'''«Буколіки»''' (лат. {{lang-lat|Bucolica}}), або '''«Еклоги»''' (лат. {{lang-lat|Eclogae}}) — збірник віршів [[Вергілій|Публія Вергілія Марона]], написаних в жанрі «<nowiki/>[[Буколіка|пастушої поезії]]<nowiki/>». Вважається, вперше був опублікований в 39 році до н. е. Завдяки цьому збірнику 30-річний Вергілій був визнаний кращим поетом своєї епохи. Вони складаються з 10 еклог, з яких 6 є [[Діалог|діалогами]] між пастухами; найчастіше пастухи змагаються між собою в співі, вимовляючи при цьому або цілі [[Вірш|вірші]], або перекидаючись [[Репліка|репліками]] в 2 або 4 вірша. Ці короткі пісеньки, відтворюючи іноді прийоми народного стилю (паралелізм членів, приспів), були досить придатним матеріалом для реформи поетичної мови, зробленої Вергілієм, і яка стала основою для всього подальшого розвитку римської [[Поезія|поезії]]. Довгі і заплутані періоди стародавньої римської поезії Вергілій замінив короткими реченнями з ясним членуванням на частини і без накопичення підрядних, переніс таким чином у поетичну мову навички античної художньої прози. Кожна [[Еклога (поезія)|еклога]] — складна мозаїка мотивів і окремих висловів, запозичених з різних віршів [[Теокріт|Теокріта]]. Проте, в той час коли у грецького поета іноді ще зустрічаються жанрові картинки, у Вергілія побутовий матеріал відіграє незначну роль. Центр ваги — у переживанні пастухів, що віддаються любові і поезії; охоче вводяться і народні повір'я. Пастухи Вергілія — цілком умовні фігури для проголошення плавних віршів у «ніжному» стилі з гостро відточеними сентенціями, котрі поет найчастіше більше цінує, ніж сувору витриманістю ситуації цілого вірша.
Зразком для «Буколік» була поезія сицилійського грека Теокріта, яка також описувала ідеалізоване життя пастухів. На відміну від свого попередника, Вергілій ввів в пастораль політичні теми. Багато з його поем містять посилання на сучасні події, наприклад, на конфіскацію земель, які проводив [[Октавіан Август|Август]]. В Еклозі IV він описує народження немовля, що несе собою початок [[Золота доба|Золотого віку]], тобто має на увазі народження спадкоємця Августа. Починаючи з епохи [[Константин І Великий|Константина Великого]] цей текст християнськими авторами інтерпретується як передбачення народження Христа, що створило Вергілію славу провісника і чаклуна. Одним з проявів цього образу є поява Вергілія в якості провідника в «<nowiki/>[[Божественна комедія|Божественній комедії]]<nowiki/>» [[Данте Аліг'єрі|Данте]]. В епоху Нового часу «Буколіки» мали великий вплив на розвиток пасторальної літератури.
