Генотеїзм: відмінності між версіями

'''Генотеї́зм''' (henoteism) або '''енотеїзм''' — термін, уведений у вживання [[Мюллер, Фрідріх Макс|Максом Мюллером]] для позначення того стану релігійної свідомості, коли одиничні божества ще не мають визначеності й стійкості і кожне може заміняти всіх. Даний [[бог]] (напр. [[Індра]], [[Аґні]], [[Сур'я]]), до якого шанувальник звертається з молитвою, поєднує для нього атрибути всіх інших і представляє (у цей момент) єдине верховне божество. Такий спосіб релігійного відношення, замічений спочатку у [[веди|ведичній релігії]], властивий також і іншим, напр. давньоєгипетській. З генотеїзмом не слід змішувати релігійно-філософське злиття всіх богів в одному певному, яке ми знаходимо, напр., в (пізніших) орфических гімнах до [[Зевс]]у.