Шлезвіг-Гольштейн: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 65:
1890 року, згідно з [[Занзібарський договір|Занзібарським договором]], [[Велика Британія]] повернула Німеччині острови [[Гельголанд]], які увійшли до складу Шлезвіг-Гольштейнської провінції<ref name="БЕ"/><ref>[https://deutsche-schutzgebiete.de/wordpress/helgoland-sansibar-vertrag/ Helgoland-Sansibar-Vertrag]</ref>.
 
Після поразки Німеччини у [[Перша Світова війна|Першій Світовій війні]] країна уклала [[Версальський договір]] від 28 червня 1919 року, який вимагав провести на території Шлезвігу [[Шлезвізькі плебісцити|плебісцит населення про приналежність до Данії]]. 10 лютого і 14 березня 1920 року, під наглядом спостерігачів від країн [[Антанта|Антанти]], відбулося два плебісцити у [[Північний Шлезвіг|Північному]] і Центральному Шлезвігу. Населення північних областей проголосували за приєднання до Данії (74.9 %, 75.431 особа), а центральних — за залишення у Німеччині (80.2 %, 51,742 особи). 15 червня того ж року Північний Шлезвіг увійшов до складу Данії й отримав назву [[Південна Ютландія]]. 1921 року було визначено новий дансько-німецький кордон<ref>Alnor, K. ''Die Ergebnisse der Volksabstimmungen vom 10. Februar und 14. März 1920 in der 1. und 2. schleswigschen Zone'' (= Heimatschriften des Schleswig-Holsteiner-Bundes. Band 15). Flensburg (Lutherhaus): Verlag des Schleswig-Holsteiner-Bundes, 1925.</ref>.
За [[Шлезвізькі плебісцити|плебісцитом]] [[1920]] року північна частина Шлезвігу відійшла до [[Данія|Данії]], ставши провінціями [[Гадерслев]] і [[Обенро]]. Решта території залишилася в складі Німеччини.
 
=== Земля ===