Юхта Михайло Дмитрович: відмінності між версіями
Біографія Мітки: Візуальний редактор Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію |
(Немає відмінностей)
|
Версія за 10:30, 28 жовтня 2020
Файл:Портрет Михайла Дмитровича Юхти.jpgЮхтá Михайло Дмитрович (03 жовтня 1946 року) - Заслужений Журналіст України, ветеран волинської та загальнонаціональної журналістики[1], член Національної спілки журналістів, радіожурналіст, письменник, активіст, громадський діяч, викладач Східноєвропейського Національного Університету, українофіл[2].
Народився у селі Пристайлове Лебединського району Сумської області.
Батько був сільським ковалем. Мама – швачкою. Навчався у Львівському державному університеті імені Івана Франка на факультеті журналістики. З 60-х років - на ниві волинської журналістики[3].
Двадцять років працював на Волинському радіо, ще 20 – власкором Українського радіо, власкор газети ЦККПУ «Радянська Україна».
Писав для «Радянської України», на той час республіканської газети ЦККПУ.
Перше місце роботи - інспектор у облвиконкомі[4]. Свого часу, голова облвиконкому Юхим Ярощук пропонував вступати у вищу партійну школу, що несло б хороші перспективи для молодого М.Юхти. Але сам Михайло Дмитрович коментує: «... я вже спробував себе у журналістиці й відмовитися від неї не зміг, бо то для мене було, як повітря»[5].
Кар‘єру на Українському радіо почав на конкурсній основі - відразу по приїзду на співбесіду до Києва отримав завдання зробити репортаж із заводу «Більшовик», з чим справився «на відмінно».
Серед перших інтерв’ю - розмова із жителькою Колодяжного Варварою Дмитрук, яка була близькою із Лесею Українкою, дружила із нею; бесіда із праправнучкою Тараса Шевченка Євгенією Гончаревич-Голуб, яка прибула із Черкащини вчителювати в село Сокіл Рожищенського району.
Серед інтерв‘[6]юі - Володимир Литвин, Микола Томенко, Юрій Левітан, Євген Леонов, Штепсель і Тарапунька, останній з яких був близьким приятелем журналіста.
У ході співпраці також заприятелював із Муслімом Магомаєвим, якого здивував неочікуваним волинським сувеніром - консервами з лосятини. Ті, в свою чергу, так полюбилися артисту, що пан Магомаєв неодноразово звертався до Михайла Дмитровича із проханням переслати делікатес до Москви, з приводу святкування особливих для співака дат[7].
Задяки особистим якостям, небайдужості до чужої долі та численним знайомствам в галузі, за роки діяльності поєднав чимало родин та багатьом допоміг у пошуках рідних: в тому числі, учасникам операції «Вісла» та членам сімей загиблих учасників Другої Світової війни.
Останні роки Михайло Дмитрович присвятив дослідженню десидентського руху в Україні:
став ініціатором створення фонду особового походження Дмитра Полікарповича Іващенка;
нещодавно закінчив написання об’ємної праці про страдницький шлях педагога, політв’язня, яка незабаром прийде до читача, а всі зібрані ним документальні та історичні джерела будуть передані до архіву та поповнять фонд.[8]
Сьогодні займається питаннями публікації книги власного авторства про відомого волинського дисидента, «волинського Чорновола»[9] Дмитра Іващенка, з ким тісно переплетена доля родиниПомилка цитування: Відкривальний тег <ref> неправильний або містить хибну назву. Заслуженого Журналіста України.
Рецензії на книгу «Долю обрав сам» та коментар автора за посиланням: http://volynrada.gov.ua/sites/default/files/2019/doc/pitannya_6.pdf
Світлини: із власного архіву М.Д.Юхти та фот.Ірини Кабанової
![[1]](https://www.volyn24.com/img/modules/news/c/cd/98c9afbdf9aca3c93fc2429798b00cdc/original-img4473.jpg){kind=link}
- ↑ Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ. Волинь24 (англ.). Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ. Волинь24 (англ.). Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ Обласний Виконавчий Комітет
- ↑ Жив у тещі Тарапуньки, розмовляв із Левітаном. Михайло Юхта. ОЧЕВИДЕЦЬ. Волинь24 (англ.). Процитовано 21 вересня 2020.
- ↑ eng. interviewee. Респондент.
- ↑ з особистої розмови
- ↑ Дмитро Полікарпович Іващенко (PDF). https://archives.gov.ua/wp-content/uploads/2020/03/20-3.pdf (Українська) . 15.10.2020. Процитовано 15.10.2020.
- ↑ коментар М.Д.Юхти
- ↑ www.webmaestro.com.ua, веб-студія WebMaestro:. Фронтова любов луцького дисидента | Волинська газета. volga.lutsk.ua. Процитовано 21 вересня 2020.