Едуард Август, герцог Кентський: відмінності між версіями

Принц '''Едуард Август''', герцог Кентський і Стратернській, граф Дублінський ({{lang-en|The Prince Edward Augustus, Duke of Kent and Strathearn, Earl of Dublin}}, [[2 листопада]] [[1767]], Лондон — [[23 грудня]] [[1820]], Сідмут) — член британської королівської сім'ї, четвертий син короля [[Георг III|Георга III]], батько [[Королева Вікторія|королеви Вікторії]].

У 1791—1802 роках принц Едуард служив ву Канаді, де крім іншого влаштував лінію оптичного телеграфу від [[Галіфакс]]а до [[Аннаполіс (Меріленд)|Аннаполісу]].

23 квітня 1799 отримав титули герцога Кентського іта Стратернського, графа Дублінського, в цьому ж році, в травні був призначений Головнокомандувачем морськими провінціями Великої Британії в Північній Америці).

Брав участь в Наполеонівських війнах (був комендантом Гібралтару[[Гібралтар]]у під час морської війни з Францією). Фельдмаршал (5.9. вересня 1805). Постійні фінансові труднощі змусили його в 1816 році оселитися в Брюсселі, де він піддавався великим позбавленням.

У 1818 році, після смерті своєї племінниці принцеси Шарлотти, яка поставила Династії Ганновера під загрозу вимирання, одружився з [[Вікторія Саксен-Кобург-Заальфельдська|Вікторією]], дочкою герцога Саксен-Кобург-Заальфельдського Франца, вдовіючою княгинею-вдовою Лейнінгенською (1786—1861). У цьому шлюбі народилася дочка Вікторія, майбутня королева Великої Британії. Незадовго до смерті повернувся до Англії, помер від пневмонії за 6 днів до смерті батька, через 8 місяців після народження дочки. Похований в каплиці Сент-Джеймс Віндзорського замку.