Вікіпедія

Будзан Антін Федорович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[очікує на перевірку][очікує на перевірку]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
DimonBot (обговорення | внесок)
Боти
32 721 редагування
м Заміна посилань на категорії-перенаправлення: Категорія:Священики УГКЦ → Категорія:Священники УГКЦ
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
Рядок 37:
Народився 27 серпня 1911 року у селі [[Лозівка (Підволочиський район)|Лозівка]] Збаразького повіту тепер [[Підволочиський район|Підволочиського району]] Тернопільської області.<ref name="Гуркіна">[http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Nvuu/Ist/2009_22/010.htm ''Гуркіна С. В.'' Українська Греко-Католицька церква і Ватикан: Спроби контактів у 1944—1949&nbsp;рр.]</ref>
 
Початкову школу закінчив у сусідньому селі [[Ободівка (Підволочиський район)|Ободівка]], від 1923 року учень [[Тернопільська українська гімназія|Тернопільської української гімназії]]. З 1933 по 1938 рік навчався у [[УкраїнськийГреко-Католицька католицькийБогословська університетАкадемія у Львові|Греко-Католицькій Богословській академії]] у Львові. У часи літніх вакацій (1937&nbsp;р.) брав участь в археологічних розкопках стародавнього [[Галич]]а, очолюваних професором [[Пастернак Ярослав Іванович|Ярославом Пастернаком]].<ref name="Михайло Станкевич">''Михайло Станкевич''. Антін Будзан: широчінь інтересів дослідника // Народознавчі Зошити.&nbsp;— 1998.&nbsp;— N 4.</ref> 1937 року взявся освоювати килимарство під керівництвом досвідченого майстра Дмитра Кравчука (килим роботи А. Будзана зберігається у [[Музей етнографії та художнього промислу|Музеї етнографії та художнього промислу у Львові]]). У той час захопився збиранням фольклору, результатом цієї діяльності стали публікації: «Весілля в селі Лозівка», «Прислів'я та приказки с. Лозівка», описував ручні знаряддя праці для землі, фіксував матеріали про місцевих ткачів тощо. У 1938—1939 роках працював у комісії очолюваній професором [[Гавриїл Костельник|Гавриїлом Костельником]] по вивченню феномену [[стигмати]]ків [[Степан Навроцький|Степана Навроцького]], [[Настя Волошин|Насті Волошин]] та ін.<ref name="Світильник істини"> Світильник істини. Джерела до історії Української Католицької Богословської Академії у Львові.&nbsp;— Торонто-Чикаго, 1983&nbsp;— ч. 3.</ref>
 
З приходом радянської влади у вересні 1939&nbsp;року навчається на історичному факультеті [[Львівський національний університет імені Івана Франка|Львівського університету Яна Казимира]], працюючи одночасно лаборантом на кафедрі етнографії і етнології. 14 червня 1939&nbsp;року захистив магістерську роботу з етнології ― «Монографія села Лозівка п. Збараж». На розкопках у [[Крилос]]і (липень 1940&nbsp;р.) саме Антону Будзану пощастило знайти унікальну пам'ятку ―[[колти| «золотий колт»]]. Також у той час Антін Будзан співпрацював з музеєм етнографії Наукового Товариства ім. Т. Шевченка.<ref name="Михайло Станкевич"/>. З благословення церковної єрархії для кращого дослідження [[стигмати]]зації у 1941 році за стараннями Антона Будзана та Богдана Казимири до міста Львова переїхав [[Стигмати|стигматик]] [[Степан Навроцький]]<ref name="Світильник істини"/>. Вже після початку Німецько-радянської війни, коли знову відродила свою діяльність Богословська Академія (у 1939—1941&nbsp;рр. вона не працювала), прийняв пропозицію о. ректора [[Йосиф Сліпий|Йосифа Сліпого]] попрацювати в музеї [[Український католицький університет|Греко-Католицької Богословської академії]] у 1942-45 роках. У 1943&nbsp;р. розпочав свою працю як викладач української мови в Малій Духовній семінарії. 12 липня 1943 року одружився з [[Матейко Катерина Іванівна|Катериною Матейко]].<ref name="Мистецтвознавство01">''Михайло Станкевич''. Богослов і вчений Антін Будзан (до 90-річчя від дня народження) // Мистецтвознавство'01: Науковий збірник.&nbsp;— Львів: СКІМ, 2002.&nbsp;— С. 157—166.</ref>
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Будзан_Антін_Федорович