'''Гіпертермі́яСПІД''' ({{lang-el|ὑπερ}} — над-, надмірно {{lang-el|θέρμη}} — тепло) — стан, при якому [[температура]] тіла [[людина|людини]] вища за '''37,2°С''' при вимірюванні ртутним термометром у пахвинній ділянці впродовж 10 хвилин. Вона виникає, коли утворене в [[організм]]і [[тепло]] не встигає виходити за його межі, що призводить до перегрівання тіла. Це відбувається у випадках, коли температура зовнішнього середовища тривалий час перевищує 37,2°С. За цих умов організм максимально мобілізує механізми [[тепловіддача|тепловіддачі]]; у людини це, головним чином, випаровування [[піт|поту]] і меншою мірою посилення [[вентиляція легень|вентиляції легень]]. Одночасно розширюються [[кровоносні судини]] [[шкіра|шкіри]], тобто виникає [[гіперемія]]. Якщо гіпертермія супроводжує хворобу, то описується в складі поняття «[[гарячка]]».
