Походив з династії [[Зіріди|Зірідів]]. Син еміра [[Бадіс ібн Мансур]]а. Народився 1008 року в Кайруані. У 1016 році після смерті батька успадкував трон. Під час вступу до Кайруана суніти намагалися вбити молодого еміра, оскільки він визнавав владу ісмаїлітів [[Фатіміди|Фатімідів]]. Проте суннітисуніти знищили фатімідську резиденцію Аль-Мансурію, де було вбито 20 тис. шиїтів.
Через малий вік владу фактичну отримализдобули його родичі. Вони продовжили розпочату ще попередником війну проти держави [[Хаммадіди|Хаммадідів]], проте війська Зірідів зазнали поразки. В результаті 1016 року було укладено мир. 1091 року було надано притулок родичу [[Заві бен Зірі]], колишньому еміру Гранади.
Виховувався в суннітськомусунітському дусі, ставши прихильником [[Малікійський мазгаб|малікізму]]. У 1022 році перебрав владу на себе. Спрямував спочатку основні зусилля на розвиток сільського господарства, підтримував ремесла і торгівлю. Завдяки цьому відбулося економічне піднесення, поповнювалася державна скарбниця. Так, за свідченням сучасників, за свою доньку емір давав придане вартістю 1 мільйон динарів, яке завантажили на 10 мулів, а під час похорону матері аль-Муїзз наказав виготивити її труну з індійського дерева, прикрасити золотими цвяхами і рядками великих перлів.
1027 року внаслідок повстання берберів племені зената було втрачено владу над Триполітанією. Подальші роки присвятив війнам з зенатами.
