Ядерна батарея: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
+ {{Ізольована стаття}} за допомогою AWB |
Olvin (обговорення | внесок) доповнення |
||
Рядок 1:
'''Я́дерна батаре́я''' (''атомна батарея'') —
Принципово відрізняється від [[ядерний реактор|ядерного реактора]] тим, що використовується не керована ланцюгова реакція, а енергія природного розпаду радіоактивних ізотопів.
Потужність від декількох [[Ват|Вт]] до декількох сотень Вт. Мініатюрне автономне джерело електроенергії на [[космічний літальний апарат|космічних літальних апаратах]], у переносній апаратурі.▼
▲Потужність — від
Переваги:
* надзвичайно велика місткість (на одиницю ваги або обсягу) — у тисячі або у сотні тисяч разів більша порівняно з хімічними елементами, такими як [[акумулятор]]и, [[паливний елемент|паливні елементи]] тощо
* невеликі розміри
* тривалий час роботи (від кількох місяців до десятків років)
* не потребують обслуговування
Недоліки:
* нерегульованість (не можна призупинити чи прискорити виділення енергії, можна лише розсіяти непотрібну енергію)
* необхідність захисту від радіоактивного випромінювання
* складність утилізації після завершення використання<ref>[http://www.proatom.ru/modules.php?name=News&file=article&sid=111 Инвентаризация и утилизация источников ионизирующего излучения на территории СНГ] {{ref-ru}}</ref>
За технологію перетворення енергії розпаду на електричну батареї поділяють на два типи:
* термічні перетворювачі (зокрема термоелектричні та термоіонічні генератори)
* нетермічні перетворювачі (п'эзоелектричні, оптоелектричні, прямого заряду тощо)<ref>[[http://homepages.cae.wisc.edu/~blanchar/res/BlanchardKorea.pdf Радіоізотопні батареї для мікро-електричних механічних систем]] {{ref-en}}</ref>
Практичного розповсюдження набули після появи ядерних реакторів, із відпрацьованого ядерного палива яких і видобувають необхідні радіоактивні ізотопи.
== Застосування ==
Застосовують здебільшого там, де потрібно забезпечити тривалу автономну роботу.
Основні галузі:
* космічні апарати (штучні супутники, міжпланетні станції, зонди, посадочні апарати)
* глибоководні прилади та станції
* важкодоступні місця (Арктика, Антарктика, відкритий океан, гірська місцевість)
Наприклад, ядерні батареї (поряд із сонячними батареями) забезпечували електроенергією космічні апарати Луноход (дослідження Місяця), Вікінг (Марс), Піонер (дослядження навколоземного та навколомісячного простору), [[Вояджер]] (дослідження далекого космосу), Касіні-Гюйгенс (Сатурн).
Ядерні генератори також застосовують на маяках, бакенах.
== Використовані ізотопи ==
{{Section stub}}
== Примітки ==
{{reflist}}
[[Категорія:Джерела живлення]]
Рядок 11 ⟶ 46:
[[pl:Bateria jądrowa]]
[[ru:Радиоизотопные источники энергии]]
| |||