Відмінності між версіями «Гольдштейн Максиміліан»

уточнення
(уточнення)
 
'''Максиміліан Мордехай Ґольдштейн''' (9 грудня 1880, [[Львів]] — 1942 (?)) — колекціонер, мистецтвознавець, один із ініціаторів створення Єврейського музею у Львові, директор Єврейського музею у Львові з 1939 року, засновник першого у Львові приватного музею єврейських старожитностей, фахівець з [[Нумізматика|нумізматики]], [[Фалеристика|фалеристики]], єврейського мистецтва та народних промислів. Відомий серед сучасників за прізвиськом “Невтомний Макс”<ref name=":0">{{Cite web|url=http:/>,/www.ji.lviv.ua/n51texts/petryakova.htm|title=Максимільян черезҐольдштейн. своюСторінки невтомнубіографії|last=Петрякова|first=Фаїна|date=2008|website=|publisher=Часопис працю"Ї"|language=українською|accessdate=}}</ref> завдяки його праці по збереженні культурної спадщини єврейського народу ''.''
 
== Родина ==
Максиміліан Ґольдштейн народився у [[Львів|Львові]] 9 грудня 1880 року у родині кравця  Ісака Герша (Германа) Ґольдштейна(1854-1832) та Ельки (Елізи) Фрадель з роду Баум(1864-1932). Ісак Ґольдштейн до кінця XIX ст. мав скромну крамничку висококласного чоловічого одягу власного виготовлення. У Максиміліана  було ще двоє молодших братів, Мартін і Зиґмунт.  Родина Ґольдштейн пишалася тим, що одним з їхніх далеких предків (ХVII ст.) був рабин Давид бен [[Давид бен Шмуел Га-Леві|Шмуель Га-Леві,]] засновник єшиви в [[Острог|Острозі]], автор коментаря до “[[Шулхан арух|Шульхан Арух]]” під назвою “Турей Загав”, а також рабин  синаґоґи «3олота Роза» у Львові (2).<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.ji.lviv.ua/n51texts/petryakova.htm|title=Максимільян Ґольдштейн. Сторінки біографії|last=Петрякова|first=Фаїна|date=2008|website=|publisher=Часопис "Ї"|language=українською|accessdate=}}</ref>Родина Ґольдштейнів проживала у Львові на вул. Собєського(cучасна Братів Рогатинців).
 
Максиміліан у березні 1915 р. у [[Відень|Відні]] одружився з Нусею-Фанні Левенкрон. В подружжя Ґольдштейнів було двоє дочок Лілі та Ірена, що народилися у Львові, відповідно 2 вересня 1917 р. та 12 квітня 1924 р.<ref name=":0" />. Ніхто з родини Максиміліана Ґольдштейна не пережив [[Голокост у Львові|Голокосту]]. Останні підтверджені згадки про Ґольдштейнів обриваються 1942 р.. <ref name=":7" />
== Життєпис ==
Максиміліан Ґольдштейн народився у [[Львів|Львові]] 9 грудня 1880 року у родині кравця  Ісака Герша (Германа) Ґольдштейна (1854-1832) та Ельки (Елізи) Фрадель з роду Баум (1864-1932). Ісак Ґольдштейн до кінця XIX ст. мав скромну крамничку висококласного чоловічого одягу власного виготовлення. У Максиміліана  було ще двоє молодших братів, - Мартін і Зиґмунт.  Родина Ґольдштейн пишалася тим, що одним з їхніх далеких предків (ХVII ст.) був рабин Давид бен [[Давид бен Шмуел Га-Леві|Давид бен Шмуель Га-Леві,]], засновник [[Єшива|єшиви]] в [[Острог|Острозі]], автор коментаря до “[[Шулхан арух|Шульхан Арух]]” під назвою “Турей" Турей Загав”, а також рабин  синаґоґи[[Золота Роза (Львів)|синагоги «3олота Роза»]] у Львові (2).<ref name=":0">{{Cite web|url=http://www.ji.lviv.ua/n51texts/petryakova.htm|title=Максимільян> Ґольдштейн. Сторінки біографії|last=Петрякова|first=Фаїна|date=2008|website=|publisher=Часопис "Ї"|language=українською|accessdate=}}</ref>Родина Ґольдштейнів проживала у Львові на вул.вулиці Собєського (cучаснанині Братів Рогатинців).
В 1905 р. Максиміліан, вірогідно, завершив фахову освіту, оскільки ім’я Максиміліана Ґольдштейна уперше з’являється в адресній книзі Львова. Вірогідно, в той час Ґольдштейн працював банківським службовцем з ліквідації фінансових заборгованостей.<ref name=":0" />
 
1908 р. М. Ґольдштейн приведений до присяги цивільним крайовим судом у Львові, він одержав статус судового експерта у сфері нумізматики.<ref name=":0" />
[[Файл:Портрет Максиміліана Ґольдштейна.jpg|міні|Портрет Максиміліана Ґольдштейна 1920-30-х років]]
28 жовтня 1908 р.  М. Ґольдштейн був обраний дійсним членом «Нумізматичного товариства» у Відні.<ref name=":0" />
 
Працював банківським службовцем та виконував обов'язки судового експерта у сфері нумізматики.<ref name=":0" />[[Файл:Портрет Максиміліана Ґольдштейна.jpg|міні|Портрет Максиміліана Ґольдштейна 1920-30-х років]]
В 1910 р. М. Ґольдштейн виступає з доповіддю на нумізматичному конгресі у Брюсселі. Доповідь було присвячено нумізматичним і медальним колекціям у Львові.<ref name=":7" />
У 1908 р. обраний дійсним членом «Нумізматичного товариства» у Відні.<ref name=":0" /> У 1910 р. Ґольдштейн бере участь у нумізматичному конгресі у Брюсселі, де виступає з доповіддю, присвяченою нумізматичним і медальним колекціям Львова.<ref>Goldstein M. Einiges über öffentliche Münz- und Medaillensammlungen in Lemberg / Bruxelles Goemaere, imprimaer du Roi. Bruxelles, 1910. S. 149-155.</ref>
 
1910 р. відбувається зміна в поглядах Ґольдштейна, щодо основного напрямку свого колекціонування - ним стає єврейська культура і мистецтво.
 
[[Петрякова Фаїна Сергіївна|Фаїна Петрякова]], дослідниця життя та діяльності Максимілана Ґольдштейна стверджує:<blockquote>“До того часу відбулася переорієнтація колекціонера. Інтерес до юдаїки обумовив пильну увагу М. Ґольдштейна до різноманітних матеріалів з історії, етнографії євреїв Галичини, зокрема до предметів старовини, художнього ремесла, сучасного мистецтва, книг. Принципове значення мало те, що змінилася концептуальна позиція збирача: М. Ґольдштейн починає колекціонувати задля створення єврейського музею у Львові.”<ref name=":0" /></blockquote>На початку 1910 р. М. Ґольдштейн виступає на зборах львівського кагалу з конкретним планом створення у Львові першого в Галичині музею для збереження історико-культурних пам’яток єврейського народу.
 
У 1911 р. Ґольдштейн сформулював цілі і статут майбутнього єврейського музею і формує колекцію, яка повинна була включати книги, документи, картини, плани міських кварталів з єврейським населенням, предмети культу та ін. Рада єврейської громади міста схвалила ідею створення музею, але в той період до реалізації справа не дійшла.<ref name=":3" />
</gallery>
 
 
== Родина ==
 
 
Максиміліан у березніУ 1915 р. у [[Відень|Відні]] одружився з Нусею-Фанні Левенкрон. ВУ подружжя Ґольдштейнів було двоє дочок Лілі та Ірена, що народилися у Львові, відповідно 2 вересня 1917 р. та 12 квітня 1924 р.<ref name=":0" />. Ніхто з родини Максиміліана Ґольдштейна не пережив [[Голокост у Львові|Голокосту]]. Останні підтверджені згадки про Ґольдштейнів обриваються 1942 р.. <ref name=":7" />
== Архівна спадщина ==
Більшість особистих документів М. Ґольдштейна, матеріалів про його професійну, громадську й колекціонерську діяльність, а також та частина його колекції, що дійшла до наших часів, зберігаються у львівських архівних, музейних і наукових інституціях, зокрема в :
Анонімний користувач