Відмінності між версіями «Юхта Михайло Дмитрович»

м
нема опису редагування
м
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
м
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Серед перших журналістських матеріалів Михайла Юхти, що привернули увагу радіослухачів — розповідь про найстарішужительку  [[Колодяжне (Ковельський район)|Колодяжного]]   Варвару Дмитрук, близьку подругу [[Леся Українка|Лесі Українки]]; бесіда із праправнучкою [[Шевченко Тарас Григорович|Тараса Шевченка]] Євгенією Гончаревич-Голуб, яка прибула із [[Черкаська область|Черкащини]] вчителювати в село [[Сокіл (Рожищенський район)|Сокіл,]] [[Рожищенський район|Рожищенського району]], інтерв’ю із всесвітньовідомими особистостями [[Ріхтер Святослав Теофілович|Святославом Ріхтером]] та [[Левітан Юрій Борисович|Юрієм Левітаном]], космонавтами [[Терешкова Валентина Володимирівна|Валентиною Терешковою]], [[Попович Павло Романович|Павлом Поповичем,]] кіноактором [[Леонов Євген Павлович|Євгеном Леоновим]], естрадними артистами: [[Яремчук Назарій Назарович|Назарієм Яремчуком]], [[Ротару Софія Михайлівна|Софією Ротару]], [[Білозір Оксана Володимирівна|Оксаною Білозір]], [[Пугачова Алла Борисівна|Аллою Пугачовою]], [[Тимошенко Юрій Трохимович|Юрієм Тимошенком]] та [[Ефим Березин|Ефімом Березіним]] ([[Штепсель і Тарапунька|Тарапунька і Штепсель]]) перший з яких був близьким приятелем журналіста.
 
Десять років Михайло Юхта був власкором однієї із центральних на той час газет «<nowiki/>[[Українська Радянська Соціалістична Республіка|Радянська Україна]]<nowiki/>». Саме із її шпальт, журналістських  матеріалів його ім’я стало відоме на теренах України. Із проголошенням незалежності України, газета під цією назвою припинила свій вихід. Пізніше   вона стала «<nowiki/>[[Демократична Україна (газета)|Демократична Україна]]<nowiki/>».
 
У 1991 році Михайла Юхту  призначають  власкором [[Державний комітет телебачення і радіомовлення України|Держтелерадіо України]]. Кар‘єру на Українському радіо почав на конкурсній основі — відразу по приїзду на співбесіду до Києва отримав завдання зробити репортаж із [[Завод «Більшовик»|заводу «Більшовик»]], з чим справився «на відмінно». Двадцять років працював на [[Українське радіо|Українському радіо]].
 
== Громадська діяльність ==
Задяки особистим якостям, небайдужості до чужої долі та численним знайомствам в галузі, за роки діяльностіжурналістської діяльностіМихайло Юхта поєднав чимало родин та багатьом допоміг у пошуках рідних: в тому числі, учасникам [[Операція «Вісла»|операції «Вісла»]] та членам сімей загиблих учасників [[Друга світова війна|Другої Світової війни]].
 
Сьогодні Михайло Дмитрович активно досліджує [[Дисидентський рух в Україні|десидентський рух 60-з років в Україні.]]
Ставши ініціатором створення фонду особового походження [[Іващенко|Дмитра Полікарповича Іващенка]],
 
Ставши ініціатором створення фонду особового походження [[Іващенко /o Іващенко|Дмитра Полікарповича Іващенка]],
нещодавно закінчив написання об’ємного твору про страдницький шлях відомого волинського дисидента, політв’язня, «волинського [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|Чорновола]]<nowiki/>», яка незабаром прийде до читача, а всі зібрані ним документальні та історичні джерела будуть передані до архіву та поповнять фонд<ref>коментар М.Д.Юхти</ref>.
 
[[Файл:Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_establishing_a_non-for-profit_organization.jpg|міні|Портрет ініціатора створення фонду у момент підписання паперів про реєстрацію некомерційної організації|центр|посилання=Special:FilePath/Portrait_of_Mykhailo_Yukhta_establishing_a_non-for-profit_organization.jpg]]
нещодавно закінчив написання об’ємного твору про страдницький шлях відомого волинського дисидента, політв’язня, «волинського [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|Чорновола]]<nowiki/>», яка незабаром прийде до читача, а всі зібрані ним документальні та історичні джерела будуть передані до архіву та поповнять фонд<ref>коментар М.Д.Юхти</ref>.
 
 
== Творчий доробок ==
113

редагувань