Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Kasio67 (обговорення | внесок) →Історія музею: вікіфікація |
доповнення в пункті Експонати, оновлення інформації про адміністрацію Мітки: перше редагування Візуальний редактор |
||
Рядок 19:
== Історія музею ==
«Історико-меморіальний музей політичних в'язнів», як відділ Тернопільського обласного краєзнавчого музею відкрито й освячено 14 жовтня 1996 року на свято Покрови Пресвятої Богородиці. Ідея створення музею належить краєзнавцю, археологу, директору Інституту національного відродження — [[Ґерета Ігор Петрович|Ігорю Ґереті]]. Його підтримали колишній директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею [[Лавренюк Венедикт Антонович|Венедикт Лавренюк]], обласна Спілка політв'язнів і репресованих та обласне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса. Власне тоді і було відкрито першу експозицію, яка розміщувалась лише у кількох камерах.
Рішенням Тернопільської обласної ради №1197 від 6 листопада 2018 року створено комунальну установу Тернопільської обласної ради “[https://www.facebook.com/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9-%D0%BD%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE-%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%97-%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D0%B8-%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B8-100390578343893/ Музей національно-визвольної боротьби Тернопільщини]”, який охопить усі пам'ятні місця області, пов'язані з історією боротьби за волю та незалежність України. Музейний комплекс складають: Історико-меморіальний музей політичний в’язнів у м. Тернополі, [http://oda.te.gov.ua/ternopilska/ua/5833.htm Народний історико-меморіальний музей Ярослава і Слави Стецьківу с. Великий Глибочок Тернопільського р-ну], М[https://maps.visicom.ua/c/25.01863,49.53593,17/f/POIFQF775I?lang=uk узей національно-визвольної боротьби ОУН-УПА у с. Бишки Козівського р-ну], Музей ІІІ Надзвичайно Великого Збору ОУН у с. Золота Слобода Козівського р-ну, Музей визвольних змагань УПА у с. Слов’ятин Бережанського р-ну.
Станом на сьогодні виставкові зали музею розміщені у 28-ми камерах колишнього слідчого ізолятора радянської спецслужби. Будівля, в якій знаходиться музей, розміщена на вул. Коперника, 1 та була побудована на базі підвалів будинків XVII та XIX століть у 1944—1947 роках німецькими військовополоненими.
Рядок 26 ⟶ 28:
Власне згадана будівля перестала використовуватись як приміщення для спецслужби у 1986 році, а сама внутрішня тюрма, розпочинаючи із кінця 1970-х — початку 1980-х, втратила своє функціональне призначення.
Важливо відзначити, що перед «виселенням» спецслужби із цього приміщення всі стіни камер були старанно замальовані та поштукатурені. Камери музею відкривались у кілька етапів, у зв'язку із тим, що перед від'їздом у в'язниці було зведено ряд стін, які відділяли одну частину в'язничного коридору від іншої. Та завдяки спогадам політв'язнів і посильній роботі працівників музею, врешті вдалось відновити автентичний вигляд внутрішньої тюрми<ref>{{Cite news|title=ОСОБЛИВОСТІ ВИКЛАДАННЯ МЕДИЧНОЇ БІОХІМІЇ СТУДЕНТАМ-ІНОЗЕМЦЯМ|url=http://dx.doi.org/10.11603/me.v0i3.3610|work=Медична освіта|date=2015-04-26|accessdate=2020-11-29|issn=1681-2751|doi=10.11603/me.v0i3.3610|issue=3|first=А. Є.|last=Мудра|first2=О. М.|last2=Олещук}}</ref>.
== Експонати ==
У 28 колишніх камерах слідчого ізолятора КДБ розміщено матеріали зібраних фондів та експозиції, що розповідають про національно-визвольну боротьбу на теренах Тернопільщини. Таким чином, кожна камера присвячена окремим подіями XX ст. і в комплексі демонструє історію боротьби з комуністичним режимом.
Камера присвячене '''репресіям 1939-1941 рр'''. представлена унікальними експонатами, зокрема, оригінальними дверми до в’язничної камери, наручниками зразка 1940-х рр. та кийками, якими слідчі радянських органів державної безпеки домагалися зізнання у «ворогів народу». Окремої уваги заслуговують чотири графічні роботи художника [[Омелян Ярослав Максимович|Ярослава Омеляна]], які ілюструють добу радянських репресій.
У другій залі, що знаходиться у двох камерах (у 1960-х рр. їх перепланували в одну), представлено експозицію, що розповідає про заснування, діяльність і боротьбу '''[[Організація українських націоналістів|Організації українських націоналістів (ОУН)]] та [[Українська повстанська армія|Української повстанської армії (УПА)]]'''[[Українська повстанська армія|.]] На виставкових стендах представлено біографії очільників української національно-визвольної боротьби XX ст., зокрема — [[Коновалець Євген Михайлович|Євгена Коновальця]], [[Бандера Степан Андрійович|Степана Бандери]] та [[Шухевич Роман Осипович|Романа Шухевича]]. Багато матеріалів, що стосуються історії УПА: копії повстанських документів, листівок та фотографій. Окремою рубрикою, яка заслуговує уваги, є добірка матеріалів з історії діяльності [[Останній бій підпілля ОУН|УПА на Тернопіллі,]] зокрема, Військових округів [[ВО-2 «Богун»|«Богун»]] та [[ВО-3 «Лисоня»|«Лисоня»]].
В одному із колишніх карцерів музею утворено символічну '''капличку,''' яка використовується для проведення панахид і богослужінь. Ще одна камера '''присвячена жінкам''', зокрема, розміщені експонати про [[Зарицька Катерина Миронівна|Катерину]] [[Зарицька Катерина Миронівна|Зарицьку]], [[Дидик Галина Томівна|Галину Дидик]], [[Потикевич-Заболотна Марія Василівна|Марію Потикевич-Заболотну]], Євгенію Нагай та інших. Експонуються їх особисті речі, виготовлені власними руками каторжанок: вервечка, зроблена із хліба, альбом із малюнками, жіночі тюремні костюми, взуття, оригінали табірних листів, поштівки, фото, тощо. В експозиції також представлені макети виправно-трудового табору, бараку, вагона, у якому вивозили політв’язнів у віддалені райони СРСР, а також карта, на якій позначено більшість таборів ГУЛАГу.
В камері, присвяченій '''історії [[Всеукраїнське товариство політичних в'язнів і репресованих|Товариства політв’язнів і репресованих]]''', на чотирьох стендах подано історію в особистостях Тернопільської обласної організації Всеукраїнського товариства політичних в’язнів і репресованих.
З ініціативи [[Тернопільсько-Зборівська архієпархія УГКЦ|Тернопільсько-Зборівської єпархії УГКЦ]] окремою експозицією у музеї представлено і'''сторію репресій над церквою''' та її діячами в Україні. На стендах яскраво представлено життєвий шлях митрополита [[Йосиф (Сліпий)|Йосипа Сліпого]], єпископа [[Никита (Будка)|Микити Будки]] та [[Григорій (Хомишин)|Григорія Хомишина]], священиків [[Ковч Омелян|Омеляна Ковча]], Івана Сенківського та інших.
У 2005 p., з ініціативи Тернопільської міської організації [[Спілка української молоді|«Спілки Української Молоді в Україні»,]] в одній із камер музею було створено реконструкцію '''криївки'''. Повстанське ліжко із «лежанкою» (матрац), оригінальні друкарська машинка та радіостанція, а також повстанська зброя наявно розповідають про український резистанс. Доповнюють експозицію також і макети криївок, виготовлені та подаровані художником Іларіоном Пилипцем.
Меморіальна '''кімната героя України Степана Бандери''' представлена унікальними експонатами — копія посмертної маски С.Бандери, фотографії похорону та його особистого кабінету, а також житла,що були передані з ініціативи [http://www.ukrainiansintheuk.info/ukr/03/sub-u.htm Спілки Українців Британії] та [http://www.ukrainiansintheuk.info/ukr/03/sum-u.htm Спілки Української Молоді Великобританії.] Також експонується автентичний бронежилет [[Стецько Ярослав Семенович|Ярослава Стецька,]] що був переданий з Німеччини.
Про '''дисидентський рух та [[Шістдесятники|шістдесятників]]''' присвячені окремі експозиції. У двох камерах можна ознайомитись з біографіями очільників цього руху: [[Шухевич Юрій-Богдан Романович|Ю. Шухевича]], [[Чорновіл В'ячеслав Максимович|В. Чорновола]], [[Стус Василь Семенович|В. Стуса]] та ін. Окремою темою висвітлено історію так званої [[Росохацька група|«Чортківської групи»]]. Унікальними експонатами у цій камері є вишиванка та кобза, що подарована музеєві репресованим кобзарем [[Литвин Микола Степанович|Миколою Литвином]], та оригінальне тюремне ліжко дисидентського періоду.
На сходовій клітці музею, яка у період існування тюрми вела в’язнів від ізолятора до кабінетів слідчих знаходиться експозиції присвячені: «Голодоморам в Україні», «Комуністичному терору» та «Історії УПА»<ref>{{Cite news|title=Аналіз та ознаки воєнно-політичних ризиків, викликів та загроз на державному кордоні|url=http://dx.doi.org/10.30748/zhups.2018.55.03|work=Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил|date=2018-02-27|accessdate=2020-11-29|issn=2073-7378|doi=10.30748/zhups.2018.55.03|pages=23–29|issue=1(55)|first=О.Г.|last=Трембовецький|first2=Д.Ю.|last2=Гулеватий}}</ref>.
Живим експонатом музею є співпрацівник [[Олещук Ігор Андрійович|Ігор Олещук]], який у 1948 був засуджений на 25 років таборів суворого режиму на шахтах Воркути. Ігор Андрійович був в одній із цих 28 камер. Його заарештували в 17 років за співпрацю з повстанцями."Мама передала мені покривало, передала сухарі, передала смалець. Вони мене роздягнули, викинули з горщика смалець, сухарі на те покривало, кинули мене на нього, потім згорнули разом з усім тим і занесли в третю камеру", – розповів Олещук.Тепер у цій камері експозиція про історію УПА<ref>{{Cite web|url=https://suspilne.media/84002-ukrainska-diaspora-z-ternopilsini-vsanuvala-pamat-zertv-golodomoriv/|website=suspilne.media|accessdate=2020-11-29}}</ref>.
== Додатково ==
У музеї знято декілька фільмів: «Нескорені краяни», спільний україно-канадський фільм-хроніка «Розповіді учасників підпільної боротьби». Започатковані перші частини стрічки [https://www.youtube.com/watch?v=mAotu5c2G4Y «Загадка Норильського повстання»]. Український дисидент Семен Глузман зняв про музей оглядовий фільм, а емігрант Богдан Луговий знімав тут епізоди для фільму про тюремний побут політв’язнів.
Вже традиційним для музею стала молодіжна акція «Доба», яка проводиться з ініціативи СУМ в Україні із 2005 р. Молоді люди добровільно зголошуються провести добу у камерах колишнього слідчого ізолятора КДБ.
== Світлини ==
<center><gallery widths="200" heights="150">
Файл:Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в'язнів - 17052944.jpg|Вивіска музею
Файл:Muzei-politviazniv-8891.jpg|Науковий працівник музею Орест Савка проводить екскурсію
Рядок 41 ⟶ 66:
Файл:Muzei-politviazniv-8901.jpg|Експонати музею
Файл:Muzei-politviazniv-8899.jpg|В’язнична камера
Файл:Подвір'я Тернопільського історико-меморіального музею, вул. Коперника 1.jpg
</gallery></center>
== Джерела ==
* ''Олещук І.'' Музей політичних в'язнів // {{ТЕС|2|574}}
*Олещук І., Савка О. Тернопільський історико-меморіальний музей політичних в 'язнів. Путівник /І. Олещук, О. Савка. - Тернопіль: Воля,2011. - 23 с.
*Бірчак В. Історія створення та діяльність Історико-меморіального музею політичних в’язнів [Т екст] / В. Бірчак // Збірник праць / Терноп. осередок Наук. т-ва ім. Шевченка ; ред. Е. Бистрицька. – Тернопіль : Терно-граф, 2013. – Т. 8 : Музеї Тернопільщини. – С. 89−96.
*Олещук І. Шлях до прозріння. Документи, спогади, публіцистичні ілітературні твори про громадсько-політичне життя 90-х років XX і початку XXI століття /І. Олещук. - Тернопіль: Джура, 2011. - 384 с.
== Посилання ==
Рядок 53 ⟶ 82:
||video3={{YouTube|tyN28P8SNIg|Про політв'язнів з Тернопільщини відкрили виставку}} // Телеканал ІНТБ. — 2016. — 23 серпня.
}}
* [https://web.archive.org/web/20140826113631/http://3dmisto.in.ua/?p=540 Віртуальний 3D-тур]
*[https://www.facebook.com/pages/%D0%9C%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%B9%20%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B2'%D1%8F%D0%B7%D0%BD%D1%96%D0%B2/483848188768247/ Музей Політичних в'язнів Facebook]
{{Визначні місця Тернополя}}
| |||