Огнєвий Костянтин Дмитрович: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
Немає опису редагування |
||
Рядок 29:
Народився [[30 вересня]] [[1926]] року в [[Дніпропетровськ]]у. В ранньому віці втратив батька, який був репресований та помер у в'язниці. Відвідував музичну школу, деякий час навчався грати на [[скрипка|скрипці]]. Захоплюючись популярними, на той час, піснями і стилем їх виконання, почав освоювати [[гітара|гітару]] та спів.
Під час [[Друга світова війна|Другої світової війни]] намагався потрапити на фронт, дописав собі один рік, але його вокальні дані і музична обдарованість були помічені і він потрапив до ансамблю Мінського військового округу (керівник — [[Дмитрієв Олександр Сергійович|Олександр Дмитрієв]]). Потім був ансамбль Білоруського військового округу (керівник — Усачов Олександр Федорович). Далі — ансамбль Київського військового округу, де хормейстером був Венедиктов Микола Якович, батько [[Венедиктов Лев Миколайович|
Після демобілізації та розформування ансамблю Костянтин вирішує навчатися співу. Спілкування з педагогом Є. Ручйовою та її декілька уроків допомогли майбутньому тенору сформувати професійне ставлення та розуміння власного вокалу. Він вступає до [[Дніпропетровське музичне училище|Дніпропетровського музичного училища]] і через рік усвідомлює, що для відчутних зрушень не вистачає базисних знань, тому розпочинає навчання з самих основ. Після закінчення училища, в [[1950]] році, всесоюзною комісією був направлений на прослуховування до [[Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського|Московської консерваторії]], де звернув на себе увагу ректора [[Свєшников Олександр Васильович|
[[Файл:Бер 012.jpg|міні|220пкс|Могила К. Д. Огнєвого]]
На другому курсі Консятнин вже співав в оперній студії при консерваторії — ''Альмавіва'', ''Ленський'', ''Берендей''. На останньому курсі його запросили до Києва для запису фонограми для документальної стрічки. У Києві він відвідує [[Національна опера України імені Тараса Шевченка|Київський оперний театр]], де випадково потрапляє на прослуховування, та миттєво отримує пропозицію від директора театру [[Гонтарь Віктор Петрович|Віктора Гонтаря]] про його дебют у театрі за два тижні. Ці події, звісно, відбилися на навчальному процесі, тому було прийнято рішення про відрахування Констянтина з консерваторії, але знов втрутився Свєшников: «Переможців не судять!» — зазначив він, дізнавшись про всі обставини, та дозволив закінчити навчання. Через деякий час, він запрошує Огнєвого на запис «Всеношної» [[Рахманінов Сергій Васильович|Сергія Рахманінова]].
Рядок 49:
''' '''Костянтин Огнєвий проспівав біля 800 спектаклів у 20 операх українських, російських та зарубіжних авторів. Видано 15 платівок з його записами, близько 200 записів зроблено для фондів Українського радіо, знімався у Телефільмах, озвучував кінофільми. Виступав з численними концертами у містах колишнього Радянського Союзу та за кордоном: у Албанії, Болгарії, Голандії, Індії, Індонезії, Канаді, на Кубі, Німеччині, Непалі, Польщі, Пакистані, Румунії, Франції, Фінляндії, Югославії, Японії та ін.
''' '''У [[Київська консерваторія|Київській консерваторії]] Костянтин Огнєвий підготував понад 40 співаків. Серед його вихованців багато лауреатів конкурсів вокалістів, заслужених і народних артистів України, зокрема, [[Білоножко Віталій Васильович|В.Білоножко]], [[Борко Ігор Миколайович|І.Борко]], [[Гіга Степан Петрович|С.Гіга
Жив у Києві. Помер [[12 грудня]] [[1999]] року. Похований на [[Берковецьке кладовище|Берковецькому кладовищі]].
Рядок 61:
У [[1960]] році був першим виконавцем пісні «[[Чорнобривці (пісня)|Чорнобривці]]» (музика [[Верменич Володимир Миколайович|Володимира Верменича]], слова [[Сингаївський Микола Федорович|Миколи Сингаївського]]).
У [[1962]] році
== Видатні учні ==
| |||