Наполеонівські війни: відмінності між версіями

▲Занепокоєний бурхливою підготовкою плану Наполеона щодо висадки на Британських островах, [[Кабінет міністрів Великої Британії]] розгорнув активну діяльність щодо підготовки сильної антифранцузької коаліції на континенті. До 1805 року вдалось створити третю антифранцузьку коаліцію в складі Великої Британії, [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]] та [[Російська імперія|Російської імперії]]. Велика Британія мала фінансувати дії союзників, а Австрійська імперія та Російська імперія — виставляти свої війська на полях битв. Для цього союзники розробили грандіозний план розгрому [[Перша Французька імперія|Французької імперії]]. На півночі Європи, проти [[Данія-Норвегія|Данії-Норвегії]] мала діяти 100 тис. російсько-британська армія. У Центральній Європі, проти [[Баварія (курфюрство)|Курфюрства Баварія]] та [[Рейнський союз|прирейнських союзників]] Наполеона — 80 тис. австрійська армія Макка, на допомогу якій з Російської імперії рухалась 45 тис. армія [[Кутузов Михайло Ілларіонович|Кутузова]]. В Північній Італії мала діяти 100 тис. австрійська армія [[ерцгерцог]]а Карла-Людвіга-Іоганна, яка мала очистити від французів [[Ломбардія|Ломбардію]] та розвинути наступ на південну частину Французької імперії. Одночасно з цими арміями у [[Кампань|Кампанії]] висаджувалась 36 тис. армія прихильників неаполітанських [[Бурбони|Бурбонів]], що рухаючись на північ вийшла б на з'єднання з австрійцями ерцгерцога Карла-Людвіга-Іоганна. І нарешті у Центрі Європи між силами К. Макка та ерцгерцога Карла мала діяти 25 тис. армія ерцгерцога Баптіста Йосифа Іоганна, який мав допомогти одному з них в разі потреби. Однак оскільки британці не виступили на жодному напрямку, а [[Бурбони]] не змогли зібрати достатніх сил, то основними силами коаліції залишались австрійська та [[Російська імператорська армія|російська]] армії.