Відмінності між версіями «USS Blackfin (SS-322)»

9030 байтів додано ,  2 місяці тому
нема опису редагування
(Створена сторінка: {|{{Картка судна <!-- підводні човни --> |підпис картки= <!-- ключі: yes, nodab; або текст підпису --> |...)
 
|}
 
'''USS Blackfin (SS-322)''' – підводний човен військово-морських сил США типу «<nowiki/>[[Підводні човни типу «Балао»|Балао]]<nowiki/>», споруджений під час [[Друга світова війна|Другої Світової війни]].
 
Човен спорудила компанія General Dynamics Electric Boat на верфі у [[Ґротон|Ґротоні]], штат [[Коннектикут|Конектикут]]. Після проходження випробувань поблизу [[Ньюпорт (Род-Айленд)|Ньюпорту]] ([[Род-Айленд]]) та [[Нью-Лондон (Коннектикут)|Нью-Лондона]] (Коннектикут) човен 14 серпня 1944-го вирушив до місця служби та 11 вересня прибув до [[Перл-Гарбор|Перл-Гарбору]], де увійшов до складу [[Тихоокеанський флот США|Тихоокеанського флоту]].
 
== Походи ==
Всього човен здійснив п’ять бойових походів.
 
1-й похід. 30 вересня 1944-го Blackfin вийшов із бази. 10 – 12 жовтня він пройшов бункерування на [[Сайпан|Сайпані]] ([[Маріанські острови]]), після чого попрямував через [[Лусонська протока|Лусонську протоку]] до району бойового патрулювання біля західного узбережжя [[Філіппінський архіпелаг|Філіппін]]. 1 листопада за шість десятків кілометрів від острова [[Міндоро (острів)|Міндоро]] човен випустив шість торпед по конвою M-246, котрий прямував із [[Таракан (острів)|Таракану]] до [[Маніла|Маніли]]. Як наслідок, були потоплені два вантажні судна. У третій декаді листопада Blackfin попрямував на південний схід та через моря [[Сулу (море)|Сулу]], [[Сулавесі (море)|Сулавесі]], [[Молуккське море|Молуккське]], [[Море Банда|Банда]] та [[Арафурське море|Арафурське]] досяг австралійського [[Дарвін (місто)|Дарвіну]]. Через дві доби, 29 листопада, човен вирушив до бази американських підводних човнів у [[Фрімантл|Фрімантлі]] на західному узбережжі [[Австралія (континент)|Австралії]], куди прибув 4 грудня.
 
2-й похід. 26 грудня 1944-го Blackfin вийшов до району бойового патрулювання у [[Південнокитайське море|Південнокитайському морі]]. Через три доби він зайшов для бункерування у бухту Ексмут, де пошкодив гвинт та був вимушений повернутись на базу. Повторно човен вийшов з Фрімантлу 2 січня 1945-го, знову зайшов до бухти Есмут, а ввечері 8 січня пройшов у надводному положенні через протоку Ломбок. По першу декаду лютого Blackfin діяв у Південнокитайському морі поблизу узбережжя півострова [[Малакка (півострів)|Малакка]], південного [[В'єтнам|В’єтнаму]] та острова [[Калімантан|Борнео]]. При цьому в першому із зазначених районів він 24 січня випустив у кількох атаках вісім торпед та потопив есмінець «Сігуре», котрий разом з трьома фрегатами йшов у ескорті танкеру Саравак-Мару (проте заявлене пошкодження цієї головної цілі не підтвердилось). 15 лютого човен прибув до бухти Субік-Бей на Філіппінах.
 
3-й похід. 6 березня 1945-го Blackfin вийшов до району бойового патрулювання поблизу узбережжя центрального В’єтнаму. 28 березня під час переслідування конвою човен був пошкоджений глибинними бомбами біля входу до бухти Ван-Фонг та вимушено попрямував на базу. Ввечері 4 квітня він пройшов у надводному положенні протоку Ломбок, а 9 квітня прибув до Фрімантлу.
 
4-й похід. 7 травня 1945-го Blackfin вийшов до району бойового патрулювання поблизу [[Сінгапур|Сінгапуру]]. В ніч з 12 на 13 травня він пройшов протоку Ломбок, проте через виявлені дефекти вже 17 травня отримав наказ слідувати до Субік-Бей, куди Blackfin прибув 21 травня. Проведені тут випробування виявили невідповідну роботу силової установки, через що човен відправили на ремонт до Перл-Гарбору, якого Blackfin досягнув 20 червня.
 
5-й похід. 17 липня 1945-го човен вийшов до району бойового патрулювання, який на цей раз знаходився у [[Жовте море|Жовтому морі]]. 21 липня він прибув на атол [[Мідвей (атол)|Мідвей]], звідки вийшов 29 числа лише для того, щоб перейти на Сайпан. Тут він перебував з 7 по 11 серпня і провів заміну одного з гвинтів. Далі Blackfin попрямував у визначений йому район, втім, ще до підходу до островів [[Рюкю (острови)|Рюкю]] Японія капітулювала. Тим не менш, човен перебував у Жовтому морі до кінця серпня, де знищив 61 плаваючу міну. 5 вересня він закінчив похід на [[Гуам|Гуамі]] (Маріанські острови).<ref>{{Cite web|title=Blackfin (SS-322) of the US Navy - American Submarine of the Balao class - Allied Warships of WWII - uboat.net|url=https://uboat.net/allies/warships/ship/3068.html|website=uboat.net|accessdate=2020-10-29}}</ref>
 
== Післявоєнна доля ==
Восени 1948-го Blackfin вивели в резерв. З листопада 1950 по травень 1951 він пройшов модернізацію за програмою GUPPY (передусім була спрямована на збільшення терміну дії у підводному положенні), після чого повернувся до служби на Тихоокеанському флоті.
 
У 1963-му Blackfin використовували при зйомках фільму «<nowiki/>[[Посунься, кохана]]<nowiki/>», а в 1968-му в картині «Полярна станція «Зебра».
 
15 вересня 1972-го Blackfin вивели зі складу флота, а 13 травня  1973-го човен використали як мішень та потопили біля [[Сан-Дієго]] ([[Каліфорнія]]). Існує версія, що він не був торпедований, а затонув внаслідок заповнення водою з метою отримати певні акустичні дані.
 
== Бойовий рахунок ==
{| class="wikitable"
|Дата
|Назва
|Тип
|Тоннаж
|Місце
|-
|01.11.944
|Каролайн-Мару
|вантажне
|320
|12°54' пн.ш. 120°10' сх.д.
|-
|01.11.1944
|Ункай-Мару № 12
|вантажне
|2745
|12°54' пн.ш. 120°10' сх.д.
|-
|24.01.1945.
|Сігуре
|есмінець
|1580
|6°00' пн.ш. 103°48' сх.д.
|-
|
|
|
|
|
|}
 
== Джерела ==
Т. Роско, «Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне», Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe “United States submarine operations in World War II”, Annapolis, 1950
 
== Примітки ==
[[Категорія:Підводні човни ВМС США у Другій світовій війні|Blackfin ]]