз|Південно-Російського робітничого союзу]]». Загинула на [[Каторга|каторзі]] в [[Сибір]]у. Мати академіка [[Олександр Олександрович Богомолець|Олександра Богомольця]] ([[1881]]–[[1946]]), прапрабабуся доктора [[Ольга Богомолець|Ольги Богомолець]] (нар. [[1966]]) — заслуженого лікаря України, засновниці [[Замок Радомисль|історико-культурного комплексу «Замок Радомисль».]]<ref>Богомолець. О. «Замок-музей Радомисль на Шляху Королів Via Regia». — Київ, 2013</ref>
З Полтавщиною пов'язані різні періоди життя і творчості [[Шевченко Тарас Григорович|Т. Г. Шевченка]], композитора [[Колачевський Михайло Миколайович|М. М. Калачевського]], поетеси [[Леся Українка|Л. Українки]], художників і архітекторів [[Васильківський Сергій Іванович|С. І. Васильківського]], [[Кричевський Василь Григорович|В. Г. Кричевського]], [[Сластіон Опанас Георгійович|О. Г. Сластіона]], російського актора [[Щепкін Михайло Семенович|М. С. Щепкіна]], російських письменників [[Бунін Іван Олексійович|І. Буніна]], [[Максим Горький|М. Горького]] і [[Короленко Володимир Галактіонович|В. Короленка]], грецьких вчених-енциклопедистів [[Євгеній Булгаріс|Євгенія Булгаріса]] і Никифора Феотокі, чеського композитора [[Єдлічка Алоїз Венцеславович|А. В. Єдлічки]], грузинського поета [[Ґурамішвілі Давид Георгійович|Давида Гурамішвілі]], ліванського письменника, перекладача і громадського діяча [[Нуайме Михайло|Михайла Нуайме]], російських художників — [[Мясоєдов Григорій Григорович|Г. Г. Мясоєдова]] і його сина [[М'ясоєдов Іван Григорович|І. Г. Мясоєдова]]; вчених — математика [[Симашко Франц Іванович|Ф. І. Симашка]], ґрунтознавця [[Докучаєв Василь Васильович|В. В. Докучаєва]], природознавців [[Вавилов Микола Іванович|М. І. Вавилова]], [[Вернадський Володимир Іванович|В. І. Вернадського]], російського хірурга [[Скліфосовський Микола Васильович|М. В. Скліфосовського]], вченого-лікаря О. Ф. Мальцева, фізика 3. М. Авксентьєвої, географа, методиста [[Булава Леонід|Булави Л.]], письменника [[Еллан-Блакитний Василь|В. М. Блакитного (Еллана)]], єврейського письменника [[Шолом-Алейхем|Шолома Алейхема]], письменника і кінорежисера [[Довженко Олександр Петрович|О. П. Довженка]], української письменниці [[Яновська Любов Олександрівна|Л. О. Яновської]] та ін.
На Полтавщині встановлені пам'ятники та меморіальні дошки історичним діячам, представникам вітчизняної науки, культурним діячам, учасникам подій 1917—1921 рр., [[Радянсько-німецька війна|радянсько-німецької війни]].
Полтавська область була удостоєна радянського [[орден Леніна|ордена Леніна]] (1967).
== Див. також ==
* [[Полтавщина]]
== Примітки ==
{{reflist|2}}
== Джерела та література ==
* ''Верменич Я. В.'' [http://history.org.ua/?encyclop&termin=Poltavska_oblast Полтавська область] // {{ЕІУ|8|367}}
== Посилання ==
* [http://leksika.com.ua/15170316/legal/poltavska_oblast Полтавська область] // {{Юридична енциклопедія|4}}
* [https://www.rada.gov.ua/news/Novyny/196122.html Рішення Верховної Ради України про зміну адміністративного-територіального устрою України]
{{Вікіпосилання
|Тема = Полтавська область
|Портал = Полтавщина
|Вікісловник =
|Вікіпідручник =
|Вікіцитати =
|Вікіджерела =
|Віківиди =
|Вікіновини =
|Вікісховище =
|Метавікі =
|Проект =
}}
* [http://www.photoukraine.com/russian/photos/region/17 Фото]
* {{dmoz|World/Ukrainian/Країни_та_реґіони/Європа/Україна/Області/Полтавська}}
* [http://geo.pnpu.edu.ua/ ПНПУ | Географія Полтавщини]
* [http://welcome-to-poltava.com.ua/read/ua/ap_item/id/34515 Хрестовоздвиженський собор]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} [[1699]]–[[1709]] рр., м. [[Полтава]]
* [https://web.archive.org/web/20161014060300/http://www.radozamok.com.ua/uk Офіційний сайт історико-культурного комплексу «Замок Радомисль»]
{{Розташування2|nw={{Країна з прапорцем|Чрн}}<br/>{{Країна з прапорцем|Кв}}|n=|ne={{Країна з прапорцем|См}}|w={{Країна з прапорцем|Чрк}}|e={{Країна з прапорцем|Хрк}}|sw={{Країна з прапорцем|Крв}}|s=|se={{Країна з прапорцем|Днп}}}}
{{Полтавська область у темах}}
{{Полтавська область}}
{{Населені пункти Полтавської області}}
{{Україна}}
{{Бібліоінформація}}
{{DEFAULTSORT:Полтавська область}}
[[Категорія:Області України]]
[[Категорія:Полтавська область|*]]
[[Категорія:Центральна Україна]]
[[Категорія:Надпопулярні статті]]
[[Категорія:Засновані 1937]]
[[Категорія:1937 в Україні]]
| 