Всесвітня хокейна асоціація: відмінності між версіями

Наприкінці 60-х - початку 70-х [[НХЛ]] неохоче приймала до своїх лав нових членів, висуваючи вельми високі вимоги до охочих вступити до її лав. Однак у зв'язку з масовим будівництвом нових спортивних арен в Північній Америці, чимало міст бажали мати свою хокейну команду. У 1972 році група підприємців з Каліфорнії вирішили створити хокейну лігу. Безпосередніми організаторами ВХА були Гері Девідсон та Денніс Мерфі. 12 лютого 1972, ВХА провела свій перший драфт в [[Анахайм]]і. Через 2 тижні, молодий перспективний голкіпер [[Берні Парент]] зголосився укласти контракт з клубом ВХА. Рішення Паренте призвело до того, що ще чимало гравців НХЛ, серед них Дерек Сандерсон, [[Боб Ліддінгтон]] та [[Тед Грін]] підписали контракти, але найбільший контракт уклав [[Боббі Галл]] строком на 10 років та на суму $2,75 мільйона доларів. На той час це були шалено великі гроші.

 

 

Подібно до НХЛ, ВХА також розширювалась та реорганізувалась. У червні 1974, ліга ділилася на три дивізіони (Канадський, Західний та Східний). «Фінікс» та «Індіанаполіс» стали новими командами при розширенні. Чергового удару по НХЛ зробили, коли «Торонто Торос» переманив до себе з [[Монреаль Канадієнс]] [[Френк Маховлич|Френка Маховлича]]. На відміну від НХЛ, власники клубів ВХА зрозуміли, як багато є хокейних талантів в Європі. У результаті «Вінніпег Джетс» був укомплектований здебільшого шведами і фінами, а не канадцями. [[Ульф Нільссон]] і [[Андерс Гедберг]] разом з [[Боббі Галл]]ом складали одну з найкращих трійку нападу 70-х. Цікаво, що в ВХА грали ряд матчів синіми і червоними шайбами, в надії, що їх буде краще видно по телебаченню, але ці надії не виправдалися. У ВХА домоглися важливої ​​віхи в хокейній історії, коли їм вдалося переконати радянські посадові особи санкціонувати серію з 8 ігор між зірками ВХА та збірною СРСР. Турне відбулося восени 1974, радянські хокеїсти виграли серію 4:3, ще одна грала завершились внічию.