Хвойка Вікентій В'ячеславович: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м автоматична заміна {{Не перекладено}} вікі-посиланнями на перекладені статті
м уточнення
Рядок 42:
Вікентій Хвойка народився 1850 року в селі [[Семин]]і на [[Ельба|Ельбі]] ([[Королівство Богемія]], [[Австрійська імперія]]) у старовинній [[шляхта|шляхетській]] родині. Мешкав у місті [[Хрудім]] ([[Чехія]]), де закінчив навчання у комерційному училищі та у [[Прага|Празі]]. 1876 року переїхав до Києва, де жив і працював учителем.
 
З [[1890-ті|1890-х]] років почав займатися [[археологія|археологією]], не маючи спеціальної освіти, здійснивши низку [[Археологічні дослідження|розкопок]] у Києві та на [[НаддніпрянщинаНаддніпрянська Україна|Наддніпрянщині]]; співпрацював із культурними діячами Києва, що гуртувалися в [[Київське товариство старожитностей і мистецтв|Товаристві шанувальників старовини та мистецтва]].
 
З 1904 року — [[Кустос (професія)|кустос]] археологічного відділу [[Національний художній музей України|Київського міського музею]]. 1893 року відкрив і дослідив [[Пізній палеоліт|пізньопалеолітичну]] [[Кирилівська стоянка|Кирилівську стоянку]], що існувала близько 20 тисяч років тому на [[Поділ|Подолі]] в Києві, де виявлено скупчення великих кісток [[Мамут|мамонтів]].
Рядок 48:
Розкопки [[палеоліт]]ичних стоянок, крім Кирилівської, в [[урочище|урочищі]] [[Протасів Яр (місцевість)|Протасів Яр]] у Києві, у селі [[Селище (Корсунь-Шевченківський район)|Селище]] на [[Черкащина|Черкащині]] та інші тривали десять років. У цих розкопках брав участь і [[Антонович Володимир Боніфатійович|Володимир Антонович]].
 
1896 року відкрив [[пам'ятка археології|пам'ятки]] [[Трипільська культура|трипільської культури]] в селах [[Трипілля (Обухівський район)|Трипілля]], [[Жуківці (Обухівський район)|Жуківці]], [[Стайки (Кагарлицький район)|Стайки]] на [[Київщина|Київщині]], а також на березі [[Дніпро (річка)|Дніпра]] в Києві. Визначив місце цієї [[археологічна культура|культури]], зробив класифікацію пам'яток і встановив час її виникнення (4-3 тисячоліття до н. е.). Власне назва «трипільська культура» з'явилася в праці Вікентія Хвойки про розкопки поселень 1901 року біля міст [[Канів|Канева]] та [[Ржищів]]а на Київщині.
 
Вікентій Хвойка вважав трипільську культуру [[Автохтонність|автохтонною]]. Її залишили пращури [[слов'яни|слов'ян]] — [[арії|арійські]] [[Плем'я|племена]], які були першими [[землероб]]ами на теренах Середнього [[Придніпров'я]]. Вони мешкали на цій території упродовж тисячоліть і пережили всі численні переселення азійських та європейських племен, утримали «краї предків до сьогодення».
Рядок 55:
{{Цитата|''народ, що створив ці пам'ятки, не міг зникнути безслідно і був ніхто інший, як гілка арійського племені, котрій по праву належить ім'я протослов'ян і нащадки котрої й донині населяють південно-західну Росію.''}}
 
Досліджував пам'ятки [[бронзова доба|бронзової доби]], [[городищеГородище (археологіяукріплення)|городища]] й [[Могила (насип)|кургани]] [[Скіфи|скіфів]], зокрема [[Пастирське городище|Пастирське]] (1898) і [[Мотронинське городище|Мотронинське]] городища на Черкащині.
 
У 1898—1900 роках провів розкопки на Середньому Придніпров'ї та відкрив [[Могильник (поховання)|могильники]] з [[трупоспалення]]ми в [[Похоронна урна|урнах]], так звані ''поля поховань'', які належать до [[Зарубинецька культура|Зарубинецької]] ([[II століття до н. е.]] — [[II століття]]) і [[Черняхівська культура|Черняхівської]] (2—5 століття) культур.