Похід корпусу Антона Ждановича: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 49:
Під [[Завихост]]ом Ракоці перейшов на правий берег Вісли і через [[Замостя (Польща)|Замостя]], [[Люблін]], [[Луків (Люблінське воєводство)|Луків]] та [[Венгрув]] дійщов до [[Берестя]].
Жданович використав перебування в Бересті, щоб приєднати Полісся до козацької держави. Під його впливом [[Пінський повіт (Велике князівство Литовське)|Пінський повіт]] прийняв протекторат Хмельницького.
[[Файл:Переправа козацького війська Антіна Ждановича під Закрочимом, 6 березня 1657 року.jpg|міні|300x300пкс|Переправа козацького війська [[Антін Жданович|Антіна Ждановича]] під [[Закрочим|Закрочимом]], 6 березня 1657 року<ref>{{Cite web|url=https://polona.pl/item/prospectus-oppidi-sacrozin-ubi-exercitus-suedicus-sub-ductu-excell-mi-dn-marschalli,NDE0MDA4MDc/0/#info:metadata|title=Polona.pl|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>]]
[[Файл:Переправа козацького війська Антіна Ждановича під Завихвостом 12 квітня 1657 року.jpg|міні|299x299пкс|Переправа козацького війська [[Антін Жданович|Антіна Ждановича]] під [[Завихост|Завихвостом]], 12 квітня 1657 року<ref>{{Cite web|url=https://polona.pl/item/prospectus-oppidi-sacrozin-ubi-exercitus-suedicus-sub-ductu-excell-mi-dn-marschalli,NDE0MDA4MDc/0/#info:metadata|title=Polona.pl|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>]]
Далі угорські та козацькі війська знову вирушили в Польщу. Йшли вздовж [[Нарва (притока Вісли)|Нарви]] та [[Західний Буг|Бугу]] і 6 березня 1657 року під [[Закрочим]]ом
[[Файл:Козацька делегація Антіна Ждановича на прийомі шведського короля Карла Х Густава, 1 квітня 1657.jpg|міні|302x302пкс|Козацька делегація [[Антін Жданович|Антіна Ждановича]] на прийомі шведського короля [[Карл X Густав|Карла Х Густава]], 1 квітня 1657<ref>{{Cite web|url=https://polona.pl/item/prospectus-oppidi-sacrozin-ubi-exercitus-suedicus-sub-ductu-excell-mi-dn-marschalli,NDE0MDA4MDc/0/#info:metadata|title=Polona.pl|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>]]
[[Файл:Спільний парад угорсько-козацького війська, 7 квітня 1657.jpg|міні|303x303пкс|Спільний парад козацько-угорського війська даний шведським союзникам, 7 квітня 1657<ref>{{Cite web|url=https://polona.pl/item/repraesentatio-solennis-pompae-qua-ser-ac-potentiss-sueciae-rex-a-celsiss,NDE5MTUxOTE/0/#info:metadata|title=Polona.pl|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=}}</ref>]]
переправились через Віслу.
[[19 червня]] [[1657]] року об'
▲Далі угорські та козацькі війська знову вирушили в Польщу. Йшли вздовж [[Нарва (притока Вісли)|Нарви]] та [[Західний Буг|Бугу]] і 6 березня 1657 року під [[Закрочим]]ом переправились через Віслу.
▲[[19 червня]] [[1657]] року об'єднана угорсько-шведсько-українська армія захопила [[Варшава|Варшаву]].
== Відступ ==
Рядок 61 ⟶ 65:
== Наслідки ==
Рейд полковника Ждановича завершився. Жданович провів своє військо уздовж і впоперек Польщі, захопив дві польські столиці і зі здобиччю повернувся додому. Але політичної мети похід не досяг — козаки не змогли посадити Ракоці на польському престолі, чого так хотів Хмельницький. Ця невдача добила гетьмана. Він уже лежав хворий і, дізнавшись про поразку Ракоці, так розхвилювався, що дістав [[Інсульт|удар]] і за кілька днів, 6 серпня, 1657 року, помер.
== Джерела ==
| |||