Готторпське питання: відмінності між версіями

'''Готто́рпське пита́ння''' ({{lang-ru|Готторпский вопрос}}), або '''пита́ння Готто́рпської спа́дщини''' — у [[1581]]—[[1773]] роках територіальна суперечка між [[Королівство Данія|Данією]] і [[герцогство Гольштейн|Гольштейном]] про приналежність частини [[Шлезвіг-Гольштейн|Шлезвіга-Гольштейна]]<ref name="СИЕ"/>. [[1544]] року ця частина була розділена на три: Седербогську (відійшла Данії), Готторпську (керувалася [[Гольштейн-Готторпи|Гольштейн-Готторпським домом]]) і Хадерслевську землі<ref name="СИЕ"/>. Конфлікт між Данією і Гольштейн-Готторпами почався після розділу між ними в [[1581]] році Хадерслевської землі<ref name="СИЕ"/>. Боротьба загострилася у 2-й половині XVII ст. і в часи [[Велика Північна війна|Великої Північної війни]] (1700—1721)<ref name="СИЕ"/>. У протистоянні з Данією Гольштейн-Готторпські герцоги спиралися на [[Священна Римська імперія|Священну Римську імперію]], до складу якої входило їхнє герцогство<ref name="СИЕ"/>. Коли на початку [[1762]] року герцог [[Петро ІІІ|Карл-Петер-Ульріх]] став російським імператором ([[Петро ІІІ|Петром ІІІ]]), до суперечки приєдналася [[Російська імперія]] і ситуація склалася загрозливою для Данії<ref name="СИЕ"/>. Проте його дружинаВтім [[Катерина ІІ]], яка захопила російський трон, уклала із данцями в [[1767]] році обопільно-вигідний [[Копенгагенський договір (1767)|Копенгагенський договір]] про союз і обмін землями. Цей договір був підтверджений [[Царськосільський трактат (1773)|Царськосільським трактатом]] [[1773]] року<ref name="СИЕ"/>. За умовами договору і трактату російський престолонаслідник Павло (майбутній [[Павло І]]), який водночас був гольштейнським герцогом, віддавав Данії свої права на готторпський спадок в обмін на графства [[Графство Ольденбург|Ольденбург]] і [[графство Дельменгорст|Дельменгорст]] у Північній Німеччині, сплату гольштейнських боргів і торгові преференції для російських купців. Внаслідок цього весь Шлезвіг-Гольштейн опинився у володінні Данії<ref name="СИЕ">Похлебкин, В. В. Готторпский вопрос // ''Советская историческая энциклопедия''. Москва, 1963, Т. 4.</ref>.