'''Інститут Української Наукової Мови ВУАН''' ('''ІУНМ''') — науково-дослідна установа, заснована [[1921]] року на базі Правописно-термінологічної комісії при Історико-філологічному відділі [[ВУАН]] і Термінологічної комісії [[Українське наукове товариство|Українського наукового товариства у Києві]]. У [[1930]] році Інститут разом з іншими мовознавчими установами [[ВУАН]] було реорганізовано в Інститут мовознавства при Академії Наук (сьогодні — [[Інститут мовознавства імені О. О. Потебні НАН України]] та [[Інститут української мови НАН України]])<ref name=iunm/><ref name=hist/>.
== Історія інституту і розвитку української наукової термінології ==Великодержавний шовінізм
Перші спроби систематичної термінологічної праці в Україні можна віднести до 80-90 pp. XIX століття, коли [[Левицький Володимир Лукич|Володимир Левицький]] та [[Іван Верхратський]] у [[Австро-Угорщина|Австро-Угорщині]] почали друкувати у [[Записки Наукового товариства імені Шевченка|«Записках Наукового Товариства імені Шевченка»]] невеликі словнички термінів. Політична відлига 1905 року уна Імперській Росії (''більше у статті'' [[Революція 1905—1907 в Україні]]), коли восени 1905 р. російським урядом було ліквідовано заборону української мови ({{lang-ru|малороссискаго наречія}}), призвела до інтенсифікації термінологічної роботи. Новостворені [[Українське наукове товариство|Київське Наукове Товариство]] (засноване 1918 року), Київська [[Київське міське об'єднання товариства «Просвіта»|«Просвіта»]] (1906—1910) активно працюють над термінологією. До цієї роботи стали і студентські гуртки: термінологічні комісії «Гуртка Натуралістів» при Київськім Політехнікумі, «Агрономічного гуртка» при Московському сільськогосподарському інституті й Термінологічній Комісії при [[Товариство імені Григорія Квітки-Основ'яненка (Харків)|Товаристві імені Григорія Квітки-Основ'яненка в Харкові]]. 1913 року (після нелегальної наради представників від термінологічних гуртків у Києві) Київське Наукове Товариство вирішило взяти на себе роль організаційного осередку всієї справи. Студентські гуртки вели й далі свою роботу, але всі свої матеріали — кілька тисяч карток із записами сільськогосподарської, природничої і технічної термінології та номенклатури — вони передали Науковому Товариству. Ці карточки стали початком формування термінологічної картотеки [[Українське наукове товариство|Київського Наукового Товариства]]. У роботі були задіяні численні громадські організації, гуртки та приватні особи, що значно пожвавилося у 1917 році після створення [[УНР]]. Унормування термінології було покладено на утворену 11 серпня 1918 року Термінологічну Комісію Природничої Секції Київського Наукового Товариства. Протягом 1918-20 років утворено ботанічну, зоологічну, геологічну, метеорологічну, антропологічну, хімічну, математичну, фізичну, сільськогосподарську, медичну, ветеринарну підкомісії.
У 1919 році організовано Ортографічно-термінологічну (Правописно-Термінологічну) Комісію при [[Національна академія наук України|Всеукраїнській Академії Наук]], до складу якої увійшли природнича, технічна, правнича та орфографічна секції.
