Кінотеатр: відмінності між версіями

Найдавнішим кінотеатром у [[Київ|Києві]] вважається [[Жовтень (кінотеатр, Київ)|кінотеатр «Жовтень»]], побудований у [[1929]]—[[1930|30]] рр. архітектором [[Риков Валеріян Микитович|Валеріаном Риковим]] за проектом архітектора Троцького. Відкриття відбулося [[8 листопада]] [[1930]] р. Кутова будівля у стилі [[конструктивізм]]у має кінозал на 800 місць і концертний зал. У [[1955]] р. кінотеатр переобладнаний для показу широкоформатних фільмів.

Особливо бурхливим був розвиток і [[кінематограф]]у (як одного з видів мистецької [[Пропаганда|пропаганди]]), і широкої мережі кінотеатрів і кіноустановок у [[СРСР]], причому вона охопила практичну більшість населених пунктів, включаючи селища та села (зазвичай у клубах, будинках культури була своя кіноустановка). Так, у селах України загалом існувало 25 тисяч кінозалів. Масове згортання кіномережі, особливо на селі розпочалося ще наприкінці [[1980-ті|1980-х]], і особливо посилилося у економічно важкі [[1990-ті]]. В результаті повального закриття кінотеатрів, перепрофілювання закладів чи приміщень колишніх кінотеатрів, а нерідко й занедбання й руйнації останніх, мережа кінотеатрів в Україні різко скоротилася (в рази), а у сільській місцевості їх просто не лишилося. Чинником, який остаточно зруйнував національну кіномережу стала потреба переобладнання кінотеатрів до сучасних технічних вимог і головне&nbsp;— необхідність показу винятково ліцензійного кіно. Тому, коли від [[2000-ні|2000-х років]] у містах-мільонниках, в першу чергу столиці Києві, а також Дніпропетровську[[Дніпропетровськ]]у, [[Донецьк]]у, [[Одеса|Одесі]], Харкові, а також у великих містах, зокрема обцентрахобласних центрах ([[Львів]], [[Хмельницький]], [[Чернівці]] тощо) знайшлися інвестори, які викупили старі кінотеатри з метою їх подальшого перезапуску, переобладнання й обернення на вдалий комерційний продукт, а подеколи навіть почали будувати нові кінтеатри, відкривати кінозали у великих торговельних центрах, з'явились перші національні мережі кінотеатрів, а потому й об'єкти міжнародних мереж, у решті країни, і зокрема, в малих містах, райцентрах кінотеатри, як і раніше, масово закривалися. Так, на [[Чернігівська область|Чернігівщині]] у 2-му і 3-му містах області&nbsp;— [[Ніжин]]і та [[Прилуки|Прилуках]] не залишилося жодного кінотеатру. У теперішній час ([[2010]]) у співпраці голландської компанії IDS та [[Кіностудія імені Олександра Довженка|кіностудії ім. Довженка]] висунутий оригінальний і доволі амбітний інноваційний проект щодо відновлення кінозалів у сільській місцевості України&nbsp;— запропоновано створити велику національну мережу проекторних кінозалів на базі сілсььких клубів, які не отримуватимуть ліцензії Dolby й показиватимуть фільми категорії E, де менші вимоги, ніж у категорії D<ref>''Жук Ольга'' [http://www.umoloda.kiev.ua/number/1750/164/61937/ ''Кіно у клубі''. У селах і райцентрах обіцяють відновити кінотеатри, де показуватимуть ретро і фільми категорії Е, а Голлівуду не буде] // «[[Україна Молода]]» №&nbsp;183 за [[2 жовтня]] [[2010]] року</ref>.