Відмінності між версіями «USS Besugo (SS-321)»

11 374 байти додано ,  2 місяці тому
нема опису редагування
(Створена сторінка: {|{{Картка судна <!-- підводні човни --> |підпис картки= <!-- ключі: yes, nodab; або текст підпису --> |...)
 
|}
 
'''USS Besugo (SS-321)''' – підводний човен військово-морських сил США типу «<nowiki/>[[Підводні човни типу «Балао»|Балао]]<nowiki/>», споруджений під час [[Друга світова війна|Другої Світової війни]].
 
Човен спорудила компанія General Dynamics Electric Boat на верфі у [[Ґротон|Ґротоні]], штат [[Коннектикут|Конектикут]]. Після проходження випробувань поблизу [[Нью-Лондон (Міннесота)|Нью-Лондону]] (Коннектикут), [[Ньюпорт (Род-Айленд)|Ньюпорту]] ([[Род-Айленд]]) та [[Кі-Вест]] ([[Флорида]]), човен 13 серпня 1944-го вирушив до місця служби та 7 вересня прибув до [[Перл-Гарбор|Перл-Гарбору]], де увійшов до складу [[Тихоокеанський флот США|Тихоокеанського флоту]].
 
== Походи ==
Всього човен здійснив п’ять бойових походів.
 
1-й похід. 26 вересня 1944-го Besugo вийшов з Перл-Гарбору, маючи завдання діяти у складі «вовчої зграї», до якої також входили підводні човни [[USS Gabilan (SS-252)|Gabilan]] та [[USS Ronquil (SS-396)|Ronquil]]. 30 вересня він зайшов для бункерування на атол [[Мідвей (атол)|Мідвей]], після чого попрямував до району бойового патрулювання біля входу у протоку Бунго (розділяє острови [[Кюсю]] та [[Сікоку]] зі складу Японського архіпелагу). Під час переходу в районі за дев’ятсот кілометрів на північний схід від островів [[Острови Оґасавара|Огасавара]] Besugo зустрів патрульний човен, по якому безрезультатно випустив три торпеди. Далі він вступив із супротивником у артилерійський бій, в якому 127-мм гармата виявилась неефективною через хвилювання на морі. Тоді човен зблизився на дистанцію 800 метрів та досяг кількох попадань із меншого калібру, проте через якийсь час обидві зенітні гармати заклинило, після чого Besugo вийшов із бою. Супротивник вів у відповідь вогонь із кулеметів, від якого два члени екіпажу Besugo отримали поранення.
 
16 жовтня біля входу до протоки Бунго човен випустив по есмінцю "[[Судзутакі]]" шість торпед, з яких у ціль потрапила лише одна. Пошкоджений корабель став на ремонт в Куре та вже у другій половині листопада зміг повернутись до виконання бойових завдань (у підсумку Судзутакі пережив війну). А 24 жовтня дещо менш ніж за дві сотні кілометрів на південний схід від південного завершення Кюсю Besugo випустив три торпеди та досяг одного влучання у кайбокан (корабель берегової оборони, фрегат) №112, який також був відремонтований (і зміг дослужити до завершення бойових дій). 5 листопада Besugo прибув на [[Сайпан]] ([[Маріанські острови]]).
 
2-й похід. Вже 10 листопада 1944-го човен вийшов для бойових дій у [[Південнокитайське море|Південно-Китайському морі]]. Тут 22 листопада за три десятки кілометрів від північного завершення острова [[Палаван]] він у кількох атаках випустив всі 24 торпеди по конвою, потопивши при цьому танкодесантну баржу №151. Після цього Besugo вирушив на південь через [[Сулу (море)|море Сулу]], [[Макасарська протока|Макассарську протоку]] та протоку Ломбок і у підсумку 4 грудня прибув до [[Фрімантл|Фрімантлу]] на західному узбережжі [[Австралія (континент)|Австралії]].
 
3-й похід. 24 грудня 1944-го човен вирушив для бойового патрулювання у південній частині Південно-Китайського моря та [[Сіамська затока|Сіамській затоці]]. Пройшовши 27 грудня бункерування у затоці Ексмут, Besugo в ніч на 31 грудня пройшла у надводному положенні протоку Ломбок та вже під вечір цього дня в [[Балі (море)|морі Балі]] за двісті п’ятдесят кілометрів на схід від [[Сурабая|Сурабаї]] безрезультатно атакував трьома торпедами невелике торгове судно. Зате 6 січня 1945-го на вході до Сіамської затоки човен зміг потопити значно важливішу ціль – танкер, який під охороною трьох кайбоканів прямував із [[Сінгапур|Сінгапуру]] до Японії. Продовживши патрулювати в цьому районі, Besugo 26 січня перехопив конвой [[HI-87A]], так само у складі танкеру та трьох фрегатів. Внаслідок його атаки танкер «Саравак-Мару» отримав пошкодження, проте зміг дійти до Сінгапуру (у березні 1945-го підірвався на міні та викинувся на берег). 5 лютого за півтори сотні кілометрів на північний схід від [[Куантан|Куантану]] (півострів [[Малакка (півострів)|Малакка]]), Besugo потопив кайбокан №144. 12 лютого човен прибув до австралійського Онслоу, а 15 лютого досягнув Фрімантлу.
 
4-й похід. 24 березня 1945-го Besugo вийшов до визначеного йому району бойового патрулювання у [[Яванське море|Яванському морі]]. 4 квітня човен за дві з половиною сотні кілометрів на південний схід від [[Макасар|Макасару]] виявив японське з’єднання на чолі з крейсером ППО «Ісудзу» та послідував за ним. 5 та 6 квітня – спершу в протоці [[Сумба (протока)|Сумба]], а потім у протоці Сапе – Besugo двічі безрезультатно атакував крейсер, випустивши шість та дев’ять торпед відповідно. Невдовзі після другої атаки човен вистрелив ще шість торпед та зміг потопити тральщик №12, котрий входив до очолюваного «Ісудзу» з’єднання.
 
12 квітня Besugo зайшов до Фрімантлу для поповнення запасу торпед після чого 16 квітня відновив похід. 23 квітня в Яванському морі за дві з половиною сотні кілометрів на північ від Сурабаї він потопив німецький підводний човен [[U-183]]. А  29 квітня у тому ж морі, але за сім десятків кілометрів на північний схід від [[Джакарта|Джакарти]], Besugo у артилерійському бою знищив патрульний човен Otome Maru (199 тон). 20 травня Besugo прибув до бухти Субік-Бей ([[Філіппіни]]).
 
5-й похід. 14 червня 1945-го човен вийшов із бази з завданням діяти біля узбережжя південного [[В'єтнам|В’єтнаму]]. Втім, на той час японське судноплавство майже припинилось, і Besugo не вдалось збільшити свій бойовий рахунок. 25 липня човен завершив похід у Фрімантлі.<ref>{{Cite web|title=Besugo (SS-321) of the US Navy - American Submarine of the Balao class - Allied Warships of WWII - uboat.net|url=https://uboat.net/allies/warships/ship/3067.html|website=uboat.net|accessdate=2020-10-29}}</ref>
 
== Післявоєнна доля ==
До березня 1958-го човен ніс службу на Тихому океані, після чого був виведений в резерв.
 
У 1965-му Besugo повторно задіяли, на цей раз як дослідний підводний човен. Втім, вже 31 березня 1966-го корабель передали в оренду до військово-морських сил Італії, де він отримав найменування Francesco Morosini.
 
У 1975-му човен повернули США, а 16 квітня 1976-го продали на злам.
 
== Бойовий рахунок ==
{| class="wikitable"
|Дата
|Назва
|Тип
|Тоннаж
|Місце
|-
|22.11.1944
|Транспорт №151
|танко-десантна баржа
|1000
|11°22'N 119°7'E
|-
|06.01.1945
|Нітіей Мару
|танкер
|10020
|6°57'N 102°57'E
|-
|02.02.1945
|Корабель берегової оборони №114
|фрегат
|800
|4°32'N 104°30'E
|-
|06.04.1945
|Тральщик №12
|тральщик
|630
|8°13'S 119°14'E
|-
|23.04.1945
|U-183
|підводний човен
|1120
|4°57'S 112°52'E
|-
|29.04.1945
|Otome Maru
|патрульний човен
|199
|5°45'S 107°30'E
|}
 
== Джерела ==
Т. Роско, «Боевые действия подводных лодок США во Второй Мировой войне», Москва, 1957, Издательство иностранной литературы (сокращенный перевод с английского, Theodore Roscoe “United States submarine operations in World War II”, Annapolis, 1950
 
== Примітки ==
[[Категорія:Підводні човни ВМС США у Другій світовій війні|Besugo]]