Вікіпедія

Сексизм: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Goo3Bot (обговорення | внесок)
Боти
4953 редагування
м removing unused <nowiki /> tags
QAtlantic.mn (обговорення | внесок)
6108 редагувань
вікіфікація, оформлення, стиль, уточнення. Здавалося б, стаття про сексизм мала б відображати упереджене ставлення до представників обох статей, а тут чомусь знову все переважно про жінок, а там, де мало б бути про чоловіків -- все одно написано так, що страждають жінки, а про вплив на чоловіків ні слова. Стаття трохи однобічна.
Рядок 3:
'''Секси́зм''' ({{lang-en|sexism}}, від {{lang-la|sexus}}&nbsp;— стать; також '''гендерна дискримінація''', '''дискримінація за статтю''')&nbsp;— упередження чи [[дискримінація]] людей через їхню [[стать]] або [[гендер]]. Це поняття пов'язане з [[Гендерні стереотипи|гендерними стереотипами]] та [[Гендерна роль|гендерними ролями]]<ref>Nakdimen, K. A. (1984). «The Physiognomic Basis of Sexual Stereotyping». American Journal of Psychiatry. 141 (4): 499—503. doi:[[doi:10.1176/ajp.141.4.499|10.1176/ajp.141.4.499]].</ref>, сексизм може включати віру в природну вищість; конструюється системною суспільною недооцінкою чи упередженнями щодо певної статі, стереотипізацією суджень про стать людини; проявляється в [[Гендерна нерівність|диспропорції влади, прав та можливостей між статями]].<ref name="Унгер">[http://dic.academic.ru/dic.nsf/enc_psychology/973/Сексизм Статья «Сексизм» в Психологической энциклопедии]</ref> Інституціалізованими наслідками сексизму є [[гендерна нерівність]] в різних сферах людської діяльності, особливо на робочому місці ([[Гендерний розрив в оплаті праці|розрив в оплаті праці]], [[скляна стеля]]).
 
Людина, що підтримує ідеї сексизму, називається '''''сексистом / сексисткою'''''. Авангард у подоланні сексизму становить '''[[маскулізм]]''' і '''[[фемінізм]]''' як рухрухи та '''[[Теорія фемінізму|феміністична наука]]''' як галузь знань. У багатьох західних країнах сексизм є предметом законодавства ([[Гендерна політика|гендерні політики]]: [[Гендерний мейнстримінг|гендерний менстримінг]], [[гендерні квоти]]) і [[Соціологічне дослідження|соціальних досліджень]], зокрема [[Гендерні дослідження|гендерних студій]] та [[Жіноча історія|жіночої історії]].
 
Критикині та критики сексизму зазначають, що через свою комплексність він лишається наявним навіть за [[позитивна дискримінація|позитивної дискримінації]], наприклад, при реалізації законів про гендерне квотування.
Рядок 23:
* [[Патріархат (соціальні відносини)|Патріархатний]] розподіл влад у суспільствах та інституціалізована [[гендерна нерівність]] протягом історії людства;
* [[Андроцентризм]] (сприйняття чоловіка як «норми», Суб'єкта, а жінки&nbsp;— як «відхилення», [[Друга стать|Іншої]]);
* [[Гендерна поляризація|Ґендерна поляризація]], [[Гендерні стереотипи|гендерна стереотипізація]] та [[Гендерна роль|гендерні ролі]], їх міжпоколінна передача в процесі [[Гендерна соціалізація|гендерної соціалізації]].
* Генералізація та [[гендерний бінаризм]]'''.''' Філософія сексистського відношення ґрунтується на поясненні і оцінці людських істот на основі ключових характеристик [[Соціальна група|груп]], до яких вони належать, в даному випадку&nbsp;— чоловіків або жінок. Це передбачає, що всі люди вписуються в категорію чоловіків або жінок, і не враховує людей, які [[Агендерність|ніяк себе не ідентифікують]], [[Бігендер|ідентифікують до обох груп]]. Див. [[Андрогінність]].
 
Рядок 29:
|+Таблиця відношень до гендерів
|-
! Гендер
! Ґендер
! Ненависть
! Страх
Рядок 63:
{{main|Гендерні стереотипи}}
 
ҐендерніГендерні стереотипи є широко розповсюдженими помилковими переконаннями про характеристики і поведінку чоловіків, жінок та [[Трансгендер|трансгендерних людей]].<ref>Manstead, A. S. R.; Hewstone, Miles; et al. ''The Blackwell Encyclopedia of Social Psychology''. Oxford, UK; Cambridge, Mass., USA: Blackwell, 1999, 1995, pp. 256&nbsp;— 57, ISBN 978-0-631-22774-8.</ref> Вони є не тільки описовими, але і розпорядчими переконаннями про «те, як чоловіки і жінки повинні вести себе». Представниці і представники будь-якого гендеру, які відхиляються від гендерних настанов, караються соціальними санкціями. Цілеспрямованих жінок, наприклад, називають «стервами», чоловіки, яким не вистачає фізичної сили, розглядаються як «слабаки».<ref>Dividio, John F.; et al. [http://books.google.com/books?id=VlvzONHZKrQC&pg=PA334 ''The SAGE Handbook of Prejudice, Stereotyping and Discrimination'']. London; Thousand Oaks, CA: SAGE, 2010, p, 334, ISBN 978-1-4129-3453-4.</ref>
 
[[Емпіричні дослідження]] виявили широко розповсюджені культурні переконання, що чоловіки є соціально ціннішими і компетентнішими в більшості речей, ніж жінки. А також конкретні припущення, що чоловіки кращі у виконанні деяких завдань (приміром, механічні задачі), в той час як жінки кращі в інших (приміром, задачі з виховання).<ref>Conway, Michael, M. Teresa Pizzamiglio and Lauren Mount (1996). ''Status, Communality and Agency: Implications for Stereotypes of Gender and Other Groups.'' Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 71, No. 1, pp. 25-38, {{doi|10.1037/0022-3514.71.1.25}}.</ref><ref>Wagner, David G. and Joseph Berger (1997). ''Gender and Interpersonal Task Behaviors: Status Expectation Accounts.'' Sociological Perspectives, Vol. 40, No. 1, pp. 1-32.</ref><ref>Williams, John E. and Deborah L. Best. ''Measuring Sex Stereotypes: A Multinational Study.'' Newbury Park, CA: Sage, 1990, ISBN 978-0-8039-3815-1.</ref> Фіске та колеги опитали дев'ять [[Вибірка|вибірок]] із різних регіонів [[Сполучені Штати|США]] і виявили, що люди, незалежно від віку, постійно надають вищий рейтинг категорії «чоловіки», ніж категорії «жінки» на багатовимірній шкалі компетенцій.<ref>Fiske, Susan T., Amy J. C. Cuddy, Peter Glick, Jun Xu (2002). [http://www.nd.edu/~wcarbona/Fiske-et-al-2002.pdf ''A Model of (Often Mixed) Stereotype Content: Competence and Warmth Respectively Follow From Perceived Status and Competition.''] Journal of Personality and Social Psychology, Vol. 82, No. 6, p. 892.</ref>
 
ҐендерніГендерні стереотипи можуть сприяти і перешкоджати інтелектуальній діяльності. Наприклад, [[стереотип загрози]] може призвести до зниження результативності у написанні жінкою тесту, оскільки це пов'язано із переконанням, що жінки поступаються кількісними навичками в порівнянні з чоловіками.<ref>Shih, Margaret, Todd L. Pittinsky and Nalini Ambady (1999). [https://www.amherst.edu/media/view/120864/original/Shin%2Bet%2Bal--stereotype%2Bsusceptibility.pdf ''Stereotype Susceptibility: Identity, Salience and Shifts in Quantitative Performance.''] Psychological Science, Vol. 10, No. 1, pp. 80-3.</ref><ref>Claude M. Steele|Steele, Claude M. (1997). [http://www.nber.org/sewp/events/2005.01.14/Bios+Links/Krieger-rec5-Steele_Threat-in-the-Air.pdf ''A Threat Is in the Air: How Stereotypes Shape Intellectual Identity and Performance.''] American Psychologist, Vol. 52, No. 6, pp. 613-29.</ref> Стереотипи також можуть впливати на оцінку людьми їхньої власної компетенції. Дослідження показали, що конкретні стереотипи (наприклад, ніби-то жінки мають нижчі математичні здібності) впливають на жінок і на сприйняття чоловіками своїх здібностей вищими, ніж у жінок, при розв'язуванні завдань на тому ж рівні складності. Ці «упереджені [[Самооцінка|самооцінки]]» мають далекосяжні наслідки, оскільки можуть формувати чоловічі та жіночі освітні та кар'єрні рішення.<ref>Correll, Shelley J. (2001). [https://web.archive.org/web/20110626155353/http://www.chaire-crsng-inal.fsg.ulaval.ca/fileadmin/docs/documents/Article/Gender_and_career_choice_process_2001.pdf ''Gender and the career choice process: The role of biased self-assessments.''] American Journal of Sociology, Vol. 106, Issue 6, pp. 1691—1730.</ref><ref>Correll, Shelley J. (2004). [http://people.uncw.edu/maumem/soc500/Correll2004.pdf ''Constraints into Preferences: Gender, Status, and Emerging Career Aspirations.''] American Sociological Review, Vol 69, Issue 1, pp. 93-113.</ref>
 
ҐендерніГендерні стереотипи утворюються і входять в застосунок в ранньому віці. Розглянуто різні заходи, в тому числі з використанням художньої літератури, в боротьбі з гендерними стереотипами у дітей. Одне із досліджень (А. Вінгом): діти читали «Нову сукню Білла» [[Енн Файн]], а потім обговорювали її зміст. Вінг зазначає, що діти були в змозі ясно сформулювати і осмислити свої стереотипні конструкції щодо гендеру, а потім зіставити це з ситуацією у світі в цілому. Це доказ того, що дитячий розгляд «різного відношення, що його отримують хлопчики і дівчатка» під час обговорення в класі, дозволив їм виокремити стереотипи і спонукав кинути їм виклик.
 
== Прояви та наслідки (форми) сексизму ==
Рядок 81:
Релігійні заборони жінкам (відвідувати церемонії без покриття голови, з макіяжем, у повсякденному одязі, займати церковні пости, відвідувати церкву під час [[Менструація|менструації]]).
 
=== ҐендернеГендерне насильство ===
[[Файл:2012 Birth Sex Ratio World Map.jpg|праворуч|міні|Гендерний дисбаланс внаслідок селективних абортів (співвідношення хлопчиків до дівчаток при народженні, 2012).]]
[[Файл:Map3.1NEW_Womens_Physical_Security_2011_compressed.jpg|ліворуч|міні|Рівень фізичної безпеки жінок, 2011.]]
Насильство за ознакою статі або [[Гендерне насильство|гендерне (гендероване) насильство]] (''gender-based violence''), насамперед [[насильство проти жінок]]&nbsp;— це насильство, спрямоване на жінку через те, що вона жінка, або те, від котрого жінки потерпають непропорційно більше за чоловіків<ref>[https://rm.coe.int/1680096e45 К О Н В Е Н Ц І Я Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами. Довідник для членів парламенту]. Київ, К. І. С., 2014 рік.</ref>. В цю категорію входять такі види насильства та злочинів за ознакою статі:
 
* '''ҐендерцидГендерцид'''&nbsp;— убивства людей через їх стать чи у зв'язку з нею; вбивство жінок ([[феміцид]]) чи чоловіків (андроцид). Феміцид розповсюджений у формах: [[Селективні аборти|селективних абортів]], жіночого [[інфантицид]]у (вбивств дівчаток), [[сороріцид]]у (вбивства сестер), [[матріцид]]у (вбивства матерів), вбивства дружин (наприклад, «[[Убивство честі|вбивств честі]]»), вбивства вдів з причин економічної вигоди (наприклад, [[Саті (ритуал)|саті]]), [[полювання на відьом]], [[Серійний убивця|серійні вбивства]], [[спалювання наречених]];
* '''[[Фізичне насильство]]''': побої (особливо у контексті [[Сімейне насильство|сімейного насильства]]), [[обливання кислотою]], убивства та насилля над прислугою, насильство над проституйованими жінками, насильство над жінками з вадами здоров'я, випалювання грудей, недбала діагностика та лікування жінок, шкідливі чи небезпечні б'юті-практики ([[бинтування ніг]], шийні обручі, нав'язування пластичної хірургії, вимушені б'юті-практики серед порно-акторок, моделей, танцівниць, спортсменок), торгівля органами;
* '''[[Сімейне насильство]]''', ву тому числі [[Насильство над дітьми|над дітьми]]: фізичне ''(побої)'', [[Сексуальне насилля|сексуальне]] ''(подружні зґвалтування (секс без згоди), [[інцест]], [[розбещення]], [[педофілія]])'', [[Психологічне насильство|психологічний аб'юзпсихологічне]] ''(приниження, обмеження контактів та ізоляція партнерки від людей, [[переслідування]], патологічні ревнощі, [[Газлайтинг|газлатинггазлайтинг]])'', економічне[[Економічне насильство|економічне]] та інші форми (такі, як-от: обмеження права на одяг, свободу пересування, повноцінне харчування (внаслідок відбирання грошей) та доступ до Інтернету)інтернету;
* '''[[Репродуктивне насильство]]''': [[дитячі шлюби]], примусові шлюби, примусова вагітність, примусовий аборт, примусові роди, примусова стерилізація, [[жіноче обрізанняОбрізання|каліченнячоловіче]] жіночихта геніталій[[жіноче обрізання]], акушерська агресія, анти-абортнепротиабортне законодавство, обмеження доступу до [[Контрацепція|контрацепції]] та [[планування сім'ї]], державне планування сім'ї;
* '''[[Економічне насильство]]''' (за домашнього насильства: заборона дружині або чоловікові працювати, обмеження у фінансах на речі першої необхідності, обмеження доступу до спільних грошей тощо): [[Торгівляторгівля людьми|викрадення жінок та продаж їх]] для [[Рабство|рабської праці]].
* '''[[Психологічне насильство]]''': [[Сталкінг|переслідування (сталкінг)]], [[буллінгцькування]] ув колективах освітніх закладів освіти, залякування, [[шантаж]], знущання, приниження в контексті домащньої тиранії, [[звинувачення жертви]] (особливо після зґвалтування), публічні приниження, нормалізована демонстрація насильства над жінками уабо чоловіками в порнографії, кіно-індустріїкіноіндустрії розваг, на телебаченні та ув медіамедія ([[культура зґвалтування]], культура насильства);
* '''[[Сексуальне насильство]].''' Сексуальне насильство включає [[зґвалтування]] ''([[Воєнне сексуальне насилля|масові в контексті воєнних дій]] та [[геноцидні зґвалтування]], серійні, масові та [[Групове зґвалтування|групові зґвалтування]], сексуальне насильство в університетських кампусах, «коректуючі» зґвалтування, зґвалтування при залицянні та на побаченнях, у стосунках чи шлюбі, зґвалтування обманом, зґвалтування вагітних)'', примусова проституція ''(включаючивключаючно з [[Культова проституція|культовукультовую]])'' і порнографія (ву тому числі дитячі), [[сексуальне рабство]], [[Торгівляторгівля людьми|торгівля жінками]], [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], примус до сексу шантажем (в основному, на робочому місці/при наймі), секс без згоди (з непритомними, нетверезими жінками або чоловіками та тими, що не давали однозначної свідомої згоди на будь-які сексуальні дії); останній чинним законодавством і визначається як [[зґвалтування]]. Пандемічність та стійкість сексуального насильства забезпечується функціонуванням [[Культура зґвалтування|культури зґвалтування]], зокрема, через [[міфи про зґвалтування]]. [[Сексуальна об'єктивація]], ву тому числі [[Інтеріоризація|інтеріоризована]], сприяє нормалізації розгляду людини (жінки або чоловіка) як об'єкта сексуальної втіхи чоловіка та позбавлення її особистісної суб'єктності, індивідуальності, нормалізуючи {{Не перекладено|Чоловічий погляд|чоловічий погляд|en|Male gaze}}. Безкарність сексуального насильства закріплюють [[звинувачення жертви]] та [[слатшеймінг]].
 
Сексуальне насильство глибоко пов'язане з контролем жіночої сексуальності і включає також проституцію та порнографію.
 
==== [[Проституція]] та [[порнографія]] ====
{{main|Феміністичні погляди на порнографію}}<blockquote>«Секс, до якого примушено реальних жінок, вигідно продається, щоб змушувати до сексу інших реальних жінок; жіночі тіла зв'язують, калічать, гвалтуютьґвалтують та перетворюють вна речі, доступні та підручні, котрим можна зробити боляче, і це презентується як природа жінок» (К. МакКіннок, Not a moral issue, 1989).</blockquote>Різні авторки (зокрема, [[Андреа Дворкін]]) та автори довели, що жіноча [[проституція]] базується на чоловічому сексизмі, який схвалює ідеї, що:
 
* небажаний для неї секс із жінкою&nbsp;— прийнятний,
* всі чоловічі бажання мають задовольнятись,
Рядок 116 ⟶ 115:
=== Контроль тіла і сексуальності ===
Крім [[Сексуальне насилля|сексуального насильства]], [[Порніфікація|порніфікації]], [[Сексуальна об'єктивація|об'єктивації]], культури зґвалтування, контроль жіночої сексуальності чоловіками включає:
 
* '''Табуювання жіночої фізіології''' ([[менструальні табу]], засудження [[Грудне вигодовування|грудного вигодовування]]),
* [[Подвійні стандарти|'''Подвійні етичні стандарти''']] щодо сексуальної поведінки і інтимних виборів: чоловіча зрада&nbsp;схвалюється і заохочується як ознака [[Маскулінність і фемінність|маскулінності]], жіноча&nbsp;— засуджується і загрожує остракізмом, аж до [[Убивство честі|вбивства]].
Рядок 127 ⟶ 125:
=== Дискримінація на ринку праці ===
Докладніше: [[Гендерний розрив в оплаті праці]], [[Неоплачувана робота]], [[Скляна стеля]], [[Сексизм при наймі]][[Файл:OECD gender wage gap.svg|міні|Різниця зарплат чоловіків та жінок серед країн [[Організація економічного співробітництва та розвитку|ОЕСР]]|альт=|без]]
* '''[[Неоплачувана робота]]'''. Неврахунок праці з обслуговування, котру традиційно виконують жінки (хатня робота, виховання, догляд за літніми та неповносправними, емоційне обслуговування) ву фонд оплачуваної, що має системні наслідки для світових економік.▼
 
* '''Заборона''' (або суспільне несхвалення) особам певної статі займатися деякими професіями або обіймати певні посади тільки на тій підставі, що вони належать до цієї статі, або з аргументацією, що зводиться до даногоцього засновку.<ref>{{cite web|author=Нижегородцев Д.| publication-date=2 марта 2009 года|url=http://www.vz.ru/society/2009/3/2/261218.html|title=Таких не берут в машинисты|lang=|publisher=«Взгляд»|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B11vGbA|archivedate=2011-08-24}}</ref><ref>{{cite web|author=|publication-date=21 мая 2009 года|url=http://www.spbtv.ru/new.html?newsid=3373|title=Заботливая дискриминация: что помешало петербургской студентке сесть в кабину машиниста?|lang=|publisher=[[Петербург — Пятый канал]]|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110417011948/http://www.spbtv.ru/new.html?newsid=3373|archivedate=2011-04-17|deadurl=yes}}</ref> Дискримінаційний список з 450 заборонених для жінок професій в Україні скасували тільки наприкінці 2017 року. У більшості країн, де існує [[строкова служба]], призову підлягають тільки чоловіки. Для жінок часто відсутня можливість проходження такої служби навіть на добровільній основі. Різна тривалість терміну служби жінок та чоловіків у разі призову.▼
▲* '''[[Неоплачувана робота]]'''. Неврахунок праці з обслуговування, котру традиційно виконують жінки (хатня робота, виховання, догляд за літніми та неповносправними, емоційне обслуговування) в фонд оплачуваної, що має системні наслідки для світових економік.
* '''Нижча оплата праці жінок''' ([[Гендерний розрив в оплаті праці|різницяРізниця зарплат]])'''.<ref name="ITUC1">{{cite web|author=| publication-date=6 марта 2008 года|url=http://www.ituc-csi.org/gender-pay-gap-stuck-at-16.html?lang=en|title=Gender Pay Gap Stuck at 16% Worldwide: New ITUC Report| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B165EX3|archivedate=2011-08-24}}</ref> Може виражатися в нижчій оплаті за рівну роботу (жінки отримують у середньому на 16&nbsp;% меншу в порівнянні з чоловіками оплату за рівну працю;<ref name="ITUC1" /><ref>{{cite web|author=| publication-date=февраль 2008|url=http://www.ituc-csi.org/IMG/pdf/gap-1.pdf|title=The Global Gender Pay Gap| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B17GWbB|archivedate=2011-08-24}}</ref> деякі організації відзначають, що в [[Неформальна економіка|неформальній економіці]] розрив може бути ще значнішим<ref>{{cite web|author=Васильева П., Знаменский И., Латышева А.|publication-date=12 апреля 2008 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|title=Гендер/класс|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120418162849/http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|archivedate=2012-04-18|deadurl=yes}}</ref>) або в нижчій оплаті професій, що вважаються традиційними для осіб певної статі. Так, наприклад, опубліковані в 2006 році в [[Бюро перепису населення США|Бюро перепису США]] статистичні дані показують, що середній дохід на душу населення жінок становив 32 тис. дол. США, тобто лише 76&nbsp;% від середнього доходу на душу чоловіків (приблизно 42 тис. дол. США)<ref>[http://russian.people.com.cn/31521/5452212.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref> (згідно з тими ж даними, середньорічні доходи білих жінок лише трохи більш, ніж на 1 тис. дол. перевищують їх же у [[Афроамериканці|чорних]]<ref name="autogenerated1">[http://russian.people.com.cn/31521/5454367.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref>).▼
▲* '''Заборона''' (або суспільне несхвалення) особам певної статі займатися деякими професіями або обіймати певні посади тільки на тій підставі, що вони належать до цієї статі, або з аргументацією, що зводиться до даного засновку.<ref>{{cite web|author=Нижегородцев Д.| publication-date=2 марта 2009 года|url=http://www.vz.ru/society/2009/3/2/261218.html|title=Таких не берут в машинисты|lang=|publisher=«Взгляд»|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B11vGbA|archivedate=2011-08-24}}</ref><ref>{{cite web|author=|publication-date=21 мая 2009 года|url=http://www.spbtv.ru/new.html?newsid=3373|title=Заботливая дискриминация: что помешало петербургской студентке сесть в кабину машиниста?|lang=|publisher=[[Петербург — Пятый канал]]|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20110417011948/http://www.spbtv.ru/new.html?newsid=3373|archivedate=2011-04-17|deadurl=yes}}</ref> Дискримінаційний список з 450 заборонених для жінок професій в Україні скасували тільки наприкінці 2017 року. У більшості країн, де існує [[строкова служба]], призову підлягають тільки чоловіки. Для жінок часто відсутня можливість проходження такої служби навіть на добровільній основі. Різна тривалість терміну служби жінок та чоловіків у разі призову.
* '''[[Скляна стеля|'''«Скляна стеля»]]''']]&nbsp;— термін американського [[менеджмент]]у, що описує невидимий і формально ніяк не позначений бар'єр, який обмежує просування жінок по службовій драбині. Чоловіки при цьому просуваються по ній «[[Скляний ескалатор|скляним ескалатором]]».▼
▲* '''Нижча оплата праці жінок''' ([[Гендерний розрив в оплаті праці|різниця зарплат]]).<ref name="ITUC1">{{cite web|author=| publication-date=6 марта 2008 года|url=http://www.ituc-csi.org/gender-pay-gap-stuck-at-16.html?lang=en|title=Gender Pay Gap Stuck at 16% Worldwide: New ITUC Report| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B165EX3|archivedate=2011-08-24}}</ref> Може виражатися в нижчій оплаті за рівну роботу (жінки отримують у середньому на 16&nbsp;% меншу в порівнянні з чоловіками оплату за рівну працю;<ref name="ITUC1" /><ref>{{cite web|author=| publication-date=февраль 2008|url=http://www.ituc-csi.org/IMG/pdf/gap-1.pdf|title=The Global Gender Pay Gap| language=англійською|publisher=[[Международная конфедерация профсоюзов|International Trade Union Confederation]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B17GWbB|archivedate=2011-08-24}}</ref> деякі організації відзначають, що в [[Неформальна економіка|неформальній економіці]] розрив може бути ще значнішим<ref>{{cite web|author=Васильева П., Знаменский И., Латышева А.|publication-date=12 апреля 2008 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|title=Гендер/класс|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120418162849/http://vpered.org.ru/index.php?id=371&category=18|archivedate=2012-04-18|deadurl=yes}}</ref>) або в нижчій оплаті професій, що вважаються традиційними для осіб певної статі. Так, наприклад, опубліковані в 2006 році в [[Бюро перепису населення США|Бюро перепису США]] статистичні дані показують, що середній дохід на душу населення жінок становив 32 тис. дол. США, тобто лише 76&nbsp;% від середнього доходу на душу чоловіків (приблизно 42 тис. дол. США)<ref>[http://russian.people.com.cn/31521/5452212.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref> (згідно з тими ж даними, середньорічні доходи білих жінок лише трохи більш, ніж на 1 тис. дол. перевищують їх же у [[Афроамериканці|чорних]]<ref name="autogenerated1">[http://russian.people.com.cn/31521/5454367.html «О ситуации с правами человека в США&nbsp;— 2006»]</ref>).
* '''Вищий [[пенсійний вік]]''' для чоловіків у багатьох країнах при меншій ву [[Середня тривалість життя|середньому тривалості життя]], тобто узаконене обмеження тривалості жіночої кар'єри всупереч раціональним причинам.▼
▲* [[Скляна стеля|'''«Скляна стеля»''']]&nbsp;— термін американського [[менеджмент]]у, що описує невидимий і формально ніяк не позначений бар'єр, який обмежує просування жінок по службовій драбині. Чоловіки при цьому просуваються по ній «[[Скляний ескалатор|скляним ескалатором]]».
▲* '''Вищий [[пенсійний вік]]''' для чоловіків у багатьох країнах при меншій в [[Середня тривалість життя|середньому тривалості життя]], тобто узаконене обмеження тривалості жіночої кар'єри всупереч раціональним причинам.
* Нижча [[соціальна захищеність]] жінок, що веде до [[Фемінізація (соціологія)|фемінізації сусіпільства]], [[Фемінізація бідності|бідності]] і стрибків її росту в кризові для суспільства чи економіки держави періоди.<ref>{{cite web|author=Перевод с английского: представительство ООН в Республике Беларусь| publication-date=2000|url=http://www.un.org/russian/documen/gadocs/23spec/fem.htm|title=Фактологические бюллетени: Феминизация бедности|work=Двадцать третья специальная сессия Генеральной Ассамблеи ООН|lang=|publisher=[[ООН|Организация Объединённых Наций]]|accessdate=|archiveurl=http://www.webcitation.org/61B1DdVNW|archivedate=2011-08-24}}</ref><ref>{{cite web|author=Колесова К.|publication-date=30 сентября 2009 года|url=http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|title=Феминизация бедности как следствие экономического кризиса|lang=|publisher=Социалистическое движение «Вперёд»|accessdate=|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419144550/http://vpered.org.ru/index.php?id=368&category=18|archivedate=2012-04-19|deadurl=yes}}</ref><ref>{{книга|автор = Денисова, А. А.|часть = Бедность|заглавие = Словарь гендерных терминов|оригинал = |ссылка = http://www.owl.ru/gender/006.htm#1|ответственный = |издание = |место = {{М}}|издательство = Информация XXI век|год = 2002|том = |страницы = |страниц = 25|серия = |isbn = 5-86391-002-4|тираж = 1000}}</ref>
* '''Сексизм при наймі''' (occupational sexism): дискримінаційні резюме (вказання статі бажаної особи («потрібні прибиральнці», «вакансія: начальник відділу продажів») є протизаконним), відмова ув працевлаштуванні жінкам дітородного віку (в очікуванні, що вони народять і займатимуться дітьми, а тимпаче, якщо мають дітей).
* Відсутність ефективної регуляції державами рівного поділу батьківських обов'язків (декретні відпустки для батьків у країнах, де вони є, набагато коротші за материнські і необов'язкові, через що кар'єрні можливості втрачають саме жінки).
 
Рядок 145 ⟶ 142:
* [[Роздільне навчання]];
 
=== Сексизм і [[мізогінія]] ув медіамедія і рекламі ===
{{Див. також|Мізогінія у мас-медіа|Представлення гендеру у відеоіграх|Жінки і відеоігри}}
 
* '''[[Сексуальна об'єктивація]] жінок''' у рекламі, маркетингу та медіа. Поширене використання звабливих жіночих образів, приміром, «оближи» (реклама морозива), «візьми в рот» (реклама пельменів), «два метри задоволення» (оголені жіночі ноги в рекламі диванів).
* '''Ідеалізоване жіноче тіло''' в рекламі та моді. [[Міф про красу]] створює нереалістичний образ [[Жіночність|жіночності]], а реклама експлуатує його для продажу товарів та практик «краси». Соціальні експертки наголошують, що така реклама через свою невідповідність реальності формує у її [[Суспільство споживання|споживачів та споживачок]] [[комплекс неповноцінності]]<ref>[http://gender.at.ua/publ/2-1-0-171: За звичними фразами «жіноча балаканина» і «чоловіча розмова» приховується далеко не безневинний підтекст]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>, зокрема, призводить до [[Розлади харчової поведінки|розладів харчової поведінки]]. Особливо небезпечною є [[Анорексія (симптом)|анорексія]] уа дівчат-підлітків.
* '''Образ [[Мачизм|чоловіка-мачо]]''', що пропагує світогляд, стиль життя та взірці поведінки, в контексті яких жінка і жіноче виявляються під загрозою бути культурно знеціненими, маргіналізованими або повністю виштовхнутими за межі «[[Патріархат (соціальні відносини)|патріархальної культури]]».<ref>http://stop-sexism.livejournal.com/3792.html</ref>
* '''[[Зображення гендеру у відеоіграх]]''', що включає, зокрема, дефіцит активних персонажок (кліше [[діва у біді]]), їх [[Сексуальна об'єктивація|гіперсексуалізацію]] (відсутність одягу, нереалістично великі груди, brest physics), інфантилізацію (дитячі пропорції обличчя персонажок з цілком сформованим тілом, сценарна безпорадність), ігрові сцени та завдання, що включають [[Сексуальне домагання|сексуальні домагання]], [[зґвалтування]], [[насильство проти жінок]].
Рядок 180 ⟶ 177:
 
==== Сексистські жарти ====
 
Фредерік Аттенборо (Frederick Attenborough) доводить, що сексистські жарти можуть бути формою [[Сексуальна об'єктивація|сексуальної об'єктивації]], яка зводить людину, на котру спрямований жарт, до об'єкта. Сексистські жарти не лише об'єктивують жінок, але також можуть виправдовувати насильство чи упередження щодо них<ref>Attenborough, Frederick T. (2014). «Jokes, pranks, blondes and banter: recontextualising sexism in the British print press». Journal of Gender Studies. Taylor and Francis. 23 (2): 137—154. doi:[[doi:10.1080/09589236.2013.774269|10.1080/09589236.2013.774269]].</ref>. <blockquote>«Сексистський гумор&nbsp;— приниження жінок через гумор&nbsp;— наприклад, тривіалізує дискримінацію за статтю під прикриттям милостивої забавки, аби уникнути випробувань та протистояння, які. негумористична сексистська риторика зазвичай викликає.»<ref name=":0">Ford, Thomas E.; Boxer, Christie F.; Armstrong, Jacob; Edel, Jessica R. (2007). «More Than „Just a Joke“: The Prejudice Releasing Function of Sexist Humor». Personality and Social Psychology Bulletin. 34 (2): 159—170. doi: [http://journals.sagepub.com/doi/10.1177/0146167207310022 10.1177/0146167207310022].</ref> </blockquote>Дослідження Фордом 73 студентів-чоловіків, виявило, що «сексистський гумор може сприяти поведінковим виразом упередження проти жінок серед чоловіків-сексистів»<ref name=":0" />. Згідно з дослідженням, коли сексизм представлений у гумористичній манері, він бачиться як допустимий та соціально прийнятний: «Зневажання жінок через гумор 'звільняло' учасників-сексистів від необхідності коритися більш загальним і більш обмежуючим нормам дискримінації жінок.»<ref name=":0" />
 
Рядок 195 ⟶ 191:
* [[Декларація про усунення насильства проти жінок]].
 
ҐендерноГендерно-чутливими державами реалізуються політики та ініціативи, покликані усунути гендерні нерівності та дискримінацію:
 
* [[Гендерний мейнстрімінг|Ґендерний мейнстрімінг]]&nbsp;— загальнодержавна [[гендерна політика]], спрямована на забезпечення жінкам базових прав людини.
Рядок 220 ⟶ 216:
 
* [[Насильство проти жінок]], [[Убивство честі]], [[Жіноче обрізання|Калічення вульви]]
* [[Гендерний розрив в оплаті праці|Ґендерний розрив в оплаті праці]], [[Неоплачувана робота]], [[Скляна стеля]]
* [[Гендерна упередженість у Вікіпедії]]
* [[Гендер|Ґендер]], [[Гендерна роль|Ґендерна роль]], [[Гендерні стереотипи|Ґендерні стереотипи]]
* [[Фемінізм]], [[маскулізм]]
* [[Расизм]], [[Ейджизм]], [[Ейблізм]], [[Класизм]]
 
Рядок 241 ⟶ 237:
[[Категорія:Сексизм]]
[[Категорія:Жінка]]
[[Категорія:Чоловік]]
[[Категорія:Упередження]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Сексизм