Відмінності між версіями «Пожежний автомобіль»

 
=== Історія пожежних автомобілів у Російській імперії та СРСР ===
[[Файл: 1984 CPA 5585.jpg|thumb|220px|Автомобіль виробництва товариства «Г. А. Леснер», 1904 рік]]
[[Файл:Freze fire.jpg|thumb|220px|Пожежний автомобіль «Фрезе», 1904 рік]]
 
Перший в Росії пожежний автомобіль був створений в [[1904]] у на фабриці фірми «[[Фрезе Петро Олександрович|Фрезе]] і К °». Автомобіль був оснащений одноциліндровим двигуном потужністю 8 [[кінська сила|к.с.]], призначався для доставки до місця пожежі протипожежної команди з десяти осіб. До складу обладнання входили дві драбини, стендер (колонка [[гідрант]]а) і [[пожежний рукав|рукави]] довжиною 80 [[Сажень|сажнів]]. У тому ж році пожежний автомобіль на шасі від «Даймлер», оснащений цистерною, насосом, стендерами, пожежними рукавами і призначений для перевезення протипожежної команди з 14 осіб, був створений петербурзьким товариством «Г. А. Леснер». Перший пожежний автомобіль для Москви побудували також на фірмі «Г. А. Леснер» в 1908 році. У 1913 р. [[руссо-Балт|Російсько-Балтійський вагонобудівний завод]] випустив кілька пожежних автомобілів на шасі «Руссо-Балт-Д24-40».
 
[[Файл:Fire engine ZIL-131 2009 G1.jpg|thumb|Пожежний автомобіль на базі [[ЗІЛ-131]]. [[Вінниця]], [[Україна]].|альт=|ліворуч]]
[[Файл:Armored fire and rescue vehicle PSB-6.0-40-10 52-TV mod during the "Armiya 2020" exhibition (front view).jpg|thumb|220px|ПСБ-6,0-40-40 мод. 52-ТВ|альт=|ліворуч]]
[[Файл:Freze fire.jpg|thumb|220px|Пожежний автомобіль «Фрезе», 1904 рік]]
 
Після [[Жовтнева революція|революції]] в Росії залишилося близько десятка діючих пожежних автомобілів. На початку 20-х років почали з'являтися саморобні пожежні автомобілі. Старі вантажні автомобілі перероблялися в автолінійки. Були також автобочки, що доставляли на пожежу воду. Деякі команди для надання першої допомоги використали, так звану «газівку» або «газшприц». На такій машині розміщували невелику (до 500 літрів) цистерну, балон зі стисненим повітрям або вуглекислим газом (тиском до 110 кг/см²). Подаючи повітря або газ з балона в цистерну, в ній створювали тиск 2-3 кг / см², що забезпечувало дальність викиду струменя до 30 м з водометного стовбура. За нетривалий час дії такої машини пожежні встигали розгорнути і запустити в роботу основну техніку. Однак після використання запасу газу такий автомобіль виявлявся марним і не міг використовувати потужність власного двигуна для участі в гасінні пожежі. В даний час існує автомобіль першої допомоги АПП-1,8-10 (Валдай-33104) −87ВР, у якого подача води здійснюється витісненням з ємності стисненим повітрям.
У період 1926—1932 років в Росії було розпочато планомірне виробництво пожежних автонасосів. Першою такою автомашиною був автонасос [[АМО-Ф-15]]. Вантажопідйомність шасі 1,5 т, потужність двигуна 30 кВт. [[Ротаційно-поршневий насос]] міг подавати 720—940 л/хв води. Її запас на машині був 350 л, протипожежна (бойова) [[обслуга]] становила 8 осіб.
307

редагувань