Корисні копалини Китаю: відмінності між версіями

Понад 75 % розвіданих запасів нафти зосереджено в Східному Китаю, в басейнах [[Сунляо]] і [[Північно-Китайський нафтогазоносний басейн|Північно-Китайському]], 25 % припадає на Центральний і Західний Китай (басейни Переднаньшаньський, Цайдамський і Джунгарський). На території Китаю виділяють понад 50 осадових басейнів, виконаних верхньопротерозойсько-палеозойськими морськими і мезозойсько-кайнозойськими переважно континентальними озерно-флювіальними відкладами. Станом на кінець ХХ ст. у 20 басейнах встановлена промислова нафтогазоносність і відкрито понад 160 родовищ нафти та 60 родовищ газу. Основні нафтогазовмісні комплекси – — мезозойський та кайнозойський. На глибині до 1  км знаходиться 23 %, 1-3 км – — 58 % і 3-5 км – — 19 % початкових сумарних ресурсів нафти та газу. Найбільше родовище нафти в Китаї – — Дацінь, з запасами в нижньокрейдових відкладах бл. 1,5  млрд т.

На початок [[1997]], загальні запаси нафти в КНР становили 9,4  млрд т. Великі запаси нафти розвідані в Північно-Західному Китаї – — в провінції Ганьсу, Сіньцзян-Уйгурському автономному районі, в Цайдамській западині ([[Тибетське нагір'я]]); в Північно-Східному Китаї – — в долинах рік [[Сунгарі]] і [[Ляохе]]. На початку 1980-х років Китай зробив інтенсивну розвідку шельфу. Виявлені перспективні родовища нафти в Бохайській і Ляодунській затоках, Східно-Китайському і Південно-Китайському морях.

У [[1999]] році компанією Phillips China відкрите нафтове родовище [[Пенлай (нафтове родовище)|Пенлай]] 19-3 в затоці [[Бохай]], під приблизно 80-метровою товщею води. Вірогідні геологічні запаси родовищ - — до 500-560 500—560 млн т. [[Пенлай (нафтове родовище)|Пенлай]] — друге за величиною в країні після знаменитого родовища Дацінь. Після 2005 року видобуток тут досягне 6-7.5 (10) млн т/рік.

За різними оцінками на [[2000]]  р. початкові потенційні ресурси газу Китаю становлять від 24.0-26.5  трлн. куб.м³ до 38 тлрн. куб.м. Першим цифрам відповідає 17-18  трлн. куб.м³ газу, що може бути вилучений. Близько 40 % ресурсів укладено на глибині понад 4500  м. Найперспективніші – — західні НГБ (Таримський, Джунгарський і інш.), хороші перспективи мають шельфові басейни епіконтинентальних морів Тихого океану. Зі східних материкових басейнів Китаю найбільші перспективи мають Північно-Китайський, Ордосський і [[Сичуанський нафтогазоносний басейн|Сичуаньський НГБ]]. Крім того, ресурси метану вугільних родовищ, за оцінкою компанії China United Coalbed Metan Co. Ltd., становлять 30-35  трлн. куб.м³ (10-35 % світових ресурсів метану у вугленосних товщах вугільних басейнів).

Ресурси газу в Китаї розвідані недостатньо. Доведені запаси природного газу Китаю на 2001 оцінюються в 1370  млрд куб.м³ (0.95 % світових). Відкрито понад 70 газових родовищ. Найбільша кількість родов. газу відкрита в Центральному Китаї (басейн [[Сичуань]] – — понад 60 родовищ з запасами 1  трлн. м³).

У [[2003]] р Китайська шельфова нафтогазова компанія [[CNOOC|China National Offshore Oil Corp.]] (CNOOC) відкрила нове велике родовище природного газу в провінції Гуандун, на шельфі Південно-Китайського моря. За попередніми оцінками, ресурси родовища - — близько 42  млрд куб.м³ газу. Відкриття нового родовища збільшує сукупні нафтогазові ресурси компанії на 10 %.

=== Вугілля ===

За підтвердженими запасами [[вугілля]] всіх типів Китай займає 2-е місце у світі після [[Сполучені Штати Америки|США]]. Ресурси Китаю по вугіллю – — 4.5-5  трлн т, це 14-15 % світових (2000). Загальні запаси вугілля всіх типів на початок 2000  р. становили 986093  млн т (24.58 % світових), в тому числі кам'яного вугілля – — 857901  млн т (29.8 %), а видобувні запаси 114476  млн т (11.3 %). Близько 97 % запасів припадає на кам’янекам'яне вугілля всіх стадій метаморфізму (басейн Великої Китайської рівнини, басейн річок [[Янцзи]], [[Ганьцзян]], [[Датун]], [[Хеган-Шуаньяшань]], [[Урумчі]], [[Турфан-Хамі]] та ін.). Близько 95 % вугілля зосереджено в провінціях [[Шаньсі]], [[Шеньсі]], [[Провінція Хейлунцзян|Хейлунцзян]], [[Гуйчжоу]], [[Хенань]], [[Аньхой]], [[Юньнань]], [[Шаньдун]], [[Хебей]] і в автономних районах Сіньцзян-Уйгурському і Внутрішній Монголії. У межах великих вугільних басейнів є як родовища з пологими вугільними пластами, так і родовища складнішої будови, вугілля яких сильно метаморфізоване (провінція Шаньдун). Якість китайського вугілля поступається якості американського, хоч в Китаї є родовища з високосортним вугіллям, частково придатним для коксування (наприклад, Фушунське). Характеристики кам’яногокам'яного вугілля: нижча теплота згорання 27-30 МДж/кг; зольність 3,6-43 %; вихід летких речовин від 3 % (родов. Даціньшань) до 43 % (Сягуань).

В більшості басейнів і родовищ Китаю вугілля пермське або юрське. Лише в басейнах Шаоян і Лочен-Хешаньському на півдні країни і в Хешань-Ішпашуйському в центрі вугілля кам'яновугільного періоду, а в бас. Сягуань на півд.-зах. – — тріасове. Вугілля юри поширене в басейнах Півн. і Півд. Китаю (Хеган-Шуаньяшань, Цзісі, Тунхуа, Фусінь, Турфан-Хамі, Урумчі, Юань, Лішань, Шіматоу), а також в центральній частині країни (Сичуань, центральна частина Ордосського басейну). Вугільні басейни кайнозою локалізуються вздовж Тихоокеанського узбережжя і на півн.-сх. країни. Найбільшим є бас. Вел. Китайської рівнини (бас. Вел. Хуанхе або Вел. Хуанхебас) – — на півд.-сх. Китаю в межиріччі рр. Янцзи і Хуанхе, складений пермськими вугленосними відкладами. Центральна частина бас. вивчена слабко, а на периферії знаходяться 14 великих вугленосних райони, в т.ч.тому числі Цзінсінь, [[Кайлуань]], Цзібо, Хуайбей, Хуайнань, Піндішань, Финфин. Кількість вугільних пластів в вугленосних товщах цих р-нів від 5-7 (Финфин, Хуайбей) до 20 ([[Кайлуань]]), іноді до 47 (Піндішань). Запаси вугілля кожного району 2-3  млрд т. На півн.-сх. розташовані кам’яновугільнікам'яновугільні басейни Хеган-Шуаньяшань і Цзісі. Вугленосні шари переважно юрські. До 10 вугільних пластів робочої потужності, сумарна їх потужність до 75  м.

Одним з найбільших в країні є [[Ордосський вугільний басейн]], складений г.п. пермі і юри. Запаси високоякісного коксівного вугілля тут перевищують 10  млрд т. У басейні Сичуань, який складений юрськими вугленосними товщами, виділяють три райони – — Ченьду, Чунцінський і Міньцзянський з сумарними запасами вугілля понад 10  млрд т. Кількість робочих вугільних пластів – — до 5 при потужності їх 2-4  м. Великими також є Хеган-Шуаньяшаньський бас. (на північному-сході Китаю), басейни Сичуань та Тансин (на півдні). На межі ХХ-XXI  ст. відкрито велике родовище вугілля в провінціях Хунань і Янань. Запаси складають понад 8  млрд т вугілля з низьким вмістом сірки при 4  млрд т підтверджених запасів. Планується почати розробку родов. до 2005 року.

''Родовища бурого вугілля'' (бл. 3 % запасів) приурочені г.ч. до відкладів кайнозою. Буровугільне родовище Чжалайнор на півночі країни знаходиться в товщі юрських порід. Кількість робочих вугільних пластів – — від 2 до 11 при потужності їх 1.5-20  м, нижча теплота згоряння – — 8.5-10.5 МДж/кг, зольність – — 5-10 %, вихід летких речовин – — 25-60 %.

=== Залізо ===

За запасами [[залізні руди|залізних руд]] Китай займає 3-є на Євразійському континенті місце (після Росії і України, 1999). Численні (близько 2000) родовища залізняку розташовані в східній і південно-східній частинах країни. Основний рудний мінерал – — магнетит, іноді з домішкою гематиту. Вміст заліза в залізистих кварцитах в середньому 31-34 %, в багатих рудах – — до 50-60 %. Частка залізистих кварцитів становить 25 %, скарнових та гідротермальних руд 23 %, осадових руд (типу червоних оолітових залізняків) – — 39 %, магматичних руд – — 2 % та ін. типів – — 11 %. Найбільші запаси залізистих кварцитів виявлені в Аньшань-Беньсійському, Луаньсяньському, Утайському та Годянь-Іюаньському залізорудних р-нах, на родов. Сюефиньшань, Тятуньбо і Сіньюй-Пінсян в пров. Хунань. Рудна товща потужністю 100-300 100—300 м включає 4-6 пластів залізистих кварцитів, які містять 28-34 % Fe. В лінзах багатих руд – — до 49-56 % Fe. Основний рудний мінерал – — магнетит. На багаті руди припадає 13-18 % запасів великих родовищ. Гідротермальні та контактово-метасоматичні родовища відомі у багатьох районах Китаю. Велике значення має магнетит-рідкісноземельне родов. Баян-Обо (автономний р-н Внутр. Монголія). Чотири лінзоподібних рудних тіла (потужність 200-250 200—250 м, протяжність до 1,3 км) складені магнетитом, гематитом, в зоні окиснення мартитом, рідкісноземельними мінералами і флюоритом. У багатих рудах вміст Fe понад 45 %, в середніх 30-45 % (60 % запасів), в бідних 20-30 %. Вміст рідкісноземельних елементів бл. 8 %. Родов. гідротермального типу – — Шилу (о. Хайнань) і група родов. Мааньшань (пров. Аньхой). До контактово-метасоматичних родов. віднесена група Дає (пров. Хубей), Тешаньчжан (пров. Гуандун) і інш. У групі Дає (запаси бл. 1  млрд т) найтиповіше родов. Тешань утворене дек. лінзоподібними протяжними тілами (потужність 10-120 м), вміст Fe 54-57 %, Cu 0,5-0,6 % Со 0,03 %. Осадові родовища залізних руд поширені на всій території Китаю і приурочені до різних частин стратиграфічного розрізу: від верх. протерозою до палеогену. Вміст Fe в таких рудах 40-60 %. Вони представлені г.ч. оолітовими гематитами, рідше сидеритом і лімонітом. Верхньопротерозойські родов. (сюанлунський підтип) поширені в Півн. Китаї і утворені 2-3-а горизонтами оолітових руд потужністю дек. м (родов. Луньянь). Верхньодевонські родов. (нінсянський підтип) типові для Центр. і Півд.-Зах. Китаю і складені дек. пластами оолітових руд потужністю 1-2 м (родов. Цзяньші). Середньокарбонові родов. (шаньсійський підтип) в провінціях Шаньсі і Шаньдун представлені численними покладами неправильної форми. Руди складені гематитом і лімонітом (вміст Fe 40-50 %). Нижньоюрські родов. (ціцзянський підтип) відомі в провінціях Сичуань та Гуйчжоу і представлені пластовими покладами, складеними гематитом і сидеритом (вміст Fe 30-50 %). Магматичні ванадійвмісні ільменіт-магнетитові родов. (Паньчжіхуа, Дамяо, Хеершань і інш.) представлені лінзами вкраплених руд в габроїдних породах.

У [[2009]]  р. у провінції Хебей виявлене залізорудне родовище із підтвердженими запасами в 1  млрд тонн сировини. Це найбільше родовище з виявлених за останні 30 років (1980-20101980—2010). Поклади розташовані на глибині 100-00  м. Товина рудногот пласта довжиною 6  км становить 41-108 метрів. Загальні запаси родовища за оцінками сягають 1,5  млрд т.

=== Марганець ===

Китай має 3-і (після Казахстану і Грузії) підтверджені запаси марганцю в Азії. Родовища марганцевих руд (г.ч. дрібні) розташовані в різних провінціях країни. Практично всі родов. приурочені до осадових відкладів верх. протерозою, девону, карбону і пермі або до сучасних кір вивітрювання. Осн. родов. верхньопротерозойського періоду: Вафанцзи, Ліньюань, Цзіньсянь та інш. (пров. Ляонін), Сянтань (пров. Хунань) і Фанчен (Гуансі-Чжуанський автономний р-н). В останньому відомі девонські родов. Мугуй, Лайбінь і інш. Родов. представлені пластами карбонатних руд потужністю бл. 2 м (вміст Mn 15-20 %) і пластами валунних руд в зоні вивітрювання родовищ потужністю до 4  м, складеними піролюзитом, псиломеланом і браунітом (вміст Mn 27-35 %). До зони окиснення приурочені багаті оксидні руди із вмістом Mn 25-40 % (Сянтань, Цзуньї та інш.).

Найзначнішу промислову роль відіграють родовища Гуансі-Чжуанського автономного району (37 % підтверджених запасів), провінцій Хунань (17 %), Гуйчжоу (15 %), а також Ляонін, Сичуань і Юньнань. Вік марганцевоносних комплексів – — від верхньопротерозоських до тріасового і четвертинного. Більшість запасів (70 %) представлена низькосортними і важкозбагачуваними карбонатними рудами. Вміст марганцю в первинних оксидних рудах становить 22 %, на ділянках повторного збагачення – — до 43-47 %. Вміст кремнезему 8-12 %. Збагачення проводиться за простими технологічними схемами, розробка відкрита.

=== Титан ===

Запаси руд титану пов'язані з великими магматичними родов. Паньчжіхуа, Тайхечані, Хеершань (пров. Сичуань), Дамяо (пров. Хебей) та ільменіт-рутиловими розсипами (пров. Гуандун). Титано-магнетитові родов. представлені невеликими лінзами масивних і вкраплених ванадійвмісних ільменіт-магнетитових руд в масивах основних і ультраосновних порід. У багатих масивних рудах вміст Fe 42-45 %, TiO₂ 10-11 %, V₂О₅ 0,3-0,4 %, а в бідних вкраплених Fe 20-30 %, TiO₂ 6-7 %, V₂О₅ 0,2 %. В ільменітових і рутилових розсипах (Баотін, Сінлун, Кенлун і інш.) потужність пром. пісків 4-5  м, вміст ільменіту 40-50 кг/м³.

=== Хром ===

Запаси хромових руд пов’язаніпов'язані з масивами ультраосновних порід дуніт-гарцбургітового складу, розташованих в межах протяжних складчастих поясів каледонід, варисцид і альпід Півн. і Зах. Китаю, які утворюють переривисті смуги протяжністю до 1500  км. До дунітових ділянок цих масивів приурочені невеликі тіла масивних або густо вкраплених руд (вміст Cr2O3 28-47 %). Основні родовища: Солуньшань, Хегеаола, Хада (автономний р-н Внутр. Монголія). У хромітовому р-ні (хр. Ціляншань) серед дунітів розвідані невеликі родов. Сіца (пров. Ганьсу), Саньча, Шалюхе (пров. Цінхай). Вміст Cr2O3 33-48 %, іноді до 58 %. Пром. родов. хромових руд Дунцяо, Дзедан виявлені у Тибеті. На півн.-зах. країни, в Сіньцзян-Уйгурському автономному р-ні, відкрито родов. Салтохай з вмістом в рудах Cr2O3 35 %.

=== Алюмінієві руди ===

Значні, запаси алюмінієвої сировини Китаю представлені бокситами, алунітами і глиноземистими сланцями. Виявлені ресурси бокситів в Китаї становлять 2.29  млрд т, (3 % світових, 2001), підтверджені запаси 470  млн т (3 % світових, 2001). Забезпеченість глиноземного виробництва Китаю підтвердженими запасами бокситів становить приблизно 50 років. З бокситових родов. (палеозойського і мезозойського періоду) найбільше значення мають родовища кам’яновугільноїкам'яновугільної доби (Цзибо, Гунсянь, Бошань, Сювень – — пров. Шаньдун і група Куньмін), приурочені до околиць вугленосних басейнів. Поклади залягають в основі вугленосних товщ. Велика частина бокситів високої якості: вміст Al₂O₃ 50-60 %.

Переважна частина з трьохсот китайських родовищ бокситів (90 % загальних запасів) зосереджена в південній і східній частинах Китаю: в провінціях Шаньсі, Гуйчжоу, Хенань і Гуансі-Чжуанському автономному районі. Боксити в основному діаспорові з високим змістом Al2O3 і SiO2 і низьким вмістом оксидів заліза; середній кременевий модуль 5.6. Боксити містять ґалій, ванадій, селен, літій, рідкісноземельні елементи, ніобій, тантал, титан.

На межі ХХ-XXI  ст. на південному-заході Гуансі-Чжуанського автономного району відкриті нові родовища бокситів, в основному діаспорових, із загальними запасами 684  млн т. Близько 76 % підтверджених запасів цих родовищ розташовані поблизу м.м. Дебао, Цзінси, Пінго, Тяньдун і Тяньян. Гібситові боксити виявлені неподалік від м.м. Гуйган, Хенсянь і Лайбінь. Близько 90 % виявлених запасів бокситів можуть розроблятися відкритим способом. У більшості родовищ кременевий модуль бокситів вище 10, що дозволяє отримувати з них глинозем способом Байєра.

Друге джерело отримання алюмінію – — алуніт, найважливіші родов. якого Фаньшань (пров. Чжецзян), Луцзян (пров. Аньхой), Тайбей (о. Тайвань), Тайху в Південно-Східному Китаї та інш. характеризуються великими запасами (вміст Al₂O₃ 45-70 %, 26 %, Ка₂О 6,6 %). Запаси глиноземистих сланців (вміст Al₂O₃ 45-70 %, SiO₂ 19-35 %) дуже значні: родов. Яньтай, Ляоян, Беньсі, Фусянь (пров. Ляонін), багато родовищ в пров. Гуандун.

=== Вольфрам ===

Китай диспонує багатими родовищами руд вольфраму, що дозволяє йому займати 1-е місце у світі за підтвердженими і загальними запасами цього металу. Найбільшими ресурсами вольфраму теж володіє Китай (понад 34 % світових ресурсів – — 7,5  млн т). Близько 70 % запасів пов'язані з гідротермальними жильними родовищами, до 28 % – — з контактово-метасоматичними (скарновими), 2-6 % – — з ґрейзеновими і розсипними родовищами. Руди високотемпературних кварц-вольфрамітових жил (родов. Гуймейшань, пров. Цзянсі) містять 0,15-2,9 % WO₃, іноді до 10 %, руди скарнових родов. з шеєлітом, іноді з каситеритом і шеєлітом (Яогансянь, пров. Хунань; Ченчен (Янмейси), пров. Цзянсі) – — 0,2-1,0 % WO3, а також молібден, свинець, цинк. Руди ґрейзенових родов. з вольфрамітом або з каситеритом і вольфрамітом (Ляньхуашань, пров. Гуандун) містять WO₃ 0,3-0,7 %.

Загальні запаси WO₃ на 2002 р становлять 2.26  млн т. Однак з цієї кількості запасів всього 25 % припадає на частку високотехнологічних вольфрамітових руд; інші 75 % складають важкоперероблювані руди шеєліту. Тільки 51.3 % запасів вольфраміту (близько 290 тис. т WO₃) укладене в рудах із вмістом WO3 понад 0.5 % (мінімальне значення для рентабельного відробляння). При сучасному рівні видобутку ці запаси будуть вичерпані протягом дев'яти років. На початок XXI  ст. середній вміст WO₃ в руді становить 0.32 % (на початку 50-х років – — понад 1 %). Розробка низькосортних руд продовжує термін діяльності рудників на 4-5 років. Запаси шеєлітових руд становлять 1.7  млн т, з них всього 111 тис. т WO₃ укладено в рудах із вмістом понад 0.5 %. Врахування руд з 0.4-0.5 % триоксиду вольфраму збільшує запаси WO₃ на 133 тис. т.

=== Золото ===

=== Срібло ===

Розвідані запаси срібла в КНР за даними агентства “«[[Сіньхуа]]”» оцінюються в 110 тис. т, і за цим показником країна займає провідне місце у світі.

=== Мідь ===

Китай має найбільші підтверджені і загальні запаси міді на континенті (1999). У Китаї відомо близько 600 родовищ і рудопроявів міді. Руди колчеданного, мідно-порфірового, магматичного (мідно-нікелевого), гідротермального і скарнового типу. Підлегле значення мають мідянисті пісковики. Склад руд мідно-колчеданних родов. (Баїнчан, пров. Ганьсу): Cu 0,4-2 %, S 40-48 %, Pb до 1 %, Zn до 2 %, AU 1 г/т, Ag 10-16 г/т. Для мідно-нікелевих родов. характерні вмісти: Cu 0,5 %, Ni 1 % (родов. Лімахе, пров. Сичуань; Таок, пров. Шаньдун; Бошутайцзи, Цзіньчуань, пров. Ганьсу та інш.). Серед гідротермальних жильних родов. найбільше значення мають родовища групи Дунчуань та Імінь (пров. Юньнань). Руди родов. цього типу вміщають 0,3-1,9 % міді. Серед скарнових родов. найбільші Тунгуаньшань, Шоуванфинь, а також група мідно-залізорудних родов. Дає. Вміст Cu 0,6-2,3 %, іноді присутній Со. Найбільші мідно-порфірові родов. – — Десін (пров. Цзянсі), Чжунтяошань (пров. Шансі) та Ердаоча-Тунхуа (пров. Ляонін). Руди містять: Cu 0,6-1,0 %, Mo 0,01 %, Au до 1 г/т, Ag 10-12 г/т.

Серед найперспективніших мідних об'єктів: - — гігантська зона в Тибеті, яка містить понад 80 аномалій і 10 родовищ; запаси міді на найбільшому родов. 640 тис.т; - — велике родовище міді в пров. Qinghai з запасами понад 1.5  млн т; - — відкрите у 2002  р. в північно-західній частині країни нове велике родовище міді, розвідані запаси якого становлять 4.6  млн т.

=== Платиноїди ===

За прогнозними ресурсами МПГ Китай займає 5-е місце у світі – — до 1,5 тис.т (після ПАР – — 15-25 тис.т., і США – — 9-10 тис.т., Росії – — 6-10 тис.т. і Зімбабве – — 7-8 тис.т; у світі разом – — 40-60 тис.т).

=== Молібден ===

Китай займає 1-е місце за загальними і 2-е місце за підтвердженими запасами [[молібден]]у в Азії (після Вірменії, 1999). Китай володіє 8.7 % загальних і 5,6 % підтверджених світових запасів молібдену. Основні родов. скарнового і гідротермального типів. Найбільші родовища: молібден-мідно-порфірові Циндуїчен (провінція Шаньсі) і Десін (Цзянсі), вольфрам-молібденові скарнові Янцзячжанцзи і Хуанподі (Ляонін), молібден-порфірове – — Луанчуань (Хенань), молібден-вольфрамове ґрейзенове – — Сіхуашань (Цзянсі). Скарнове родов. Янцзячжанцзи (пров. Ляонін) – — найбільше в Китаї. Його руди містять 0,14 % Мо, зустрічається Pb, Zn та Ag. Відомі також прожилково-вкраплені родов. (Чжунтяошань і інш). Серед жильних родов. Шіженьгоу (пров. Гирін), Сіхуашань (пров. Цзянсі) та інш. Виділяють власне молібденові і молібдено-вольфрамові (вміст Мо 0,1-0,3 %, WO3 0,1-0,4 %).

=== Нікель ===

Китай володіє 2-ми підтвердженими запасами нікелю в Азії (після [[Росія|Росії]], 1999). Практично всі підтверджені запаси нікелю пов’язаніпов'язані з сульфідними родовищами, серед яких відоме одне з найбільших у світі  — [[Цзіньчуань]] (провінція [[Ганьсу]]), загальні запаси якого на початок 1998 р. перевищують 4,9  млн т нікелю при його вмісті в рудах 1,06  %. Потужності рудних тіл на родовищі варіюють від декількох дециметрів до більш ніж 100  м, протяжність  — від перших метрів до 1  км. Переважна їх частина складена рудами сидеронітової структури. Виділяються дуже багаті (до 7  % Ni), багаті (1-2  %) і бідні (0,5-0,6  %) руди. Загальні запаси найбагатшої ділянки №  2 оцінені в 4,01  млн т нікелю при вмісті його в руді 1,25  % (максимальний вміст 5,29  %). З урахуванням цього родовища підтверджені запаси нікелю Китаю, за даними Геологічної служби США, збільшилися в 5,1 раза  — до 3,7  млн т.

Відомо ще декілька десятків родовищ нікелю. Найважливіші родовища належать до магматичного (лікваційного), гідротермального типів і до кір вивітрювання. Мідно-нікелеві родовища Лімахе (пров. Сичуань), Таок (пров. Шаньдун), Цзіньчуань, Бошутайцзи (пров. Ганьсу) і інш. характеризуються співвідношенням Ni: Cu від 1:1 до 2:1. Крім нікелю і міді, звичайно присутні кобальт і платиноїди. До гідротермальних належать родов. п’ятиелементноїп'ятиелементної формації (Cu-Ni-Bi-Ag-U) Гуйцзихада (пров. Сичуань) і пластоподібні тіла прожилково-вкраплених мідно-нікелевих руд групи Іминь (пров. Юньнань), Ванбаобень (пров. Ляонін). Руди комплексні і містять (%): Ni 0,6-2,5; Cu 0,8-1,3, а також Мо, Bi, Pb, Ag, Cd. У залізо-нікелевих родов. кір вивітрювання (Моцзян, пров. Юньнань і інш.) вміст Ni бл. 1 %, співвідношення Ni: Co=(8-16):1.

=== Олово ===

За підтвердженими запасами олова Китай займає провідне місце, а за ресурсами олова 2-е місце серед країн світу (після Бразилії) – — 12.2 % світових ресурсів (5,8  млн т). У Китаї бл. 75 % підтверджених запасів знаходиться в корінних родовищах, серед яких переважають родовища каситериту сульфідного типу в карбонатних товщах: на їх частку припадає більше половини всіх запасів країни. Осн. значення має пров. Юньнань, де на площі бл. 100 км² відомі корінні і розсипні родов. (р-н Гецзю), що містять до 50 % запасів олова країни. Гол. рудний мінерал – — каситерит. Корінні руди скарнового і гідротермального типів містять 0,5-5 %, іноді 10 % олова, а також мідь, вольфрам, бісмут, свинець, цинк, берилій, срібло, флюорит. У розсипах, утворених переважно над оловоносними штокверками, вміст каситериту від 35 до 30 кг/м³. Друге місце за запасами олова займає рудний р-н Хечі-Наньдань (Гуансі-Чжуанський автономний р-н), численні родов. якого (Дачан, Манчан і інш.) утворені серією кварц-вольфрамітових, кварц-флюорит-каситерит-шеєлітових жил і тектонічними мінералізованими зонами. Руди містять: SnO 0,2-3 %, Pb 1 %, WO3 0,1 %, Sb понад 1 %, Zn до 5 %, Ag до 800-1000800—1000 г/т; рідкісноземельні елементи. Третім за запасами олов'яним об'єктом в Китаї є родов. Дулун. Загальні запаси руди на родовищі становлять 47  млн т з середніми вмістом олова 0.56 %, цинку – — 5.12 %; з них 26.4  млн т підтверджені (measured and indicated) запаси зі середніми вмістами олова – — 0.69 %, цинку – — 5.10 %, а 20.6  млн т оцінені (inferred) запаси з сер. вмістом олова – — 0.43 %, цинку – — 5.44 %.

=== Рідкоземельні ===

Китай має великі ресурси рідкісноземельних елементів церієвої групи, які укладені в родов. Баян-Обо. Вміст TR2O3 в рудах 0,75-7,6 %, з них частка Ce2O3 50 %; La2O3 30 %; Nd2O3 15 %, інші 5 %. Осн. рідкісноземельний мінерал – — бастнезит. Родов. рідкісноземельних елементів відомі також в пров. Ляонін.

=== Ртуть ===

За загальними запасами ртуті (13 % світових) Китай займає 3-є місце у світі (після Іспанії і Алжиру). В Азії за загальними запасами ртуті Китай займає 1-е, а за виявленими ресурсами 2-е (після Киргизстану) місце (1999). Родов. руд ртуті (запаси від сотень до 2-4 тис. т) утворюють в Китаї ртутний пояс шириною 900  км і протяжністю близько 800  км у північно-західному напрямку від провінції Юньнань через провінцію Гуйчжоу, в провінціях Сичуань, Хубей, Хунань. Понад 50 % родовищ розташовані в провінції Гуйчжоу: Ваньшань, Тунцзяба, Датунла, Фомупін, Ламучан, Баймадун, Панчан, Янфунцзе, Путьо, Шуїньчан-Даньчжай, Цзяолі, Сювень та інші. Гідротермальні родовища утворені пластовими покладами вкраплених руд і мінералізованими зонами дроблення, ускладненими січними жилами і лінзами кіноварі. Вміст ртуті в рудах 0,1-0,4 %, іноді до 1 %.

Родовища [[Ваньшаньська група родовищ ртуті|Ваньшаньської групи]] належать до телетермального генетичного класу, до карбонатного геолого-промислового типу, доломітового підтипу. У групу входить декілька сотень родовищ і рудопроявів; масштаб їх запасів з урахуванням видобутку протягом декількох тисячоліть вельми значний (12-20  млн т руди). За запасами ртуті Ваньшаньська група порівняна з такими найбільшими ртутоносними об'єктами, як Ідрія в Словенії і група Монте-Аміата в Італії. Крім кіноварі, в рудах зустрічаються сульфіди стибію, арсену, свинцю, цинку і інші. Характерна особливість ртутних родовищ Ваньшаньської групи – — асоціація зруденіння з бітумами, які приурочені до зон доломітових брекчій, де їх зміст досягає 3-5 %.

=== Поліметали ===

Свинцево-цинкові родовища відомі у всіх провінціях Китаю. Найбільш великі з них: Фанькоу (пров. Гуандун), Сітешань (пров. Цінхай), Хойцзе (пров. Юньнань), Шуйкоушань (пров. Хунань), Хошбулак та інш. (Сіньцзян-Уйгурський автономний р-н), кожне із запасами понад 1  млн т. Крім них є бл. 40 середніх (сотні тис. т) і сотні дрібних родовищ. Більшість пром. родов. належать до скарнового, стратиформного і гідротермального типів. Руди скарнових родов. містять Pb 10-30 %, Zn 10-24 %, Ag до 600 г/т, Au, As, Ge, Ga (родов. Шуйкоушань), руди гідротермальних родов. – — Pb 0,6-16 %, Zn 2,6-20 %, Au, Ag, іноді флюорит (родов. Сітешань, Таолінь). Стратиформні родов. містять: Pb 1,6-8 %, Zn 0,9-10 %, іноді Ge, Co, Cu, Ag (родов. Хойцзе, Хошбулак).

=== Стибій ===

За ресурсами стибію Китай займає 1-е місце у світі (42 %). Китай володіє 55 % загальних і 51 % підтверджених запасів стибію. При цьому з 2.23  млн т підтверджених запасів сурми в Китаї 0.9  млн т повністю готові до відробки без яких-небудь додаткових геологічних досліджень. Родовища розташовані в провінціях Хунань, Гуйчжоу, Гуандун і в Гуансі-Чжуанському автономному р-ні. Родов. утворені кварц-антимонітовими жилами і складнішими тілами. Найбільшим є родов. Сікуаншань (пров. Хунань), складене 135-метровою товщею окварцьованих вапняків з гніздами, жилами і вкраплениками антимоніту. Руди містять близько 6 %, на багатих ділянках до 20 % стибію; запаси його оцінюються в сотні тис. т.

=== Тантал і ніобій ===

=== Сірка ===

=== Флюорит ===

Китай займає 1-е місце у світі за загальними запасами флюориту (29.3 %) і 3-є місце (після Мексики та ПАР,1999) за підтвердженими запасами. Значні запаси високосортного флюориту пов'язані з родов. Ушішань, Луншань, Цзяншань та ін. в пров. Чжецзян, на частку яких припадає 80 % всіх запасів країни. Родов. флюориту відомі також в провінціях Хебей, Шаньсі, Ляонін, Гірін, Хейлунцзян, Шаньдун у Сх. і Півд. Китаї. Вміст CaF2 в рудах 60-96 %.

Китай виділяється серед країн, що мають запаси плавикового шпату не тільки кількістю, але і якістю руд. На родовищах провінцій Хубей, Чжецзян, Шаньдун і автономного району Внутрішня Монголія рудні тіла мають форму крутоспадних жил, потужністю 0.2-21  м, протяжністю від 20  м до 3.5  км, і містять 60-95 % (в середньому 70 %) флюориту, а також кварц і кальцит, при незначному вмісті або повній відсутності сульфідів. Руди легкозбагачувані. У районі Де-Ан (провінція Цзянсі) поширені стратиформні родовища з метасоматичними кварц-кальцит-флюоритовими рудами, що містять бл. 40 % флюориту.

=== [[Фосфатні руди]] ===

За ресурсами P₂O₅ (13,4 % від світових) Китай займає 3-є місце у світі (після США і Марокко). Унікальним є фосфоритоносний басейн Китаю Янцзи.

Відомі осадові, метаморфогенні, магматичні родов. фосфатних руд. Осн. запаси сировини приурочені до родов. осадових фосфоритів нижньокембрійської і верхньорифейської доби фосфоритоносного бас. Янцзи на південому-заході країни. Більшість промислових родовищ (Куньян, Лейбо, Хайкоу, Шіфан та ін.) розташовані на заході басейну і приурочені до теригенно-карбонатних відкладів (потужність 50—370 м) Південно-Китайської платформи зі слабко тектонічно порушеними і пологими фосфоритоносними відкладами. Продуктивні горизонти складені 1—2 фосфоритовими пластами масивної або тонкошаруватої текстури. Потужність горизонтів 10—24  м, потужність пластів 3—7  м. Фосфорити зернисто-оолітові кременисто-карбонатні (вміст P₂O₅ 22—32,2 %).

=== Барит ===

За запасами і ресурсами бариту Китай займає 2-е місце у світі (після Казахстану). Ресурси Китаю, включаючи запаси 10 стратиформних нижньокембрійських баритових родовищ, перевищують 1  млрд т. Близько 60 % загальних запасів баритової сировини припадає на стратиформні осадові родовища. Крім осадових, виявлені вулканогенно-осадові (в основному жильні), гідротермальні (жильні) і плащеподібні елювіального походження. Найбільші осадові родовища розташовані на півдні країни в провінціях Гуйчжоу, Хунань і в Гуансі-Чжуанському автономному районі, де вони приурочені до нижньопалеозойської формації чорних кременистих сланців. Найбільше баритове родовище Китаю – — Синьхуан осадового генезису розташоване поблизу кордону провінцій Хунань і Гуйчжоу і приурочене до осьової частини синкліналі північно-східного напряму. Довжина рудних тіл за простяганням варіює від декількох десятків метрів до понад 10  км, ширина – — від 0.3  м до 7  м. Головний рудний мінерал – — барит; другорядні – — кварц, глинисті мінерали, пірит, кальцит. До числа найбільших в Китаї належать також баритові родовища Юньань (пров. Фуцзянь), Лайбінь (Гуансі), Танзішань (Хенань).

=== Азбест ===

Китай має великі ресурси азбесту, родов. якого відомі з перших століть н. е. Родовища хризотил-азбесту Шімянь (пров. Сичуань), Даань (пров. Шеньсі), Куаньдянь, Фусянь (пров. Ляонін) та ін. пов'язані з серпентинізованими ультраосновними породами, родовища амфібол-азбесту Юаньсянь, Індуншань, Цзюньсянь та ін. (пров. Хубей), Наньян і Нейсян (пров. Хенань) – — з контактовими зонами основних порід, що проривають сланцеві або карбонатні товщі.

=== Інші корисні копалини ===

В Китаї є численні родовища борної сировини (Бага-Цайдам, Ертайцзи, Іліпін, Дуцзян, Цзигун та ін.), магнезиту, тальку, цем. сировини, вогнетривких глин, нерудних буд. матеріалів. Відомі невеликі родов. алмазів, п’єзокварцуп'єзокварцу. Відомо понад 2500 мінеральних, г.ч. термальних джерел та їх груп, включаючи свердловини з гарячою водою і парогідротермами. У складчастих областях термальні води формуються в зв'язку з сучасними інтенсивними тектоно-магматичними процесами і належать, переважно, до категорії азотних лужних терм. Мінералізація води, як правило, не перевищує 1-2 г/л, склад її різноманітний. Декілька великих геотермальних р-нів знаходиться в Півд. Тибеті і в пров. Юньнань. У Тибеті (р-н Яньбін) на глиб. до 600  м розкриті парогідротерми з т-рами 180-230180—230 °C. У платформних областях до осадових порід мезозою і кайнозою приурочені азотні, азотно-метанові і метанові води. Води з т-рою до 30-50 °C розкриваються на глиб. 700-1200 700—1200 м, а на глиб. 1500-2500 1500—2500 м до 100 °C.

== Див. також ==

== Джерела ==

* Корисні копалини Китаю // Донец. вісн. Наук. т-ва ім. Шевченка. – — Донецьк, 2010. – — Т. 29. – — С. 95–112.