Валлійський коргі: відмінності між версіями

'''Валлі́йський коргі''' ({{lang-en|Welsh Corgi}}, валлійський «карликовий собака») — невеликий тип вівча́рської породи, яка створена в [[Уельс]]і. Розпізнаються дві самостійні породи: валлійський коргі-пембрук та валлійський коргі-кардиган. Історично пембрук був поширений фламандськими ткачами приблизно в 10-му столітті, тоді як кардиган був привезений норвезькими поселенцями,. зокрема їхЇх спільним предком  є {{нп|Шведська вівчарка|шведська вівчарка|sv|Västgötaspets}}. Для пояснення схожостіСхожість між цими двома типами зафіксованопояснюється певнийпевним рівеньступенем взаємозв'язку міжїх нимисхрещування.

Порода пембрук має більшу популярність ніж валлійський коргі-кардиган&, томуале з'являвсявсе уж спискувідноситься вразливихдо "[[Vulnerable dog breeds of the United Kingdom|Вразливих родових порід журналусобак]]" - групи, до якої британський клуб [[The Kennel Club]] відносить порди, які мають щорічний приріст в 300 і менше цуценят у «Розплідникмежах Клубу»Великобританії. Існує декілька фізичних розбіжностей між цими двома типами,. відповідноВідповідно до стандартів породи: кардиган загалом має більшу вагу і вищий. ХвостиТрадиційно хвости також були різної форми. Що стосується їхнього здоров'я, то, згідно з опитуванням 2004 року, вони обидва мають аналогічну тривалість життя, хоча у пембруків більша ймовірність захворювань нирок або уретри. Крім того, пембрук збільш більшоюсхильні ймовірністю,до матимуть проблемипроблем з очима, ніж порода кардиган. Валлійський коргі асоціаціюється з королевою Єлизаветою II, яка мала понад 30 собак пенбруків і такс.

Історично валлійський коргі використовувалися як пастуші собаки, особливо для великої рогатої худоби. Вони є типом пасовищної собаки, яка називається «хелачком», а це означає, що вони будуть «наступати по п'ятах» більших тварин, щоб тримати їх у русі. І [[Пембрукшир]], і [[Кередігіон|Кардиганшир]] є історично сільськогосподарськими районами [[Уельс]]у. Поєднання низького зросту і вродженої спритності коргі дозволяла їм уникнути копит худоби. Термін «corgi» валлійською означає або«карликова собаку, або карликову собакусобака» (cor = карлик, gi = lenitive[[леніція]] від ci, собака) валлійськоюта мовою,не яка небув булаобразливим образоющодо розміру собаки, а використовувався як суто описовий термін. Існує також народна легенда, яка говорить, що коргі був подарунком від лісових [[Фея|фей]], і що знакина шерсті породи булизалишилися залишенісліди навід йогоказкових шерстіременів феєрнимиі джгутамисідловин; іпроте походженя цієї легенди сідломсумнівне.

ПемброкширПембрукшир та Кардиганшир&nbsp;— сусідні історичні округи в Уельсі. РозповідаютьГеографічна відстань між двома регіонами, в честь яких названі сучасні породи, можливо, призвела до окремої еволюції порід. Існують різні історіїперекази про походження коргі: деякіодні вважають, що дві сучасні породи складалися змають спільного родупредка, тоді як інші відносятьприписують фламандським ткачам імпорт валлійськийваллійського коргі-пембрук до фламандських ткачівпемброка починаючи приблизно з 10-го століття. ПодальшіІнші теорії про походження породи пембрук свідчатьприпускають, що вони, можливо, походять звід центральноєвропейських пастуших порід з території, навколощо прилягає до сучасної [[Німеччина|Німеччини]]. Залежно від періоду часутого, колив який період часу ці собаки були ввезенізавезені в Уельс, вони могли бутиналежати породоюдо таксипороди «Німецький брак» або до породи «Такса».<ref>{{Sfn|Beauchamp|1999|с=8}}Cite book

Валлійський коргі-пембрук пояснюютьсяпов'язаний з впливом північнихскандинавських поселенців в регіоні. Собаки подібних розмірів існують у сучасній [[Скандинавія|Скандинавії]], що називаються шведським Валлундом, і деякі історики стверджують, що ці дві породи мають спільного предка. Фермери в Кардіганшірі почали переходити від худоби до овець наприкінці 19 століття, і існуюча порода не підходила для роботи овець. Собака почала схрещуватись з Валлійським вівчарцем, і це є джерелом кольорового патолого-модного походження в породі. Подальші подібності між двома типами валлійських коргі були пов'язані з схрещенням між двома або просто виділеним виходом від фермерів, які хотіли мати різновид кардиган з наближенням до породи пембрук.