Пуанти: відмінності між версіями

Французька фраза «Les pointes des pieds» перекладається як  — кінчики пальців ніг. Назва цього балетного взуття походить від французького виразу — «Danser sur les pointes», що означає  — танцювати на кінчиках пальців. Згодом назва позиції перейшла на балетні туфлі. Спочатку; застосовувалися для ролей фей, богинь та інших чарівних створінь, щоб підкреслити їх неземне походження.

До XVIII століття балетні туфлі були на підборах. Впродовж розвитку класичного танцю, все більше значення отримує техніка, так як [[Балерина|балерини]] вкорочують спідниці щоб полегшити рух і показати ноги, які виконують все більш складніші ''Па''.<br>У середині30-х XVIII століття балерина [[Паризька національна опера|Паризької Опери]], [[Марі-Анн де Камарґо]] першою почала танцювати без підборів, що дозволило їй робити стрибки, які зі звичними туфлями того часу виконувати було б занадто складно.<ref name=":1">{{Cite web|url=https://www.pointemagazine.com/history-of-pointe-shoes-2646384074.html?rebelltitem=3#rebelltitem3|title=The History of Pointe Shoes|last=|first=|date=Aug 05, 2020|website=|publisher=|language=English|accessdate=}}</ref> Після [[Французька революція|Французької революції]] підбори повністю вийшли з ужитку. З’явилися плоскі туфлі, предки сучасних пуантів були прив’язані до ніг стрічками і мали згин під пальцями ніг щоб дозволити танцівникам краще стрибати і робити піруети.<ref name=":1" />

Перші танцівники які встали на пальці, зробили це за допомогою винаходу {{Нп|Шарль Луї Дідло|Шарля Дідло|en|Charles Didelot}}. Його механізм «machine volante» — «летюча машина»<ref name=":2">{{Cite web|url=https://www.oxfordreference.com/view/10.1093/oi/authority.20110803095824326?rskey=DeHT8o&result=4|title=The Oxford Dictionary of Dance|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=English|accessdate=}}</ref>, піднімала їх за допомогою маловидимих тросів, дозволяючи стояти на кінчиках пальців ніг, перед тим як відірватися від підлоги. Вперше такий механізм він використав у [[Балет|балеті]]-дивертисменті «<nowiki/>[[Флора і Зефір]]<nowiki/>» (7 червня 1796) (постановка Шарля Дідло) у Лондонському Королівському театрі.<ref name=":2" /> Легкість та повітряність спектаклю сподобалась глядачам. У 1815 він поставив балет "«Зефір і Флора"» в [[Париж|Парижі]], на сцені Королівської академії музики.<ref>{{Cite web|url=https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k11619363.image|title=Zéphire et Flore, ballet anacréontique en 2 actes|last=|first=|date=|website=BnF Gallica|publisher=|language=Français|accessdate=}}</ref> «Ми дізнаємося з газет, що мадемуазель ''Ґ''ослен<ref>{{Cite web|url=https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k11619363/f11.item|title=Personnages (Gosselin)|last=|first=|date=|website=Bnf Gallica|publisher=|language=Français|accessdate=}}</ref> на коротку мить стояла на пальцях, ''sur les pointes des pieds'' —  досі небачена річ»<ref>{{Cite book

[[Файл:Sylphide -Marie Taglioni -1832 -2.jpg|межа|ліворуч|міні|Сильфіда - Марія Тальоні - 1832. Балет, який танцювали повністю на пуантах]]

Перший танець на пуантах приписують балерині [[Марія Тальоні|Марії Тальоні]], хоча це не зовсім точно. Однак достеменно відомо, що в 1832 вона справила фурор у світі балету, танцюючиоскільки протанцювала весь спектакль «<nowiki/>[[Cильфіда]]<nowiki/>»<ref name=":3">{{Cite web|url=https://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k134071s.r=la%20sylphide?rk=171674;4|title=La Sylphide, drame en 2 actes 1832|last=|first=|date=|website=BnF Gallica|publisher=|language=Français|accessdate=}}</ref> (поставлений її батьком [[Філіппо Тальоні]]) на пуантах.<ref name=":3" /><ref name=":1" /> Слід відмітити як В. Красовська описувала її майстерність : «Марія Тальоні виконувала адажіо з непохитною стійкістю і без підтримки партнера. Вона значно вдосконалила технічні прийоми танцю на пальцях. Проте все це було для Філіпа Тальйоні та його дочки не самоціллю, а художньою необхідністю»<ref>{{Cite book

У кінці XIX століття італійські балерини такі як [[П’єріна Лень'яні]], почали носили взуття з міцною платформою. Це давало їм більшу стабільність.<ref>{{Cite web|url=http://blog.bodyandmoves.fr/histoire-pointes-de-danse/|title=La petite histoire des pointes de danse|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=Français|accessdate=}}</ref> Також вониз'явилася "коробочка" добавилиабо коробочку"стакан" (внутрішня частина пуанту на яку опираються пальці ніг), зроблену із декількох шарів тканини і більш тверду підошву.

* На пуантах площа опори (пальці ніг балерини), складає приблизно 2 кв/см, а вага балерини дорівнює приблизно 50 кг. Обчислювання за формулою показує, що під час танцю на пуантах балерина давить на підлогу із силою 2500 [[Паскаль (одиниця)|кПа]].<br>(50 кг × 10 м/с^2)/(0,0002 м^2 ) = 2 500 000 Па = 2500кПа <ref name=":0" />. Це є надзвичайно високий показник. До порівняння тиск на підлогу звичайної стопи у взутті дорівнює приблизно 20кПа<ref>{{Cite web|url=https://archive.org/details/sustainablelands0000thom/page/51/mode/1up|title=Sustainable landscape construction : a guide to green building outdoors.|last=Thompson, J. William|first=|date=|website=|publisher=|language=English|accessdate=}}</ref>.

Пуанти в наш час виготовляються з [[Атлас (тканина)|атласу]]. Жорсткий носок виходить за рахунок використання спеціального крохмального клею, яким просочують всі внутрішні шари носка. Після сушки (24 години) пуантів носок стає твердим. Конструкція пуантів сприяє досягненню стійкості носка опорної ноги в позах [[Класичний танець|класичного танцю]].

* R-class

* Bloch Capezio

* ‘Бахрушин Ю.А.Бахрушин. (1965) "История русского балета" [PDF]’ <<nowiki>https://www.twirpx.com/file/415797/</nowiki>>

* Блок, Любовь Дмитриевна (1937). Филипп Тальони и его школа