Метановість виробок (рос. метанообильность выработок, англ. methane content of mine workings; нім. Methananreicherung f in den Grubenbauen, Methanmenge f in den Grubenbauen) – кількість метану, що виділяється з масиву гірських порід і з вироблених просторів у виробки вугільних шахт за одиницю часу (абсолютна – м3/хв) або на 1 т вугілля, що добувається (відносна – м3/т). Відносна М.в. є кількісним показником небезпеки шахт за газом.
У залежності від її величини шахти поділяють на 5 категорій, включаючи надкатегорійні і небезпечні за раптовими викидами (див. газовий режим). М.в. встановлюється на основі газоповітряних зйомок. Вміст метану у виробках не повинен перевищувати встановлених правилами безпеки меж. Зокрема на вихідному струмені очисних, підготовчих виробок і камер – 1%; те ж для крила шахти – 0,75%; на свіжому струмені очисних, підготовчих виробок і камер – 0,5%; місцеві скупчення – не більше 2% (в Україні). За кордоном (наприклад, у Франції, ФРН) у зв’язку з розвитком засобів автоматичного контролю і газового захисту граничний вміст метану у вихідних струменях дільниць було прийнято рівним 1,5–2,5%.
