Відмінності між версіями «Алегорія»

460 байтів додано ,  6 місяців тому
Скасовано останні 3 редагування (193.194.107.81, 109.86.204.80 і Tasssshyko) і відновлено версію 29131193 Ehlla: Відкочення до моменту перед вандалізмом
(Виправлено помилку, введено зміст, який до цього був невірним.)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію перше редагування Скасовано
(Скасовано останні 3 редагування (193.194.107.81, 109.86.204.80 і Tasssshyko) і відновлено версію 29131193 Ehlla: Відкочення до моменту перед вандалізмом)
Мітка: Ручний відкіт
[[Файл:Cítoliby Chronos.jpg|міні|воруч|350пкс|Скульптор М. Б. Браун. Хронос — алегорія часу, Цитоліби, Чехія ]]
Алего́рія (дав.-гр. αλληγορία — іносказання) — спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями, з характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного символу, однозначне і відділене від образу; зв'язок між значенням і образом встановлюється за подібністю (наприклад, лев — сила, влада чи царювання).
[[Файл:Laurent de La Hyre Allegory of Music 02.jpg|thumb|350px|[[Лоран де Ла Гір]]. «[[Алегорія музики з двома путті]]», [[1649|1649 рік]]]]
 
'''Алего́рія ''' (дав.{{Lang-гр. αλληγορία grc|ἀλληγορία }}&nbsp;— іносказання)  або '''при́повідь'''<ref>{{r2u|Приповідь|1}}</ref>&nbsp;— спосіб двопланового художнього зображення, що ґрунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними  асоціаціями, зі характерними ознаками приховуваного. Алегоричні образи переважно є втіленням абстрактних понять, які завжди можна розкрити аналітично. Значення алегорії, на відміну від багатозначного  символу, однозначне і відділене від  образу; зв'язок між  значенням  і образом встановлюється за подібністю (наприклад,  лев &nbsp;— сила, влада чи царювання).
 
== Образотворче мистецтво ==
 
== Художня література ==
У художній літературі алегоричні образи найяскравіше представлені у [[байка]]х і [[Сатира|сатиричних творах]]. На алегорії ґрунтуються [[Притча|притчі]], [[аполог]]и, [[ГіперболаПарабола|гіперболипараболи]], [[мораліте]], які здавна використовувалися у релігійних проповідях, полемічних творах, шкільній релігійній драмі. Алегорію вживав [[Сковорода Григорій Савич|Г. Сковорода]] у філософських трактатах. Двоплановість алегоричного зображення переважно з цензурних мотивів маскується під [[Езопівська мова|езоповою мовою]], наприклад, фантазія-сатира на 2 дії [[Самійленко Володимир Іванович|В. Самійленка]] «У Гайхан-бея». У драматичній поемі [[Леся Українка|Лесі Українки]] [[Оргія (драматична поема)|«Оргія»]] під виглядом турецької провінції, окупованої римлянами Греції, зображено поневолену Україну. Алегорія, на відміну від [[Метафора|метафори]], ґрунтується не на перенесенні зовнішніх ознак і властивостей на інший предмет чи явище, а на асоціативному переосмисленні самої сутності явищ і предметів у їх сукупності. Не слід змішувати алегорію з символом, бо він буває багатозначним, а алегорія однозначно виражає суть явища чи предмета. Так само алегорія відрізняється від художнього моделювання чи уподібнення, в якому немає двоплановості зображення. Це стосується й міфу. Тому народні казки про тварин не мають алегоричного змісту, бо в них відсутня двоплановість зображення, персонажі мають характерні від природи риси (хитрість лисиці, хижацтво вовка, вайлуватість ведмедя). Вони тільки моделюють поведінку, взаємини людей (дружба, гостини, спільна праця тощо). Інше&nbsp;— літературні казки чи сучасні «химерно-міфологічні», «химерно-притчеві» твори: в них авторами свідомо закладена двоплановість зображення.
 
Приклади: