Сексизм: відмінності між версіями

195 байтів вилучено ,  1 рік тому
м
правопис, оформлення, вікіфікація
(вікіфікація, оформлення, стиль, уточнення. Здавалося б, стаття про сексизм мала б відображати упереджене ставлення до представників обох статей, а тут чомусь знову все переважно про жінок, а там, де мало б бути про чоловіків -- все одно написано так, що страждають жінки, а про вплив на чоловіків ні слова. Стаття трохи однобічна.)
м (правопис, оформлення, вікіфікація)
На сьогодні існують різні підходи до визначення сексизму, які стоять неподалік одне від одного:
* У [[Психологія|психології]] сексизм&nbsp;— «стереотипне приписування ознак». На міжособистісному рівні&nbsp;— дискримінуюче приписування ролей відносно статі.<ref>Thomas Eckes, Iris Six-Materna: ''Leugnung von Diskriminierung: Eine Skala zur Erfassung des modernen Sexismus.'' In: ''Zeitschrift für Sozialpsychologie.'' 29, S. 224—238</ref><ref>Ronny Werner, Gernot von Collani: :[http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf]{{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20130518024019/http://rzbl04.biblio.etc.tu-bs.de:8080/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf|date=18 травень 2013}}<!-- oder [http://bib1lp1.rz.tu-bs.de/docportal/servlets/MCRFileNodeServlet/DocPortal_derivate_00001530/Document.pdf--> ''Eine deutsche Skala zu ambivalent&nbsp;— sexistischen Einstellungen (Hostilität und Benevolenz) gegenüber Männern (ASEM).'' (PDF-Datei; 216&nbsp;KB)</ref>
* У [[Квір-дослідження|квір-теорії]] сексизм&nbsp;— дискримінація всього спектру [[ЛГБТ|ЛГБТКІ±людей]], що не вписуються в [[Гетеронормативність|гетеронормативне]] [[Трансгендерність|цисгендерне]] [[Гендерна бінарністьБінарний|бінарне]] суспільство відподвідно до статі, гендеру чи [[Сексуальна орієнтація|сексуальної орієнтації]].<ref>Eva Fels, Dagmar Fink: [http://gendertalk.transgender.at/sexismus.htm ''Was ist Sexismus?'']</ref>
* В соціології&nbsp;— наголос на [[Соціальна структура|структурних аспектах]]: сексизм культурно обумовлений, інституційно закріплений та індивідуально усвідомлюваний. Розповсюджені думки, переконання, вірування і поведінка&nbsp;— це [[Соціальна практика|соціальні практики]], які привілеюють людей через їхню стать, через що знижується цінність людини та фіксуються [[Соціальна роль|соціальні]] і [[Гендерна роль|гендерні ролі]] для статей. Підхід наголошує на дискримінуючих механізмах [[Соціальна система|суспільних систем]] та одночасно досліджує перетин сексизму з іншими практиками пригнічення, такими як расизм, класизм, [[ейджизм]].
 
* [[Андроцентризм]] (сприйняття чоловіка як «норми», Суб'єкта, а жінки&nbsp;— як «відхилення», [[Друга стать|Іншої]]);
* [[Гендерна поляризація]], [[Гендерні стереотипи|гендерна стереотипізація]] та [[Гендерна роль|гендерні ролі]], їх міжпоколінна передача в процесі [[Гендерна соціалізація|гендерної соціалізації]].
* Генералізація та [[гендерний бінаризм]]'''.''' Філософія сексистського відношення ґрунтується на поясненні і оцінці людських істот на основі ключових характеристик [[Соціальна група|груп]], до яких вони належать, в даному випадку&nbsp;— чоловіків або жінок. Це передбачає, що всі люди вписуються в категорію чоловіків або жінок, і не враховує людей, які [[Агендерність|ніяк себе не ідентифікують]], [[Бігендер|ідентифікують до обох груп]]. Див. [[Андрогінність]].
 
{| class="wikitable mw-collapsible mw-collapsed"
Гендерні стереотипи є широко розповсюдженими помилковими переконаннями про характеристики і поведінку чоловіків, жінок та [[Трансгендер|трансгендерних людей]].<ref>Manstead, A. S. R.; Hewstone, Miles; et al. ''The Blackwell Encyclopedia of Social Psychology''. Oxford, UK; Cambridge, Mass., USA: Blackwell, 1999, 1995, pp. 256&nbsp;— 57, ISBN 978-0-631-22774-8.</ref> Вони є не тільки описовими, але і розпорядчими переконаннями про «те, як чоловіки і жінки повинні вести себе». Представниці і представники будь-якого гендеру, які відхиляються від гендерних настанов, караються соціальними санкціями. Цілеспрямованих жінок, наприклад, називають «стервами», чоловіки, яким не вистачає фізичної сили, розглядаються як «слабаки».<ref>Dividio, John F.; et al. [http://books.google.com/books?id=VlvzONHZKrQC&pg=PA334 ''The SAGE Handbook of Prejudice, Stereotyping and Discrimination'']. London; Thousand Oaks, CA: SAGE, 2010, p, 334, ISBN 978-1-4129-3453-4.</ref>
 
[[Емпіричні дослідження]] виявили широко розповсюджені культурні переконання, що чоловіки є соціально ціннішими і компетентнішими в більшості речей, ніж жінки. А також конкретні припущення, що чоловіки кращі у виконанні деяких завдань (приміром, механічні задачі), в той частоді як жінки кращі в інших (приміром, задачі з виховання).<ref>Conway, Michael, M. Teresa Pizzamiglio and Lauren Mount (1996). ''Status, Communality and Agency: Implications for Stereotypes of Gender and Other Groups.'' Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 71, No. 1, pp. 25-38, {{doi|10.1037/0022-3514.71.1.25}}.</ref><ref>Wagner, David G. and Joseph Berger (1997). ''Gender and Interpersonal Task Behaviors: Status Expectation Accounts.'' Sociological Perspectives, Vol. 40, No. 1, pp. 1-32.</ref><ref>Williams, John E. and Deborah L. Best. ''Measuring Sex Stereotypes: A Multinational Study.'' Newbury Park, CA: Sage, 1990, ISBN 978-0-8039-3815-1.</ref> Фіске та колеги опитали дев'ять [[Вибірка|вибірок]] із різних регіонів [[Сполучені Штати|США]] і виявили, що люди, незалежно від віку, постійно надають вищий рейтинг категорії «чоловіки», ніж категорії «жінки» на багатовимірній шкалі компетенцій.<ref>Fiske, Susan T., Amy J. C. Cuddy, Peter Glick, Jun Xu (2002). [http://www.nd.edu/~wcarbona/Fiske-et-al-2002.pdf ''A Model of (Often Mixed) Stereotype Content: Competence and Warmth Respectively Follow From Perceived Status and Competition.''] Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 82, No. 6, p. 892.</ref>
 
Гендерні стереотипи можуть сприяти і перешкоджати інтелектуальній діяльності. Наприклад, [[стереотип загрози]] може призвести до зниження результативності у написанні жінкою тесту, оскільки це пов'язано із переконанням, що жінки поступаються кількісними навичками в порівнянні з чоловіками.<ref>Shih, Margaret, Todd L. Pittinsky and Nalini Ambady (1999). [https://www.amherst.edu/media/view/120864/original/Shin%2Bet%2Bal--stereotype%2Bsusceptibility.pdf ''Stereotype Susceptibility: Identity, Salience and Shifts in Quantitative Performance.''] Psychological Science, Vol. 10, No. 1, pp. 80-3.</ref><ref>Claude M. Steele|Steele, Claude M. (1997). [http://www.nber.org/sewp/events/2005.01.14/Bios+Links/Krieger-rec5-Steele_Threat-in-the-Air.pdf ''A Threat Is in the Air: How Stereotypes Shape Intellectual Identity and Performance.''] American Psychologist, Vol. 52, No. 6, pp. 613-29.</ref> Стереотипи також можуть впливати на оцінку людьми їхньої власної компетенції. Дослідження показали, що конкретні стереотипи (наприклад, ніби-то жінки мають нижчі математичні здібності) впливають на жінок і на сприйняття чоловіками своїх здібностей вищими, ніж у жінок, при розв'язуванні завдань на тому ж рівні складності. Ці «упереджені [[Самооцінка|самооцінки]]» мають далекосяжні наслідки, оскільки можуть формувати чоловічі та жіночі освітні та кар'єрні рішення.<ref>Correll, Shelley J. (2001). [https://web.archive.org/web/20110626155353/http://www.chaire-crsng-inal.fsg.ulaval.ca/fileadmin/docs/documents/Article/Gender_and_career_choice_process_2001.pdf ''Gender and the career choice process: The role of biased self-assessments.''] American Journal of Sociology, Vol. 106, Issue 6, pp. 1691—1730.</ref><ref>Correll, Shelley J. (2004). [http://people.uncw.edu/maumem/soc500/Correll2004.pdf ''Constraints into Preferences: Gender, Status, and Emerging Career Aspirations.''] American Sociological Review, Vol 69, Issue 1, pp. 93-113.</ref>
 
Гендерні стереотипи утворюються і входять ву застосунок ву ранньому віці. Розглянуто різні заходи, ву тому числі з використанням художньої літератури, в боротьбі з гендерними стереотипами у дітей. Одне із досліджень (А. Вінгом): діти читали «Нову сукню Білла» [[Енн Файн]], а потім обговорювали її зміст. Вінг зазначає, що діти були в змозі ясно сформулювати і осмислити свої стереотипні конструкції щодо гендеру, а потім зіставити це з ситуацією у світі в цілому. Це доказ того, що дитячий розгляд «різного відношення, що його отримують хлопчики і дівчатка» під час обговорення в класі, дозволив їм виокремити стереотипи і спонукав кинути їм виклик.
 
== Прояви та наслідки (форми) сексизму ==
Насильство за ознакою статі або [[Гендерне насильство|гендерне (гендероване) насильство]] (''gender-based violence''), насамперед [[насильство проти жінок]]&nbsp;— це насильство, спрямоване на жінку через те, що вона жінка, або те, від котрого жінки потерпають непропорційно більше за чоловіків<ref>[https://rm.coe.int/1680096e45 К О Н В Е Н Ц І Я Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Довідник для членів парламенту]. Київ, К. І. С., 2014 рік.</ref>. В цю категорію входять такі види насильства та злочинів за ознакою статі:
 
* '''[[Гендерцид]]'''&nbsp;— убивства людей через їх стать чи у зв'язку з нею; вбивствоубивство жінок ([[феміцид]]) чи чоловіків ([[андроцид]]). Феміцид розповсюджений у формах: [[Селективні аборти|селективних абортів]], жіночого [[інфантицидДітовбивство|дітовбивства]]у (вбивствубивств дівчаток), [[сороріцид]]у (вбивстваубивства сестер), [[матріцид]]у (вбивстваубивства матерів), вбивстваубивства дружин (наприклад, «[[Убивство честі|вбивствубивств честі]]»), вбивстваубивства вдів зіз причин економічної вигоди (наприклад, [[Саті (ритуал)|саті]]), [[полювання на відьом]], [[Серійний убивця|серійні вбивства]], [[спалювання наречених]];
* '''[[Фізичне насильство]]''': побої (особливо у контексті [[Сімейне насильство|сімейного насильства]]), [[обливання кислотою]], убивства та насилля над прислугою, насильство над проституйованими жінками, насильство над жінками з вадами здоров'я, випалювання грудей, недбала діагностика та лікування жінок, шкідливі чи небезпечні б'юті-практики ([[бинтування ніг]], шийні обручі, нав'язування пластичної хірургії, вимушені б'юті-практики серед порно-акторок, моделей, танцівниць, спортсменок), торгівля органами;
* '''[[Сімейне насильство]]''', у тому числі [[Насильство над дітьми|над дітьми]]: фізичне ''(побої)'', [[Сексуальне насилля|сексуальне]] ''(подружні зґвалтування (секс без згоди), [[інцест]], [[розбещення]], [[педофілія]])'', [[Психологічне насильство|психологічне]] ''(приниження, обмеження контактів та ізоляція партнерки від людей, [[переслідування]], патологічні ревнощі, [[газлайтинг]])'', [[Економічне насильство|економічне]] та інші форми, як-от: обмеження права на одяг, свободу пересування, повноцінне харчування (внаслідок відбирання грошей) та доступ до інтернету;
* '''[[Економічне насильство]]''' (за домашнього насильства: заборона дружині або чоловікові працювати, обмеження у фінансах на речі першої необхідності, обмеження доступу до спільних грошей тощо): [[торгівля людьми]] для [[Рабство|рабської праці]].
* '''[[Психологічне насильство]]''': [[Сталкінг|переслідування]], [[цькування]] в колективах закладів освіти, залякування, [[шантаж]], знущання, приниження в контексті домащньої тиранії, [[звинувачення жертви]] (особливо після зґвалтування), публічні приниження, нормалізована демонстрація насильства над жінками або чоловіками в порнографії, кіноіндустрії розваг, на телебаченні та в медія ([[культура зґвалтування]], культура насильства);
* '''[[Сексуальне насильство]].''' Сексуальне насильство включає [[зґвалтування]] ''([[Воєнне сексуальне насилля|масові в контексті воєнних дій]] та [[геноцидні зґвалтування]], серійні, масові та [[Групове зґвалтування|групові зґвалтування]], сексуальне насильство в університетських кампусах, «коректуючі» зґвалтування, зґвалтування при залицянні та на побаченнях, у стосунках чи шлюбі, зґвалтування обманом, зґвалтування вагітних)'', примусовапримусову проституція[[Проституція|проституцію]] ''(включаючновключно з [[Культова проституція|культовуюкультовою]])'' і порнографіяпорнографію (у тому числі дитячідитячу), [[сексуальне рабство]], [[торгівляТоргівля людьми|торгівлю людьми]], [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], примус до сексу шантажем (в основному, на робочому місці/при наймі), секс без згоди (з непритомними, нетверезими жінками або чоловіками та тими, що не давали однозначної свідомої згоди на будь-які сексуальні дії); останній чинним законодавством і визначається як [[зґвалтування]]. Пандемічність та стійкість сексуального насильства забезпечується функціонуванням [[Культура зґвалтування|культури зґвалтування]], зокрема через [[міфи про зґвалтування]]. [[Сексуальна об'єктивація]], у тому числі [[Інтеріоризація|інтеріоризована]], сприяє нормалізації розгляду людини (жінки або чоловіка) як об'єкта сексуальної втіхи та позбавлення її особистісної суб'єктності, індивідуальності. Безкарність сексуального насильства закріплюють [[звинувачення жертви]] та [[слатшеймінг]].
 
Сексуальне насильство глибоко пов'язане з контролем жіночої сексуальності і включає також проституцію та порнографію.
 
==== [[Проституція]] та [[порнографія]] ====
{{main|Феміністичні погляди на порнографію}}<blockquote>«Секс, до якого примушено реальних жінок, вигідно продається, щоб змушувати до сексу інших реальних жінок; жіночі тіла зв'язують, калічать, ґвалтують та перетворюють на речі, доступні та підручні, котрим можна зробити боляче, і це презентується як природа жінок» (К. МакКіннок, Not a moral issue, 1989).</blockquote>Різні авторки (зокрема, [[Андреа Дворкін]]) та автори довели, що жіноча [[проституція]] базується на чоловічому сексизмі, який схвалює ідеї, що:
* небажаний для неї секс із жінкою&nbsp;— прийнятний,
* всіусі чоловічі бажання мають задовольнятись,
* жінок треба добиватись (силою),
* жінки існують для сексуального служіння чоловікам<ref>«[https://web.archive.org/web/20060903143328/http://www.soc.iastate.edu/sapp/Prostitution.pdf Readings on Prostitution]» (PDF). Archived from the original on 2006-09-03.</ref><ref>«[https://walnet.org/csis/papers/redefining.html Redefining Prostitution as Sex Work on the International Agenda]».</ref><ref>Julie Bindel. «[https://www.theguardian.com/uk/2006/jan/18/ukcrime.prisonsandprobation Julie Bindel: Eradicate the oldest oppression&nbsp;— UK news&nbsp;— The Guardian]». the Guardian.</ref><ref>Julie Bindel. «[https://www.theguardian.com/commentisfree/2007/sep/10/endingatradeinmisery Ending a trade in misery]». the Guardian.</ref><ref>Jeffreys, Sheila (2008-11-11). [https://books.google.com.ua/books?id=9mlFgjEBYWYC&redir_esc=y The Industrial Vagina]. <nowiki>ISBN 9780203698303</nowiki>. Перевірено 2018-06-03&nbsp;— через Google Books.</ref>.
: «Проституція&nbsp;— це використання жіночого тіла чоловіком для власного задоволення чоловіка. З боку проституйованої жінки внемаж бажання чи задоволення. Проституція&nbsp;— не взаємний, приємний обмін використанням тіл, а одностороннє використання чоловіком тіла жінки в обмін на гроші.»<ref>Pateman, Carole (1988). [https://books.google.com.ua/books?id=jH2KPvZF1L0C&redir_esc=y The Sexual Contract]. <nowiki>ISBN 9780804714778</nowiki>. Retrieved 2015-03-31&nbsp;— via Google Books.</ref>
 
Глибшою критикою проституції та індустрії торгівлі людьми займається [[анти-проституційнийпротипроституційний фемінізм]].
 
Єдиною результативною моделлю боротьби з проституцією, яка призвела до зниження її обсягів у масштабі країни, є криміналізація клієнта та захист проституйованої особи ([[Проституція в Швеції|шведська модель]]).
 
=== Сексизм в освіті ===
{{main|Сексизм в освіті}}Через систему освіти, наряду з домашнім вихованням та впливом медіамедія, сексизм масово закріплюється і передається наступним поколінням жінок і чоловіків. [[Феміністська педагогіка]] розглядає практики освіти та виховання, позбавлені гендерних упереджень.
 
* Обмеження доступу до освіти. До XIX ст. жінки не мали права навчатися в університеті, ву деяких країнах не мають досі. Середня тривалість перебування жінок в освіті (в цілому по світу) менша через безліч жінок із [[Країни, що розвиваються|країн, що розвиваються]], котрі не мають доступу часто навіть до середньої освіти.
* Нав'язування стереотипів про «жіночі» і «чоловічі» професії, схильності, «особливості мозку», через що дівчатка з дитинства уникають обирати високоприбуткові області та інтереси, «заскладні» чи «занадто чоловічі» ([[STEM]], [[IT]], [[інженерія]], [[юриспруденція]], [[хірургія]]), а також набувають хибних уявлень про свою інтелектуальну спроможність.
* «[[Прихований навчальний план]]»: різне відношення до учениць та учнів у школі (передача гендерних стереотипів про «належну» поведінку, наприклад, агресія хлопчиків заохочується, лідерські якості та ініціатива дівчаток пригнічуються), відмінний зміст курсів та спотворені контексти при офіційно єдиній програмі (роздільне відвідування уроків (трудове виховання), відмінності в програмах та нормативах (фізичне виховання)).
 
=== Сексизм і [[мізогінія]] в медія і рекламі ===
{{Див. також|Мізогінія ув мас-медіамасмедія|ПредставленняЗображення гендеру у відеоіграх|Жінки і відеоігри}}
 
* '''[[Сексуальна об'єктивація]] жінок''' у рекламі, маркетингу та медіамедія. Поширене використання звабливих жіночих образів, приміром, «оближи» (реклама морозива), «візьми в рот» (реклама пельменів), «два метри задоволення» (оголені жіночі ноги в рекламі диванів).
* '''Ідеалізоване жіноче тіло''' в рекламі та моді. [[Міф про красу]] створює нереалістичний образ [[Жіночність|жіночності]], а реклама експлуатує його для продажу товарів та практик «краси». Соціальні експертки наголошують, що така реклама через свою невідповідність реальності формує у її [[Суспільство споживання|споживачів та споживачок]] [[комплекс неповноцінності]]<ref>[http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171: За звичними фразами «жіноча балаканина» і «чоловіча розмова» приховується далеко не безневинний підтекст]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, зокрема, призводить до [[Категорія:Розлади харчової поведінки|розладів харчової поведінки]]. Особливо небезпечною є [[Анорексія (симптом)|анорексія]] а дівчат-підлітків.
* '''Образ [[Мачизм|чоловіка-мачо]]''', що пропагує світогляд, стиль життя та взірці поведінки, в контексті яких жінка і жіноче виявляються під загрозою бути культурно знеціненими, маргіналізованими або повністю виштовхнутими за межі «[[Патріархат (соціальні відносини)|патріархальної культури]]».<ref>http://stop-sexism.livejournal.com/3792.html</ref>
* '''[[Зображення гендеру у відеоіграх]]''', що включає, зокрема, дефіцит активних персонажок (кліше [[діва у біді]]), їх [[Сексуальна об'єктивація|гіперсексуалізацію]] (відсутність одягу, нереалістично великі груди, brest physics), інфантилізацію (дитячі пропорції обличчя персонажок з цілком сформованим тілом, сценарна безпорадність), ігрові сцени та завдання, що включають [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], [[зґвалтування]], [[насильство проти жінок]].
* Найчастіше гендерна асиметрія проявляється у використанні загальних займенників чоловічого роду для опису всіх людей. Цим жінки автоматично дискримінуються у випадках, коли стать не вказано.<ref>[http://www.jstor.org/pss/27784423 ''Is the generic pronoun he still comprehended as excluding women?''] American Journal of Psychology, Vol. 122, No. 4, pp. 483—496.</ref>
* Особливо помітною є перевага чоловічих форм [[Гендерна нейтральність у мовах з граматичним родом|у мовах з граматичним родом]] (до яких належить українська).<ref>«У слов'янських мовах як мовах з розвинутою категорією граматичного роду присутній цілий ряд родо-статевих і гендерних асиметрій, проте до дискримінативних відносять не всі з них (…). Бачення і відчуття дискримінації мовою, як буде видно далі, є більш ніж суб'єктивним. (…) Водночас одні розглядають наявність жіночого корелята до чоловічого найменування як факт позитивний (імена чоловічого роду повинні позначати тільки чоловіків), інші&nbsp;— як різко негативний (такі форми служать свого роду докором жінці в її приналежності до жіночої статі).» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 102.)</ref>, коли при запозиченні гендерно-нейтральних (наприклад, англомовних, що не мають роду) назв професій або занять в українській вони набувають лише чоловічої форми. Рішенням даної проблеми є [[фемінітиви]].
* Як синтаксичний сексизм інколи оцінюється використання узгодження займенників за чоловічим граматичним родом незалежно від статі особи, про котру йдеться (укр.: ''ву кожного, хтось підійшов'').<ref>''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 110.</ref>
* Сексистськими вважаються звертання, що вказують на шлюбний статус та сексуальну доступність жінок, коли для чоловіків такі відповідники не застосовуються (''[[міс]] і місіс, [[мадемуазель]] і [[мадам]], [[панна]] і пані)''.
* Традиція вказування по-батькові та заміни прізвища жінки на прізвище чоловіка при одруженні.
* Для розвинутих фемінізмів [[Фемінізм третьої хвилі|третьої хвилі]] проблемою знову стало визначення сексизму в мові: чи дискримінуючою є відсутність вказівки на стать, чи наявність такої вказівки.<ref>«Проблема полягає ще в тому, що в розумінні самої системи сексизму серед дослідників немає єдності. Одна сторона вважає, що не-сексистськими є мовірувані пари (родо-статеві кореляти), ву яких жінку „видно“. Отже, несексистською повинна бути мова, в якій чоловічих форм буде рівно стільки, скільки жіночих. Інша сторона наполягає&nbsp;— вже сама вказівка на стать для людини принизлива, образлива, це сексистські висловлювання, що не відповідають принципу коректності. (…) Прихильники такого погляду на мову і в першому, і в другому випадку підходять до мови з позицій „ображеного“, їхнє бачення дискримінації носить суб'єктивний характер, про що свідчить кваліфікація однієї і тієї ж конструкції як дискримінативної і як нейтральної. Однак важливіше інше&nbsp;— факт, що дискримінацію бачать там, де її просто немає, або там, де вона потенційно могла б бути.» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 99.)</ref> Так, просунуті феміністські дискурси до дискримінативних нерідко відносять самі практики розщеплення за родом (''леді та джентельмени, браття і сестри'').<ref>''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 112.</ref> Інколи оголошують сексистськими навіть окремі морфеми{{Які}}, що слугують для утворення жіночих корелятів.<ref>«Сексистськими деякі дослідники називають і самі морфеми&nbsp;— як засіб реалізації мовірування (Є.&nbsp;А.&nbsp;Кіпрська, О.&nbsp;В.&nbsp;Аксютіна). Виходячи з такої точки зору, всі фемінізуючі морфеми&nbsp;— суть мовні сексизми.» (''Архангельская А.'' Сексизм в языке: Мифы и реальность. Оломоуц, 2011. С. 105.)</ref>
 
Тим часом, чинним [[Український правопис 2019 року|українським правописом 2019 року]] нарешті закріплено вживання [[Фемінітиви|фемінітивів]].
Гендерно-чутливими державами реалізуються політики та ініціативи, покликані усунути гендерні нерівності та дискримінацію:
 
* [[Гендерний мейнстрімінг|Ґендерний мейнстрімінг]]&nbsp;— загальнодержавна [[гендерна політика]], спрямована на забезпечення жінкам базових прав людини.
* [[Гендерні квоти]]. Збільшення кількості жінок у політиці для рівного представництва обох груп населення, ву тому числі феміністичних політичних партій. Єдиною країною, що досягла приблизно половинної пропорції жінок у владі, є Швеція.
* [[Проституція в Швеції|Шведська модель боротьби з проституцією]] (Скандинавськаскандинавська, північна модель, ''Nordic model'')&nbsp;— законодавчий механізм, при якому кримінальну відповідальність несе клієнт (той, хто купуєкористується людинусексуальними дляпослугами сексуіншої людини), а проституйованим жінкам надаються фінансова, юридична, медична, психологічна підтримка, освіта/профорієнтація та державні програми для виходу з проституції.
* [[Рівна оплата за рівну працю]].
* [[Феміністична мовна реформа]], [[фемінітиви]]&nbsp;— включення удо мовумови всіх гендерів зіз позбавленням від зневажливих/негативних конотацій; спрямована проти [[Лінгвістичний сексизм|лінгвістичного сексизму]], особливо [[Гендерна нейтральність у мовах з граматичним родом|у мовах зіз граматичним родом]].
* [[Гендерна нейтральність|Ґендерна нейтральність]]&nbsp;— організація публічних просторів і дискурсів зіз позицій, відмінних від [[андроцентризм]]у.
 
=== Суспільні ініціативи ===
[[Файл:Fight sexism graffiti in Turin November 2016.jpg|міні|праворуч|Графіті ув Турині, 2016.]]
 
* [[Феміністичний рух]]&nbsp;— правозахисний активізм зі здобуття та відстоювання [[Права людини|прав людини]] для жінок.
* Міднародні кампанії видимості та залучення, такі як [[HeForShe]], та низові ініціативи, наприклад, флешмоби ([[MeToo]], [[ЯНеБоюсьСказати]]).
* Мистецький активізм, наприклад: [[феміністичний мистецький рух|феміністський мистецький рух]], [[феміністичне мистецтво|феміністське мистецтво]], феміністський активізм у хіп-хопі, [[феміністична наукова фантастика|феміністська наукова фантастика]], [[Меморіальна премія Джеймса Тіптрі-молодшого|премія Тіптрі-молодшого]].
* Низові феміністські організації (наприклад, «Феміністична майтерня»).
* Інформаційні кампанії для подолання сексизму ув медіамедія, такі як «„[[Жінки в червоному]] проти [[Гендерна упередженість у Вікіпедії|упередженості у Вікіпедії]]».
 
== Зворотний сексизм ==
== Див. також ==
 
* [[Насильство проти жінок]], [[Убивство честі]], [[Жіноче обрізання]], [[Обрізання|КаліченняЧоловіче вульвиобрізання]]
* [[Гендерний розрив в оплаті праці]], [[Неоплачувана робота]], [[Скляна стеля]]
* [[Гендерна упередженість у Вікіпедії]]
6108

редагувань