Відмінності між версіями «USS Burrfish (SS-312)»

10 826 байтів додано ,  2 місяці тому
нема опису редагування
(Створена сторінка: {|{{Картка судна <!-- підводні човни --> |підпис картки= <!-- ключі: yes, nodab; або текст підпису --> |...)
 
|}
 
'''USS Burrfish (SS-312)''' – підводний човен військово-морських сил США типу «<nowiki/>[[Підводні човни типу «Балао»|Балао]]<nowiki/>», споруджений під час [[Друга світова війна|Другої Світової війни]].
 
Човен спорудили на належній військово-морським силам США верфі Portsmouth Naval Shipyard у [[Кіттері (Мен)|Кіттері]], штат [[Мен (штат)|Мен]]. Після проходження випробувань Burrfish вирушив до [[Перл-Гарбор|Перл-Гарбору,]] де увійшов до складу [[Тихоокеанський флот США|Тихоокеанського флоту]].
 
== Походи ==
Всього човен здійснив шість бойових походів.
 
1-й похід. 29 лютого 1944-го Burrfish вирушив на бойове патрулювання в район [[Каролінські острови|Каролінських островів]]. Не здобувши тут жодних успіхів, човен у підсумку прибув 22 березня на атол [[Мідвей (атол)|Мідвей]].
 
2-й похід. Тривав з 14 квітня по 4 червня 1944-го та завершився у Перл-Гарборі. Човен патрулював в районі на південь від Японського архіпелагу та в першій декаді травня поблизу мису Мурото (острів [[Сікоку]]) потопив німецький танкер Rossbach (захоплене норвезьке судно Madrono).
 
3-й похід. Тривав з 10 липня по 27 серпня 1944-го та завершився прибуттям на атол [[Маджуро]] ([[Маршаллові Острови|Маршалові острови]]). Burrfish діяв в районі [[Палау]] (західні Каролінські острови), де не зміг збільшити свій бойовий рахунок, проте виконав кілька спеціальних завдань.
 
4-й похід. 18 вересня 1944-го човен вирушив в район островів [[Острови Нампо|Нампо]]. Тут 17 листопада поблизу острова [[Острів Аоґасіма|Аогасіма]] ([[Ідзу (острови)|острови Ідзу]] на південь від [[Токійська затока|Токійської затоки]]) він разом з іншим підводним човном [[USS Ronquil (SS-396)|Ronquil]] вступив у артилерійський бій та пошкодив переобладнаний патрульний катер Fusa Maru (177 тон). Burrfish при цьому також отримав певні пошкодження від вогню у відповідь, тоді як на Ronquil передчасно вибухнув власний 127-мм снаряд, завдані яким пошкодження взагалі имусили перервати похід. Як наслідок, підводні човни не добили японське судно, проте воно так і не було відремонтоване до кінця війни.<ref>{{Cite web|title=The Official Chronology of the U.S. Navy in World War II--1944|url=https://www.ibiblio.org/hyperwar/USN/USN-Chron/USN-Chron-1944.html|website=www.ibiblio.org|accessdate=2020-10-29}}</ref><ref>{{Cite book
|url=https://books.google.com.eg/books?id=-4XU4DAN9z8C&pg=PT82&lpg=PT82&dq=Fusa+Maru+1944&source=bl&ots=lwDPPBUQam&sig=ACfU3U1aGYe6PMPDLMtIilBa8Y8P_jcCfQ&hl=ru&sa=X&ved=2ahUKEwjjiPDHgLvsAhU08-AKHQuLDGUQ6AEwEXoECAgQAg#v=onepage&q=Fusa%20Maru%201944&f=false
|title=Surface and Destroy: The Submarine Gun War in the Pacific
|last=Sturma
|first=Michael
|date=2011-03-25
|publisher=University Press of Kentucky
|language=en
|isbn=978-0-8131-4020-9
}}</ref> 2 грудня Burrfish прибув до Перл-Гарбору.
 
5-й похід. Тривав з 3 січня по 24 лютого 1945-го та завершився на острові [[Гуам]] ([[Маріанські острови]]). Човен знову патрулював в районі островів Нампо, проте не зміг досягти якихось успіхів.
 
6-й похід. 25 березня 1945-го човен вийшов в район [[Лусонська протока|Лусонської протоки]], де на протязі наступного місяця так і не зміг збільшити свій бойовий рахунок. У підсумку 4 травня він прибув на острів [[Сайпан]] (Маріанські острови), а 13 травня досяг Перл-Гарбору. Далі Burrfish попрямував на атлантичне узбережжя США для ремонту на верфі Portsmouth Navy Yard, котрий тривав до завершення війни.<ref>{{Cite web|title=Burrfish (SS-312) of the US Navy - American Submarine of the Balao class - Allied Warships of WWII - uboat.net|url=https://uboat.net/allies/warships/ship/3058.html|website=uboat.net|accessdate=2020-10-29}}</ref>
 
== Спеціальні завдання ==
Враховуючи заплановане вторгнення на західні Каролінські острови, човен під час третього походу провів розвідку узбережжя островів Палау та [[Яп (острови)|Яп]].
 
Спершу з човна виконали фотозйомку островів [[Пелеліу]] та [[Ангаур]] (архіпелаг Палау). Також були виконані заміри течії між цими островами та проведений моніторинг роботи японських берегових радіолокаційних станцій.
 
Далі приступила до роботи група бойових плавців зі складу загону спеціального призначення Underwater Demolition Team, котрі провадили розвідку можливих місць висадки, передусім з метою встановити достатність глибин для проходження десантних суден на рифами. На Палау із запланованих п’яти вдалось розвідати лише один пляж на Пелеліу (він виявився придатним для десантування), після чого вирішили перервати розвідку цього архіпелагу через значне підсилення гарнізоном заходів безпеки (японців стурбував початок нальотів американської авіації, що вони правильно сприйняли як підготовку до вторгнення).
 
Burrfish перейшов до островів Яп, де провів моніторинг роботи радіолокаційної станції. Бойові плавці також узялись до роботи і розвідали один пляж, який визнали придатним для десантування. Черговий вихід розвідників стався 18 серпня 1944-го, коли група із 5 пловців встановила  недостатність глибин над рифом поблизу острова Гагіл-Томіл. Далі троє з них висадились на острів і так і не повернулись на човен. Із перехоплених японських радіограм стало відомо про їх захоплення в полон, що призвело до скасування планів по висадці на острів Яп (а от десантна операція на Пелеліу стартувала 15 вересня).
 
Подальша доля розвідників невідома – за твердженнями японців, всі військовополонені напередодні вторгнення були переведені на [[Філіппіни]], втім, відомо, що значну їх частину стратили на Палау.<ref>{{Cite web|title=Bakuhatai: The Reconnaissance Mission of the USS Burrfish|url=https://webcache.googleusercontent.com/search?q=cache:-ja-9thymZkJ:https://www.archives.gov/files/publications/prologue/2015/winter/bakuhatai.pdf+&cd=1&hl=ru&ct=clnk&gl=eg|website=webcache.googleusercontent.com|accessdate=2020-10-29}}</ref>
 
== Післявоєнна доля ==
Восени 1946-го човен вивели в резерв. За три роки його переобладнали у човен радіолокаційного спостереження, після чого в 1950 – 1956 роках від діяв у складі [[Командування сил флоту США|Атлантичного флоту]] (під час цього періоду служби він, зокрема, тричі відвідав Середземномор’я. Наприкінці 1956-го Burrfish знову вивели в резерв.
 
11 травня 1961-го Burrfish передали в оренду військово-морським силам Канади, де він отримав назву HMCS Grilse (SS 71). Тут він переважно використовувався для тренування екіпажів надводних кораблів та літаків у протичовновій боротьбі.  Восени 1969-го човен повернули в США, де 19 листопада 1969-го його використали як мішень та потопили біля острова [[Сан-Клементе (острів)|Сан-Клементе]] ([[Каліфорнія]]).
 
== Бойовий рахунок ==
{| class="wikitable"
|Дата
|Назва
|Тип
|Тоннаж
|Місце
|-
|07.05.1944
|Россбек
|танкер
|5894
|33°14'N 134°40'E
|}
 
== Джерела ==
Т. Роско, «Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне», Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe “United States submarine operations in World War II”, Annapolis, 1950
 
== Примітки ==
[[Категорія:Підводні човни ВМС США у Другій світовій війні|Burrfish]]
27 673

редагування