Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
 
</div>
== Відзнака «Ордену Залізної Остроги» ==
== Історія ==
Основа композиції – герб Святослава Завойовника («двозуб») – походить від знаку остроги, символа українського лицарства княжих часів. Двозуб Святослава, подібно як хрест чи тризуб, символізує головні засади світорозвитку, поєднання двох головних життєтворчих основ (духу і матерії, вогню і води, чоловічого і жіночого).
Новостворений курінь ставив собі завданням плекати традиції Українського Січового Стрілецтва і зокрема стрілецького «Ордену Лицарів Залізної Остроги», що постав в [[1916]] році як напівтаємне політичне товариство. Провідною спеціалізацією куреня була робота з новацтвом. Озони організовували новацькі табори в Підлютому і на Остодорі, вели працю в новацьких гніздах, проводі УПН. Окремі члени куреня працювали також з юнацтвом. Іншим важливим напрямком діяльності ОЗО був економічний: робота в кооперативі «Пласт», виготовлення і постачання спорядження, ведення крамниці і кредитної спілки. Також озони працювали в проводі УСП, при редагуванні пластових часописів, займалися розбудовою Пласту на Волині та Закарпатті, організовували товариські старшопластунські зустрічі. З початком радянської окупації ОЗО припинив свою діяльність в Україні.
Курінь відродився в Україні в [[1996]] році . Зареєстрований ГПБ у [[2002]] році.
 
== Лицарі Залізної Остроги (1916) ==
Всі озони перед тим були в [[УПЮ|Юнацтві]]. Шість з них були вихованцями 1 куреня ім. [[Петро Конашевич Сагайдачний|П. Сагайдачного]] (Львів), інші належали до куренів [[Вітовський Дмитро Дмитрович | ім. Дмитра Вітовського]] (Дрогобич), [[Дорошенко Петро Дорофійович |ім. Петра Дорошенка]] (Сокаль), [[Лев Данилович | ім. кн. Льва]] (Львів), [[ Іван Мазепа | ім. Івана Мазепи ]](Станиславів, тепер Івано-Франківськ), [[Пилип Орлик | ім. Пилипа Орлика ]] (Золочів),[[Богдан Хмельницький | ім. Богдана Хмельницького]] (Львів). Майже всі члени ОЗО здобули вищу освіту, як правило, технічну, хоча були теж правники, філософи, біолог, богослов, ветеринар. Для вступу в ОЗО ставилися високі вимоги, тому курінь не належав до найчисельших у Пласті, проте був одним із найдіяльніших. Всього членами ОЗО були близько 20 старших пластунів, ще кілька з ними тісно співпрацювали. Багато з них мали пластові відзначення. Зокрема, свастику заслуги отримали Тиміш Білостоцький (1922), Тарас Дурбак (1929), Іван Кліщ (1928, 1930), Зенон Котович (1930), Володимир Маркусь (1930), похвальне письмо – Володимир Винницький (1930), Юліан Дорош (1930).
 
[[Файл:Копия ozo last.JPG|міні|праворуч|300 пкс|Спільна вечірка пластових куренів "Орден Залізної Остроги" і "Ластівки"]]Провідною спеціалізацією ОЗО була робота з новацтвом. Ще до створення куреня, Іван Кліщ та Зенон Котович організували у 1924 р. відділ [[УПН | новаків]] і під їх проводом вперше 30 хлопчиків маршувало прилюдно серед інших пластових частин під час традиційного у Львові релігійного ходу на [[Євхаристія |Святі Пресв'ятої Євхаристії]].
Виховницькою роботою займалися озони не тільки в новацтві. Озон Олекса Ратич був зв’язковим 16 юнацького куреня ім. Короля Данила (Станиславів). Тиміш Білостоцький у 1931 р. виконував обов’язки інструктора тіловиховання юнацького табору на Соколі. Великий Комтур ОЗО Володимир Маркусь був секретарем УСП (1925-1926 рр.), а відтак у 1926-1927 рр. – комендантом цього Уладу.
 
109

редагувань