Храбан Мавр: відмінності між версіями

Досягнувши 25 років, Рабан отримує сан диякона. Приблизно в цей же час він завершує роботу над своїм першим твором&nbsp;— «Про похвалу Святому Хресту» ({{lang-la|}}De laudibus sanctae crucis}}). Це творіння у формі фігуративних віршів ({{lang-la|}}carmina figurata}}), які можуть читатися не тільки по вертикалі і по горизонталі, а й хрестоподібно. Над створенням «Похвали» Рабан трудився разом зі своїм другом і однокласником ченцем Хатта. У [[802]] році монастир очолює абат Ратгар і це аж ніяк не сприяло ученим заняттям. Цей настоятель розгорнув широку будівничу діяльність і вимагав, щоб усі монахи брали участь у будівництві, а нездатних до цього або тих, хто протестував, просто виганяли. Скарги братів на деспотичне правління Ратгара двічі змушували [[Карл Великий|Карла Великого]] втручатися у справи обителі, але лише в [[817]] році, коли ченці вдалися до крайнього заходу&nbsp;— всі разом залишили монастир, [[Людовик I Благочестивий|Людовик Благочестивий]] вигнав ненависного абата. Святий Рабан страждав від смути, що охопила обитель, але не залишав монастиря. Втім, за іншими даними, саме в період настоятельства Ратгара Рабан здійснив тривале паломництво до Святих місць. Після повернення Рабан Мавр приймає священний сан&nbsp;— в [[815]] році його висвячує архієпископ Майнцський Хайстольф. При новому абаті Егілю, якого було обрано одностайно, Рабан знову починає викладати в школі, не залишаючи більше ніколи цього заняття<ref>http://nika-el.livejournal.com/</ref>