Карл X Густав: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kredenzer (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Kredenzer (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 30:
 
== Біографія ==
[[Файл:Charles X of Sweden - engraving after Ehrenstrahl.jpg|міні|ліворуч|200пкс|''Карл Х Густав'', худ. [[Давид Клекер-Еренштраль]]]]Карл X Густав був сином Йоганна Казимира Пфальц-Цвейбрюккенского та його дружини Катерини, дочки короля [[Карл IX Ваза|Карла IX]]. Він отримав добру освіту, володів німецькою, французькою та латинською мовами. Деякий час навчався у [[Уппсальський університет|Упсальському університеті]]. У [[1638]] році зробив навчальну поїздку за кордон, з якої повернувся восени [[1640]] року.
 
Під час [[Тридцятирічна війна|Тридцятирічної війни]] у [[1642]] році Карл Густав прибув до шведської армії в Німеччину, якою командував [[Леннарт Торстенссон]], відразу ж непогано проявив себе у [[Битва під Брейтенфельдом 1631|битві при Брейтенфельді]]. Через рік був проведений в поручики. До кінця [[1643]] року він вже полковник Курляндського кавалерійського полку. У [[1645]] році брав участь у [[Битва біля Янкова|битві під Янковим]].
 
[[17 лютого]] [[1648]] року за наполяганням королеви Христини призначено головнокомандувачем шведською армією у Німеччині. У [[1649]] році з ініціативи шведського дворянства та королеви був оголошений спадкоємцем престолу і спадковим принцом Шведської імперії. [[6 червня]] [[1654]] року королева Христина зреклася престолу, і в той же день Карл Густав був коронований як новий король.
 
[[Файл:Charles X of Sweden - engraving after Ehrenstrahl.jpg|міні|ліворуч|200пкс|''Карл Х Густав'', худ. [[Давид Клекер-Еренштраль]]]]
 
=== Війна з Річчю Посполитою ===
Рядок 46 ⟶ 44:
 
=== Відносини з Україною ===
[[Файл:Козацька делегація Антіна Ждановича на прийомі шведського короля Карла Х Густава, 1 квітня 1657.jpg|межа|ліворуч|міні|267x267пкс|Козацька делегація [[Антін Жданович|Антіна Ждановича]] на прийомі шведського короля Карла Х Густава, 1 квітня 1657]]
[[30 жовтня]] [[1654]] року прийняв перше українське посольство на чолі з Д. Греком, який за дорученням [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] представив план створення антипольської коаліції ([[Україна]], [[Шведська імперія]], [[Семигород]], [[Бранденбург]], [[Молдовське князівство]] і [[Волощина]]). У [[1656]]-[[1657]] роках вів активні переговори з [[Богдан Хмельницький|Богданом Хмельницьким]] про утворення українсько-шведського воєнного союзу, проте передчасна смерть гетьмана не дозволила реалізувати ці плани.
[[Файл:Козацька делегація Антіна Ждановича на прийомі шведського короля Карла Х Густава, 1 квітня 1657.jpg|межа|ліворуч|міні|267x267пкс|Козацька делегація [[Антін Жданович|Антіна Ждановича]] на прийомі шведського короля Карла Х Густава, 1 квітня 1657]]
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
Підтримував союзницькі відносини з гетьманом [[Іван Виговський|Іваном Виговським]]. За Карла Х Густава в жовтні 1657 року було укладено у [[Корсунь|Корсуні]] українсько-шведський договір 1657 року.
 
=== Війна з Данією ===
[[Файл:Битва під Сандомиром (1656).jpg|межа|без|міні|267x267пкс|Битва під Сандомиром (1656)]]
Розпочалася війна у 1657 році і тривала по [[1660]] рік. Несподіванно переправивши свої війська через вкриті льодом протоки [[Малий Бельт|Малий]] і [[Великий Бельт]] у січні-лютому [[1658]] року. Король [[Фредерік III (король Данії)|Фредерік III]] попросив укласти мир, за яким [[Данія-Норвегія]] передавала Шведській імперії частину своєї території.