Хрестовоздвиженський жіночий монастир (Полтава): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 15:
 
== Історія ==
[[1650 в Україні|1650]] року, на честь [[Хмельниччина|перемоги повстанців над військами польськихРечі магнатів і шляхти та визволення Полтави і краю від польсько-шляхетського поневоленняПосполитої]], поблизу міста, на високій горі, вкритій віковим лісом, з дозволу [[Київська митрополія (1620—1685)|київського митрополита]], відомого українського церковного діяча і письменника [[Косів Сильвестр|Сильвестра Косіва]] було засновано Полтавський Хрестовоздвиженський монастир, (спочаткуспершу як чоловічий монастир). котрийВін стаєстав найпівденнішим серед так званих городянських, тобто полкових монастирів [[Гетьманщина|Гетьманщини]] XVII століття. Очолював будівництво [[ігумен]] [[Мгарський монастир|Лубенського Мгарського монастиря]] [[Калістрат]].
 
Перші монастирські споруди зводилися з дерева в лісовій гущавині, куди вела лише вузенька стежина. Серед ініціаторів спорудження цієї обителі були [[Полтавський полк|полтавський полковник]] [[Мартин Пушкар]], козацький старшина [[Іскра Іван Якович|Іван Іскра]], міщанин Іван Крамар та інші козаки й міщани, які внесли значні пожертвування на цю справу. 1 Полтавський монастир став значним просвітницьким центром Півдня [[Гетьманщина|Гетьманщини]], у джерел якого стояв архієпископ Слов'янський та Херсонський [[Євгеній Булгаріс]] — особистий приятель французького просвітника [[Вольтер]]а, колишній бібліотекар [[Катерина II (імператриця Росії)|Катерини II]]. Завдяки його старанням монастир мав найбільшу в регіоні книгозбірню.