Мордовець Данило Лукич: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 130:
 
== Антиукраїнські погляди ==
Провідні українські інтелектуали-сучасники Мордовця, такі як [[Білиловський Кесар Олександрович|Кесар Білиловський]],<ref name="Cezar">[[Білило Цезар]]. Українська "улиця" і москаломанія (З приводу подорожі Данила Мордовця по Україні). // [[Рідна стріха|Рідна стріха. Видання Василя Лукича]]. Передрук з календаря товариства "Просвіта" за рік 1894. Львів: Накладом Товариства "Просвіта". 1894. 120 стор.: С. 70-73</ref> [[Борис Грінченко]],<ref name="hrinchenko"/> [[Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]],<ref name="ZNTS_Nekrolog_Mordavtsiu_Hrusha"/> тощо, звинувачували його у антиукраїнських поглядах. Згадуючи Мордовця у 1905 році у некролозі на його честь, Грушевський холодно зазначив, що ''"українофільство [...] ніколи не служило йому провідною зорею життя й грало в нім підрядну ролю - аж до можливості висказів з його боку часами в чисто централістичнім [себто проросійському, у сенсі що центр для України був у московських владних будівлях Російської імперії] дусі"''.<ref name="ZNTS_Nekrolog_Mordavtsiu_Hrusha"/> У схожому антиукраїнстві звинувачував Мордовця й Грінченко, який заявляв у 1902 році у своїй рецензії на ''Палий - воскресытель Правобережнои Украины'' що у статті 1875 року під назвою ''Друк в провінції'' (рос. ''Печать в провинции'') Мордовець фактично ''"прилюдно зрікався усього українського"'', та ще й мав нахабність спеціально передрукувавпередрукувати цю статтю знову у збірці ''Історичні пропілеї'' {{lang-ru|Историческіе пропилеи}} (1889), чим недвозначно дав знати громадськості, що він не відрікається від своїх антиукраїнських тез викладених у ''Друк в провінції''.<ref name="hrinchenko"/> У статті Мордовець розглядає перспективи української мови, літератури, національності загалом із таких антиукраїнських засад: українська література трактується ним як література провінційна, а її представники – як ''«люди, які відчувають своє безсилля»''; він трактує саму українську мову як непотрібну, оскільки, на його думку, всі слов'янські народи у недалекому майбутньому мають перейти на російську.<ref>Кіраль, Сидір. [http://web.archive.org/web/20201021061435/http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe?C21COM=2&I21DBN=UJRN&P21DBN=UJRN&IMAGE_FILE_DOWNLOAD=1&Image_file_name=PDF%2FNvmduf_2013_4.11_22.pdf Панько Куліш і його творчість у листуванні Трохима Зіньківського з Борисом Грінченком] // Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. : Філологічні науки. 2013. Вип. 4.11. C. 85-92.</ref>
 
== Вшанування пам'яті ==