Почуття: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Відкинуто редагування 194.44.16.51 (обговорення) до зробленого Mykola7
Мітка: Відкіт
м Додано вміст
Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 2:
 
* Загальний стан [[свідомість|свідомості]] за більш-менш складного поєднання різного роду [[відчуття|відчуттів]].
* Складний [[стан]] [[організм]]у, що припускає тілесні зміни поширеного характеру&nbsp;— в [[дихання|диханні]], [[пульс]]і, [[залоза|залозо]]<nowiki/>виділеннях, тощо&nbsp;— і на ментальному рівні - стан [[Збудження (психологія)|збудження]] чи хвилювання, що позначається сильними почуттям, і зазвичай [[імпульс]]ом щодо певної форми поведінки. Якщо емоція&nbsp;— інтенсивна, то тоді виступає порушення [[інтелект]]уальних функцій, ступінь роздвоєння особистості, і тенденція щодо [[дія|дії]] неврівноваженого чи протопатичного характеру.
* Емоційний аспект [[розум]]ового життя та його виявлень на відміну від інтелектуального, вольового, чи [[дія (значення)|діяльного]]
 
Рядок 10:
 
За якістю почуття виявляється ставлення особистості до праці, подій, інших людей, до самої себе. За якістю переживань відрізняють одні емоції і почуття від інших, наприклад радість від гніву, сорому, обурення, любові тощо.
 
==Виникнення почуттів==
 
Згідно з [[Павлов Іван Петрович|І.&nbsp;П.&nbsp;Павловим]], однією з фізіологічних підвалин почуттів є динамічні стереотипи, тобто утворені за життя системи тимчасових нервових зв'язків. «Тут виникають почуття важкості та легкості, бадьорості та стомленості, задоволення і прикрості, радості, торжества і відчаю тощо. Мені здасться, що часто такі почуття при зміні звичайного способу життя, при припиненні звичайних занять, при втраті близьких людей… мають своє фізіологічне підґрунтя значною мірою в зміні, в порушенні старого динамічного стереотипу й у складності становлення нового» (І.&nbsp;П.&nbsp;Павлов).
Рядок 15 ⟶ 17:
 
В емоційній сфері людини особливе місце посідають вищі почуття. Особливе місце вищим почуттям відводиться у художній творчості. Багато авторів приділяють чималу увагу їхньому висвітленню тощо. Вони являють собою відображення переживань ставлення до явищ соціальної дійсності. За змістом вищі почуття поділяють на моральні, естетичні, інтелектуальні та праксичні почуття. Рівень духовного розвитку людини оцінюють за тим, якою мірою їй властиві ці почуття. У вищих почуттях яскраво виявляються їхні інтелектуальні, емоційні та вольові компоненти. Вищі почуття є не лише особистим переживанням, а й засобом виховного впливу на інших.
 
==Характеристика==
 
Існують різні характеристики емоцій.
Рядок 24 ⟶ 28:
* За ступенем значущості&nbsp;— '''локальні''', пов'язані з безпосереднім переживанням певної життєвої події, та '''фундаментальні,''' що зумовлені переживанням життєво важливих подій.
* За виконуваними функціями&nbsp;— '''оцінювальні, гальмівні, активізуючі''' тощо.
 
==Види почуттів==
 
'''Моральні почуття'''&nbsp;— це почуття, в яких виявляється стійке ставлення людини до суспільних подій, до інших людей, до самої себе. Їхнім джерелом є спільне життя людей, їхні взаємини, боротьба за досягнення суспільних цілей. Моральні почуття людини сформувались у суспільно-історичному житті людей, в процесі їхнього спілкування і стали важливим засобом оцінки вчинків і поведінки, регулювання взаємин особистості.
 
'''[[Естетика|Естетичні]] почуття'''&nbsp;— це чуття краси в явищах природи, в праці, в гармонії барв, звуків, рухів і форм. Гармонійна злагодженість в об'єктах цілого та частин, ритм, консонанс, симетрія- викликають почуття приємного, насолоду, яка глибоко переживається та вшляхетнює душу. Ці почуття викликають твори мистецтва. Не тільки в мисленні, а й почуттями людина утверджує себе в предметному світі.
 
Залежно від рівня загальної та мистецької культури люди по різному відгукуються на красу. Одні глибоко переживають гармонійно виражені ритм і риму, переходи та взаємопереходи між кольорами, звуками, формами та рухами, інші не відчувають цієї гармонії й захоплюються грубими, різкими звуками, безладними рухами, випадковими поєднаннями кольорів.
Рядок 35 ⟶ 41:
Вищі рівні розвитку естетичного почуття виявляються в почуттях високого, піднесеного, трагічного, комічного, гумору. Ці різновиди естетичних почуттів органічно пов'язані з моральними почуттями і є важливим засобом їхнього формування.
 
'''ПраксичніПрактичні почуття'''&nbsp;— це переживання людиною свого ставлення до діяльності. Людина відгукується на різні види діяльності&nbsp;— трудову, навчальну, спортивну. Це виявляється в захопленні, в задоволенні діяльністю, в творчому підході, в радості від успіхів або в незадоволенні, в байдужому ставленні до неї. Праксичні почуття виникають у діяльності. Яскраве уявлення про зміст і форми діяльності, її процес і результат, громадську цінність&nbsp;— головна передумова виникнення й розвитку праксичних почуттів.
 
Праксичні почуття розвиваються або згасають залежно від організації та умов діяльності. Вони особливо успішно розвиваються і стають стійкими тоді, коли діяльність імпонує інтересам, нахилам і здібностям людини, коли в діяльності виявляються елементи творчості, розвиваються перспективи її розвитку.