Розплідник: відмінності між версіями

Розплідник — це [[місце]] або [[заклад]] для розведення та вирощування (не плутати з [[Притулок для тварин|притулком]]) різних [[вид]]ів [[Тварини|тварин]]. Як правило, це великий [[Зоотехнія|зоотехнічний]] [[об'єкт]], розташований за межею [[Місто|міста]]. Звісно, є розплідники й '''міського типу''', так звані ''домашні'', розташовані в типовій міській [[Квартира|квартирі]]. Зазвичай такий розплідник не має змоги вести повноцінну роботу з [[Порода тварин|породою]] (кількість, наприклад, [[Пес свійський|собак]] чи [[Кіт свійський|котів]] лімітується [[Здоровий глузд|здоровим глуздом]] і розмірами квартири). Так само дуже багато [[Проблема|проблем]] з вирощуванням тварин у квартирних умовах, оскільки за таких умов украй складно вирощувати найбільш перспективних індивідів[[індивід]]ів. Однак тут вони ростуть у постійному контакті з заводчиком і його [[Сім'я|родиною]], що позитивно впливає на психоемоційний розвиток тварин.

Одним із варіантів розплідника міського типу є так званий ''колективний[[колектив]]ний розплідник''. На чолі такої спільноти любителів певного виду тварин стоїть [[Ентузіазм|ентузіаст]] породи та [[керівник]] розплідника — заводчик. Він веде всю [[Племінна справа|племінну]] [[Документація|документацію]] і вирішує від яких батьків отримувати малят. Сам заводчик утримує кілька батьків, а всі інші тварини колективного розплідника живуть і народжують дитинчат у так званих утримувачів, своїх фактичних власників[[власник]]ів. Тут до труднощів описаного вище розплідника додається ще й те, що малята ростуть у непрофесіоналівне[[Фахівець|професіоналів]] і сам заводчик не може повною мірою оцінити результати[[результат]]и свого розведення, позаяк не має змоги щоденно [[Спостереження|спостерігати]] за тваринами.

Найбільш правильним, зручним і функціональним, є розплідник '''заміського типу'''. Такі розплідники здебільшого розташовані на невеликій відстані від міста, на [[Приватна власність|приватній]] [[Територія|території]], що належить заводчику, і в безпосередній близькості від його дому. Ідеально, коли заводчик і його вихованці мешкають на одній території, але кожен має свій дім. У цьому випадку можна досягнути максимального комфорту й оптимальної функціональності розплідника. Тварини дуже соціальні істоти, їм потрібне спілкування з власником і заводчиком. Тож відповідальні заводчики постійно беруть до себе в будинок, у гості, своїх підопічних. Але кожна тварина має свій особистий життєвий простір для сну, ігор та приймання їжі.