Вікіпедія

Норма права: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Yurii ua (обговорення | внесок)
27 редагувань
Немає опису редагування
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування з мобільної програмки Редагування з додатка iOS
м вікіфікація
Рядок 2:
'''Но́рма пра́ва''' (також '''[[право]]ва́ норма''') — загальнообов'язкове, формально визначене правило поведінки ([[Зразок культурний|зразок]], масштаб, [[еталон]]), що його встановила або санкціонувала держава як регулятора суспільних відносин, забезпечуючи всіма заходами державного впливу (аж до примусу), а також таке, що офіційно закріплює міру свободи й справедливості відповідно до суспільних, групових та індивідуальних інтересів (волі) населення країни.
 
== Ознаки норм права ==
# '''Правило поведінки регулятивного характеру''' — норма права вводить нове правило, фіксує найтиповіші соціальні процеси й зв'язки; впливає на суспільні відносини, поведінку людей; є моделлю ([[Зразок культурний|зразок]], масштаб, [[еталон]]) регульованих суспільних відносин. Регулятивність норми права підкреслює її дію, «роботу», яка повинна призвести до певного результату.
# '''Загальнообов'язкове правило поведінки''' — норма права виходить від держави, яку слід сприймати як керівництво до дії, що не підлягає обговоренню щодо доцільності.
Рядок 10:
# '''Правило поведінки, забезпечене всіма заходами державного впливу, аж до примусу''' — держава створює реальні умови для добровільного здійснення суб'єктами зразків поведінки, сформульованих у нормі права; застосовує способи переконання і примусу до бажаної поведінки, зокрема, ефективні санкції в разі невиконання вимог норми права.
 
Нормам кожної галузі або навіть підгалузі притаманні свої особливості. Наприклад, норми виборчого права мають шість сутнісних рис: 1) особливий зміст; 2)установчий характер; 3) специфічність структури; 4) особливий час дії; 5) полівалентний характер; 6) особливий суб’єктнийсуб'єктний склад<ref>{{Cite book|url=http://nbuv.gov.ua/UJRN/pppd_2018_3_7|title=Поняття, сутнісні риси та види норм виборчого права України|last=Нестерович В. Ф.|first=|year=2018|publisher=Правовий часопис Донбасу. № 3.|location=|pages=33-39|language=|isbn=}}</ref>.
 
== Види норм права ==
Рядок 16:
 
* за характером:
** класичні &nbsp;— це такі правила поведінки, які слугують безпосереднім і самостійним регулятором суспільних відносин;
** спеціалізовані &nbsp;— приписи нетипового характеру, що не мають властивостей та ознак, притаманних класичній моделі норми права.
 
* за предметом правового регулювання (або за галузями права):
Рядок 29:
 
* за методом правового регулювання (або за формою закріплення бажаної поведінки суб'єктів права):
** '''Імперативна норма''' &nbsp;— виражає в категоричних розпорядженнях держави чітко позначені дії й не допускають ніяких відхилень від вичерпного переліку прав і обов'язків суб'єктів. Інакше: імперативні норми прямо наказують правила поведінки.
** '''Диспозитивна норма''' &nbsp;— наказує варіант поведінки, але яка дозволяє сторонам регульованих відносин самим визначати права й обов'язки в окремих випадках, їх називають «заповнювальними», оскільки вони заповнюють відсутність угоди і діють лише тоді, коли сторони регульованих відносин не встановили для себе іншого правила, не домовилися з даного питання (можна розпізнати через формулювання: «за відсутності іншої угоди», «якщо інше не встановлено в договорі» тощо). Інакше: диспозитивні норми надають свободу вибору поведінки.
 
* за характером впливу на особу:
** '''Заохочувальна норма''' &nbsp;— установлює заходи заохочення за варіант поведінки суб'єктів, що його схвалюють держава і суспільство і яке полягає в сумлінній і продуктивній праці (наприклад, правила щодо виплати премій).
** '''Рекомендаційна норма''' &nbsp;— установлює варіанти бажаної з погляду держави поведінки суб'єктів.
 
* за субординацією в правовому регулюванні:
** '''Норма матеріального права''' &nbsp;— норма, що є первинним регулятором суспільних відносин: містить правило (права, [[Обов'язок|обов'язки]], заборони), на підставі якого можна вирішити справу по суті. Наприклад, не можна скоювати вбивство.
** '''Норма процесуального права''' &nbsp;— норма, що встановлює оптимальний порядок застосування норм [[матеріальне право|матеріального права]]: містить правило (права, [[Обов'язок|обов'язки]], заборони), на підставі якого можна вирішити справу по суті. Наприклад, порядок розслідування злочину, порядок виклику свідків до суду тощо.
 
* за ступенем визначності варіанта поведінки:
** '''Абсолютно визначені норми права''' &nbsp;— це норми з вичерпною конкретністю і повнотою встановлюють умови своєї дії, права і обов'язки адресатів та наслідки їх порушення.
** '''Відносно визначені норми права''' &nbsp;— це норми, що не містять повних, вичерпних указівок на умови їх дії, прав і обов'язків адресатів або змісту санкцій.
 
== Спеціалізовані норми права ==
Рядок 56:
 
До ''відправних норм'' належать:
* '''Норми-засади''' &nbsp;— це норми, що закріплюють загальні засади, на яких ґрунтуються політична і правова системи. Наприклад, такі норми закріплюють засади конституційного ладу держави, основи соціально економічного, політичного і державного життя, взаємовідносини держави і особистості. Норми-засади зосереджено насамперед у конституції. Наприклад, ст. 1 Конституції України проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою; ст. 2 визначає Україну як унітарну державу, а ст. 5 &nbsp;— як республіку. Стаття 15 Конституції України закріплює політичну, економічну та ідеологічну багатоманітність суспільного життя в Україні.
* '''Норми-завдання''' &nbsp;— це норми, які визначають завдання окремих інститутів або галузей права. Так, ст. 1 КК України встановлює завданням цього кодексу правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам. Стаття 1 СК України вбачає завданням правового регулювання сімейних відносин, зокрема, зміцнення сім'ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб та утвердження почуття обов'язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім'ї.
* '''Норми-принципи'''&nbsp;— це найзагальніші й найстабільніші імперативні вимоги, закріплені в праві, які є концентрованим виразом найважливіших сутнісних рис і цінностей, що притаманні цій системі права, і визначають її характер і напрямки подальшого розвитку. Так, ст. 8 Конституції України закріплює принцип верховенства права, а ст. 24&nbsp;— принцип рівності; ст. 3 ЦК України проголошує принципи справедливості, добросовісності та розумності тощо. На відміну від інших спеціалізованих норм принципи в деяких випадках можуть виступати як безпосередня нормативно-правова основа вирішення юридичної справи, наприклад, при виявленні прогалин у праві.
 
''Інші спеціалізовані норми'' можна умовно поділити на дві підгрупи:
* ''Підгрупа системозберігальних норм''
** '''Колізійні норми'''&nbsp;— це норми, що встановлюють правила вибору норми права, яка підлягає застосуванню за наявності розбіжності (зокрема, суперечності) між нормами, що регулюють однакові фактичні обставини. Ці норми допомагають подолати колізії в законодавстві, тому іноді їх іменують нормами-арбітрами. Так, у ст. 8 Конституції України констатовано, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. У непрямій формі ця стаття встановлює правило, що у разі розбіжності між нормами Конституції і нормами закону (іншого нормативно-правового акта) застосуванню підлягає норма Конституції.
** '''Оперативні норми'''&nbsp;— це норми, спрямовані вводити в дію і припиняти дії інших норм права. Наприклад, згідно з п. 4 Перехідних і прикінцевих положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України 2003&nbsp;р., положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
* ''Підгрупа системоспрощувальних норм''
** '''Норми-дефініції'''&nbsp;— це норми, які містять визначення правових категорій і понять. Наприклад, у ст. 202 ЦК України наведено визначення поняття правочину, одностороннього правочину та дво- чи багатостороннього правочину. Стаття 11 КК України містить визначення поняття кримінального правопорушення, а ст. 364&nbsp;— визначення поняття службової особи. Ці норми виконують головним чином орієнтаційну і інформаційну функції в правовому регулюванні, допомагаючи в застосуванні тих норм права, в яких використані відповідні категорії і поняття. Відсутність норм-дефініцій у системі права позбавила б право ясності, ускладнивши процес його застосування.
** '''Норми-строки'''&nbsp;— це норми, які містять правила обчислення строків. Наприклад, у ст. 69 ЦПК України встановлено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Ці норми допомагають правильно обчислити строки, з початком, зупиненням, поновленням, продовженням та закінченням яких класичні норми права пов'язують певні юридичні наслідки.
** '''Норми-презумпції'''&nbsp;— це норми, які закріплюють припущення щодо наявності або відсутності певних юридичних фактів. Наприклад, ЦК України встановлює презумпцію добросовісності та розумності поведінки особи, презумпцію винності особи, яка завдала шкоди, або презумпцію недостовірності негативної інформації, поширеної про особу.
Рядок 85:
 
== Структура норми права ==
Структура правової норми&nbsp;— це її внутрішня побудова, яка характеризується наявністю в ній відносно автономних, але нерозривно пов'язаних одна з одною складових частин, що різняться за функціональною роллю».
* Структури (а їх декілька) у правовій нормі склалися історично, поступово та представляють велику соціальну цінність. Їхнє походження йде з давніх часів, із суспільств привласнювальної економіки і навіть із тих часів, коли людина ще як біологічна істота, як і інші біологічні види, навчилася пов'язувати свою поведінку з результатами цієї поведінки, свої реакції на ті чи інші умови життєдіяльності закріплювати в колективному досвіді, у колективній свідомості по критеріях «прийнятно-неприйнятно».
* Мононорми первісного суспільства будувалися по цій схемі, і лише згодом «сприйнятно-несприйнятно» переросло у відносини по критеріях «можна-неможна» (право), «добре-погано», «добро-зло» (мораль).
* Із позиції філософії структура&nbsp;— це відносно самостійна й стійка єдність елементів, їхніх відносин і цілісності об'єкта, які забезпечують тотожність самому собі. Структура нерозривно зв'язана із системою. Характеристика об'єкта з позицій системи і структури дає суть системно структурного аналізу.
* Філософське поняття структури потрібно пов'язати зі специфікою правових явищ, з їхньою природою, змістом, соціальним призначенням і місцем у системі права.
* [[Аналіз|Аналіза]]а норми за структурою сприяє з'ясуванню смислу правила поведінки, що в ній міститься, а це, у свою чергу, допомагає правильній реалізації норми, зміцненню законності й правопорядку, тобто досягненню того, заради чого існує право.
* Структура норми залежить від її характеру. До визначення структури можна підійти по-різному, залежно від того, яка це норма&nbsp;— норма-принцип, норма-дефініція, норма-правило поведінки, регулятивна норма чи охоронна норма, які є різновидами норми-правила поведінки.
* Нормами, що містять безпосередні правила поведінки для конкретних (але не індивідуалізованих) суб'єктів в реальному суспільному житті є:
*# Норми-дозволяння;
*# Норми-приписи (зобов'язування);
*# Норми-заборони.
 
* У теорії права докладно обґрунтовано дві різні концепції структури норми: двоелементна (двочленна, дволанкова) та триелементна (тричленна, триланкова).
Рядок 119:
* Види гіпотез:
: 1.За ступенем визначеності:
:* ''Визначена''&nbsp;— вичерпно визначає ті умови, при наявності яких набуває чинності правило поведінки, що міститься в диспозиції норми права;
:* ''Відносно визначена''&nbsp;— обмежує умови застосування норми права певним колом формальних ознак.
: 2.За формою вираження:
:* ''Абстрактні''&nbsp;— умови застосування норми визначаються загальними родовими ознаками, що надає можливість охопити та врегулювати значну кількість однорідних випадків;
:* ''Казуальні''&nbsp;— визначаються умови дії норми, використовуючи вужчі, спеціальні родові ознаки, тому норма права поширюється на обмеженіше коло випадків.
: 3.За складом:
:* ''Прості''&nbsp;— містять одну обставину, потрібну для дії правової норми;
:* ''Складні''&nbsp;— містять дві або більше обов'язкових обставин, за якими пов'язується дія правової норми;
:* ''Альтернативні''&nbsp;— чинність норми права визначається залежно від однієї або кількох фактичних обставин (умов) і для настання правових наслідків досить наявності однієї з цих обставин.
Рядок 134:
:* ''Відносно визначені''&nbsp;— межі юридичної відповідальності визначаються від мінімальної до максимальної або тільки до максимальної;
: 2.За кількістю несприятливих наслідків:
:* ''Прості —'' передбачають один невигідний наслідок.
:* ''Складні —'' передбачають одночасне застосування декількох невигідних наслідків.
:* ''Альтернативні''&nbsp;— указують на декілька можливих засобів упливу на правопорушника, а доцільність застосування конкретного засобу визначається правозастосовчим органом, виходячи з особливості конкретної справи;
: 3.За характером наслідків:
:* ''каральні (штрафні);''
:* ''правовідновлювальні (компенсаційні);''
:* ''заохочувальні.''
: 4.За галузями права:
:* ''кримінально-правові;''
:* ''адміністративно-правові;''
:* ''цивільно-правові;''
:* ''дисциплінарні.''
 
== Див. також ==
Рядок 159:
* Колошин В. Логічна структура норм права (деякі практичні аспекти) // Право України.&nbsp;— 1995.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— С. 44-46.
* Корнута Р. Вітчизняні погляди на структуру норми пра- ва // Право України.&nbsp;— 2007.&nbsp;— №&nbsp;7.&nbsp;— C. 19-21.
* Нестерович В. Ф. [http://nbuv.gov.ua/UJRN/pppd_2018_3_7 Поняття, сутнісні риси та види норм виборчого права України]. Правовий часопис Донбасу. 2018. № &nbsp;3. С. 33-39.
* Нормы советского права. Проблемы теории / Под ред. М.&nbsp;И.&nbsp;Байтина и В.&nbsp;К.&nbsp;Бабаева.&nbsp;— Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1987.&nbsp;— 248 с.
* Орєхов В.&nbsp;Ю.&nbsp;Місце санкції у структурі правової норми // Держава і право. Юрид. і політ. науки.&nbsp;— 2005.&nbsp;— Вип. 29.&nbsp;— C. 102—108.
Рядок 166:
* Ульянова О. Правові фікції і правові презумпції: єдність та відмінність // Право України.&nbsp;— 2005.&nbsp;— №&nbsp;6.&nbsp;— C. 101—103.
* Молибога М.&nbsp;П.&nbsp;Класифікація тлумачення норм права / М.&nbsp;П.&nbsp;Молибога // Держава і право. Юрид. і політ. науки: зб. наук. пр.&nbsp;— 2010.&nbsp;— Вип. 50.&nbsp;— С. 76-83.
* Корнута Р. Загальнотеоретичні особливості структури норми кримінального права / Р. Корнута // Право України. –&nbsp;— 2008. –&nbsp;— № &nbsp;11. –&nbsp;— С. 72 –&nbsp;— 76.
* Орєхов В.&nbsp;Ю.&nbsp;Місце санкції у структурі правової норми //Держава і право. Юрид. і політ. науки.&nbsp;— 2005.&nbsp;— Вип. 29. –C. 102—108.
* Погорілко В. Ф., Федоренко В.&nbsp;Л.&nbsp;Поняття, ознаки, види іструктура конституційно-правових норм // Право України. –2001.&nbsp;— №&nbsp;11.&nbsp;— С. 9-14.
 
== Література ==
* Норма права // {{ВУЮЕ3|сторінки = 333}}
* ''О.&nbsp;В.&nbsp;Задорожній''. Норма міжнародного права // [[Українська дипломатична енциклопедія]]: У 2-х т./Редкол.:Л.&nbsp;В.&nbsp;Губерський (голова) та ін.&nbsp;— К.:Знання України, 2004&nbsp;— Т.2&nbsp;— 812с. ISBN 966-316-045-4
* Спеціалізовані норми права // {{ВУЮЕ3|сторінки = 730}}
 
== Посилання ==
* Нестерович В. Ф. (2018). ''[http://nbuv.gov.ua/UJRN/pppd_2018_3_7 Поняття, сутнісні риси та види норм виборчого права України]''. Правовий часопис Донбасу. № &nbsp;3. с. 33–39.
* ''А. &nbsp;Ю. &nbsp;Олійник''. [http://leksika.com.ua/12380604/legal/alternativni_normi Альтернативні норми] // {{Юридична енциклопедія|1}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/1058/58/1/13/#36151 Дозвіл правовий] // {{Юридична енциклопедія|2|268}}
* [http://cyclop.com.ua/content/view/307/58/1/11/#26061 Забороняючі норми] // {{Юридична енциклопедія|2|449}}
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Норма_права