Міхнюк Олег Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м заміна синтаксу відповідно до обговорення
Cougar (обговорення | внесок)
вікіфікація
Рядок 41:
}}
{{Однофамільці|Михнюк}}
'''Оле́г Іва́нович Міхню́к''' ([[27 жовтня]] [[1965]], [[Мала Дівиця]], [[Прилуцький район]], [[Чернігівська область]] — [[20 серпня]] [[2014]], [[Новосвітлівка (смт)|Новосвітлівка]], [[Сорокинський район|Краснодонський район]], [[Луганська область]]) — український військовик і громадський діяч, ветеран [[Війна в Афганістані (1979—1989)|війни в Афганістані]], заступник голови Української Спілки ветеранів Афганістану, кавалер численних орденів та медалей. Активіст [[Революція гідності|Революції гідності]], учасник [[Війна на сході України|війни на сході України]]. [[Герой України]].
 
Загинув під час бойових дій за містечко [[Новосвітлівка (смт)|Новосвітлівка]], на трасі [[Сорокине|Краснодон]]-[[Луганськ]].
 
== Життєпис ==
29 жовтня 1983 року був призваний до лав [[Збройні сили СРСР|Збройних сил СРСР]]. Закінчив навчальний підрозділ [[242-й навчальний центр повітряно-десантнихповітрянодесантних військ Росії(РФ)|44-ї навчальної повітряно-десантної дивізії]], яка на той час дислокувалася поруч із селом [[Гайжюнай]] ([[Литовська Радянська Соціалістична Республіка|Литовська РСР]]), отримав військове звання «[[сержант]]». З 4 березня 1984 року служив в [[56-ата окрема гвардійська десантно-штурмова бригада (РФ)|56-й окремій гвардійській десантно-штурмовій бригаді]] в [[Афганістан]]і. Був заступником командира 3-го десантно-штурмового взводу 7-ї роти.
 
31 травня 1984 року під [[Гардез]]ом намагаючись витягнути поранених товаришів з-під прицільного вогню [[снайпер]]а був важко поранений. 21 травня 1985 року отримав друге поранення під час проведення операції в Мараварській ущелині. Багато зробив для ветеранського руху і товаришів по службі. Всі зустрічі ветеранів-«афганців» через 20 років були організовані за його ініціативи.
 
З 1991 по 1993 рр. начальник медико-соціального відділу Української Спілки ветеранів Афганістану (УСВА). З 1994 по 1995 рр. заступникомзаступник голови Правлінняправління Київської обласної Спілки воїнів-інтернаціоналістів. З 1995 рр. працював (УСВА) на посаді керівника управління реабілітації та лікування.
 
Нагороджений двома орденами [[Орден Червоної Зірки|«Червоної Зірки»]] та медаллю [[Медаль «За відвагу»|«За відвагу»]].
 
Перебував у шлюбі з Міхнюк Ніною Петрівною, під час шлюбу народилось двое синів -&nbsp;— Олег Олегович та Євген Олегович, алеоднак шлюб розпався. <ref>{{Cite web|title=Декларації: Міхнюк Ніна Петрівна від НАЗК|url=https://declarations.com.ua/declaration/nacp_b7e412a2-f566-4cdc-868d-084352e4f572|website=declarations.com.ua|accessdate=2019-12-29|language=uk}}</ref>
 
Знайшов улюбленудругу дружину&nbsp;— Ірину, яка народила доньку, яку згодом назвали Анною. [[14 лютого]] [[2018]] року Ірина Володимирівна Міхнюк&nbsp;— член правління громадської спілки «Всеукраїнська асоціація ветеранів Афганістану та антитерористичної операції»&nbsp;— була нагороджена [[Орден княгині Ольги|орденом княгині Ольги]] III&nbsp;ст.<ref>{{УПУ|31/2018|14 лютого 2018|Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав|link=http://www.president.gov.ua/documents/312018-23602}}</ref>
 
=== Євромайдан та російське вторгнення ===
В період [[Євромайдан]]у Олег Міхнюк був сотником Восьмої «афганської» сотні [[Самооборона Майдану|Самооборони Майдану]], у складі якої були переважно ветерани [[Війна в Афганістані (1979—1989)|війни СССР в Афганістані]]<ref>{{Cite web |url=http://112.ua/video/rukovoditel-dvizheniya-veteranov-evromaydana-oleg-mihnyuk-o-planah-afgancev.html |title=Виступ Олега Міхнюка на Майдані. ВІДЕО |accessdate=24 серпень 2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150417115555/http://112.ua/video/rukovoditel-dvizheniya-veteranov-evromaydana-oleg-mihnyuk-o-planah-afgancev.html |archivedate=17 квітень 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
 
В квітні 2014 року опублікував статтю в [[Українська правда|Українській правді]] у якій розкритикував стан справ в українській армії за підсумками [[Анексія Криму Росією (2014 року)|російського вторгнення в Крим]]<ref>[http://www.pravda.com.ua/columns/2014/04/1/7020987/ Олег Міхнюк: Діставай н/з]</ref>.
 
Під час [[війна на сході України|війни на сході України]] пішов добровольцем до [[24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар»|24-й батальйону територіальної оборони «Айдар»]].
 
Загинув [[20 серпня]] [[2014]] року в бою за визволення [[Луганськ]]а біля [[Бої за Новосвітлівку та Хрящувате|селища Новосвітлівка]].
 
== Вшанування пам'яті ==
* 11 лютого 2015 року у військово-історичному музеї&nbsp;— відділі Чернігівського історичного музею імені В.&nbsp;В.&nbsp;Тарновського відбувся захід, присвячений Олегу Івановичу Міхнюку. Так вже склалася його доля, що чернігівціЧернігівці згадали в цей день війну в Афганістані, Революцію Гідності, війну за Незалежність України (АТО). Все це поєднав у собі Олег Міхнюк.<ref>[http://pik.cn.ua/14128/ В історичному музеї відбувся захід пам'яті Олега Міхнюка // ПіК, 13 лютого 2015]</ref>
* В [[Чернігів|Чернігові]] існує [[Вулиця Олега Міхнюка (Чернігів)|вулиця Олега Міхнюка]]<ref>[http://www.chernigiv-rada.gov.ua/document/rozporyadzshenya-mer/8003]</ref>.
* Відкрито меморіальну дошку на будівлі Малодівицької школи, де навчався Олег Міхнюк<ref>[http://chz.org.ua/memorialna-doshka-na-chest-oleha-mihnyuka/ Меморіальна дошка на честь Олега Міхнюка]</ref>.
* 29 жовтня 2019 року, в рідному містечку героя [[Мала Дівиця]], відкрито пам'ятний знак<ref>[http://www.golos.com.ua/article/323396 «Афганець», який став Героєм України]</ref>.
 
== Нагороди ==
* Звання [[Герой України]] з удостоєнням [[ОрденГерой «Золота Зірка»України|ордена «Золота Зірка»]] ([[21 серпня]] [[2015]], посмертно)&nbsp;— ''за виняткову мужність, героїзм і самопожертву, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі''<ref>{{УПУ|494/2015|21 серпня 2015|Про присвоєння О.Міхнюку звання Герой України}}</ref><ref>[http://www.president.gov.ua/news/prezident-vruchiv-zolotu-zirku-geroya-ukrayini-druzhini-zagi-35835 Президент вручив «Золоту Зірку» Героя України дружині загиблого воїна-«афганця» Олега Міхнюка] // Офіційне інтернет-представництво Президента України, 23 серпня 2015</ref>
* Повний кавалер [[Орден «За мужність»|ордена «За мужність»]]:
:* Орден «За мужність» I&nbsp;ст. ([[21 серпня]] [[2014]])&nbsp;— ''за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, високопрофесійне виконання службового обов'язку'' (посмертно)<ref>{{УПУ|660/2014|21 серпня 2014|Про відзначення державними нагородами України}}</ref>
Рядок 97:
* {{ref-ru}}[http://www.usva.org.ua/mambo3/index.php?option=com_content&task=view&id=57 ОЛЕГ МИХНЮК: «У ТЕХ, КТО ПРОШЕЛ АФГАНИСТАН, ОБОСТРЕННОЕ ЧУВСТВО СПРАВЕДЛИВОСТИ»]
* [https://web.archive.org/web/20160305014821/http://www.pohlyad.com/news/n/58644 У бою за Луганськ загинув один з найавторитетніших сотників Майдану]
* [https://ukraine-memorial.org/ua/biography/mihnyuk-oleg-ivanovich/ Біографія Міхнюка Олега Івановича] Книга пам′яті загиблих за Україну -&nbsp;— Український меморіал
 
{{succession|office=[[Герой України]] — [[Список Героїв України|кавалер ордена «Золота Зірка»]] <br>№ 154 <br>[[21 серпня]] [[2015]]|preceded=[[Зубков Іван Іванович]] | succeeded=[[Зінич Ігор Вікторович]]}}