Література української діаспори: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 154:
Діти українських емігрантів часто інтегрувалися у нове суспільство і приймали мову нової батьківщини. Деякі з них досягли значного визнання, наприклад письменники [[Андреас Окопенко]] та [[Джорджо Щербаненко]]. Українська тематика збереглася у творах деяких письменників, зокрема у [[Аскольд Мельничук|Аскольда Мельничука]], [[Олександр Мотиль|Олександра Мотиля]] та [[Дженіс Кулик Кіфер]], які пишуть англійською мовою. Англомовний сатиричний роман «[[Коротка історія тракторів по-українськи]]» [[Марина Левицька|Марини Левицької]], присвячений життю українських емігрантів, одержав міжнародне визнання та був перекладений багатьма мовами, у тому числі й українською. 2013 року німецькомовна письменниця з Києва [[Катя Петровська]] стала лауреатом премії імені Інґеборґ Бахман за роман «Можливо Естер»<ref>[http://litakcent.com/2013/07/08/pysmennycja-z-ukrajiny-otrymala-premiju-imeni-ingeborg-bahman/ Письменниця з України отримала премію імені Інґеборґ Бахман]</ref>.
 
Завдяки доброму володінню іншими мовами україціукраїнці діаспори також перекладали українські літературні твори і тим їх популяризували за кордоном. На португальську з української перекладала [[Віра Вовк]], на англійську&nbsp;— [[Царинник Марко|Марко Царинник]], [[Андрусишин Костянтин-Генрі|Костянтин-Генрі Андрусишин]] на німецьку&nbsp;— [[Анна-Галя Горбач]] та ін.
 
В Канаді існує [[літературна премія «Кобзар»]], яка надається за літературні твори присвячені темі [[Українці Канади|українців Канади]].