Повстання Косинського: відмінності між версіями

Перший великий збройний виступ козацтва проти [[шляхта|шляхти]] й адміністрації [[Річ Посполита|Речі Посполитої]]<ref>Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття''.&nbsp;— Київ: Генеза, 1997.&nbsp;— §&nbsp;3. Шляхта, простолюд, козаки&nbsp;— вузол взаємопов'язань і протиріч.&nbsp;— Козаччина між «реформою Баторія» i смертю Петра Сагайдачного.</ref>. Причиною повстання стали заборони й обмеження нереєстрового козацтва, накладені урядовою ухвалою «[[Порядком щодо низовиків та України|Порядок щодо низовиків та України]]» [[1590]] року, неспроможність влади контролювати виконання цієї ухвали, а також затримки платні [[реєстрові козаки|реєстровцям]]<ref>Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття''.&nbsp;— Київ: Генеза, 1997.&nbsp;— §&nbsp;3. Шляхта, простолюд, козаки&nbsp;— вузол взаємопов'язань і протиріч.&nbsp;— Козаччина між «реформою Баторія» i смертю Петра Сагайдачного.</ref>.

Приводом до виступу стала майнова суперечка між Криштофом Косинським і білоцерківським старостою, князем [[Януш Острозький|Янушем Острозьким]]<ref>Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття''.&nbsp;— Київ: Генеза, 1997.&nbsp;— §&nbsp;3. Шляхта, простолюд, козаки&nbsp;— вузол взаємопов'язань і протиріч.&nbsp;— Козаччина між «реформою Баторія» i смертю Петра Сагайдачного.</ref>. Впродовж [[1592]] року повстання охопило [[Київське воєводство|Київщину]], [[Брацлавське воєводство|Брацлавщину]], [[Подільське воєводство|Поділля]] і [[Волинське воєводство|Волинь]]. [[2 лютого]] [[1593]] року його придушили сили [[русини|руських]] князів [[Острозькі|Острозьких]] і [[Вишневецькі|Вишневецьких]] у [[Битва під П'яткою|битві під П'яткою]]. Після поразки Косинський спробував знову підняти козаків на боротьбу і навесні [[1593]] року обложив резиденцію [[Олександр Вишневецький|Олександра Вишневецького]] в [[Черкаси|Черкасах]]. Проте в одному з боїв козацький отаман загинув і його війська відступили. Влітку козаки повторили напад на Черкаси, який закінчився угодою із Вишневецьким. Ця угода денонсувала положення урядової ухвали 1590 року й надавала [[амністія|амністію]] учасникам повстання. Центральна влада Речі Посполитої дала мовчазну згоду на цю угоду, сподіваючись на участь козацтва в [[П'ятнадцятирічна війні|П'ятнадцятирічній війні]] ([[1593]] — [[1606]]) проти [[османська імперія|османів]]<ref>Яковенко Н. ''Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття''.&nbsp;— Київ: Генеза, 1997.&nbsp;— §&nbsp;3. Шляхта, простолюд, козаки&nbsp;— вузол взаємопов'язань і протиріч.&nbsp;— Козаччина між «реформою Баторія» i смертю Петра Сагайдачного.</ref>.