Сувальська угода: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 29:
І [[Польська Республіка (1918—1939)|Польща]], і [[Литва]] відновили незалежність після закінчення [[Перша світова війна|Першої світової війни]] і не мали чітких спільних кордонів. Обидві країни висловлювали претензії на [[Сувальщина|Сувальщину]] та [[Віленський край]], що призвело до [[Польсько-литовська війна|військового конфлікту]].
 
За [[Радянсько-литовський мирний договір|Радянсько-литовським мирним договором]], підписаним у липні 1920 року між Литвою та [[Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка|РРФСР]], Радянська Росія визнавала під владою Литви велику територію, яка включала також Сувальщину і [[Вільнюс]]. В ході [[Польсько-радянська війна (1920)|Польсько-радянської війни]] радянська армія витіснила польські частини із зазначених регіонів. Литовські загони змогли оволодіти покинутими польською армією територіями.
 
У вересні 1920 року польська армія розгромила радянське військо у [[Битва на Німані|битві на Німані]]. Це дало полякам можливість збільшити військове забезпечення частин на Сувальщині, а також відкрило шлях для наступу на Вільнюс. 20 вересня, після доповідей представника Литви [[Аугустінас Вольдемарас|Аугустінаса Вольдемараса]] і польського посла [[Ігнацій Ян Падеревський|Ігнація Яна Падеревського]], [[Ліга Націй]] прийняла резолюцію, в якій закликала обидві сторони конфлікту припинити бойові дії і дотримуватися [[Лінія Керзона|лінії Керзона]]<ref name="vilk">{{cite book| title=Lietuvos ir Lenkijos santykiai Tautų Sąjungoje |first=Vilkelis |last=Gintaras | publisher=Versus aureus |year=2006 |isbn=9955-601-92-2 |pages=64–72|language=lt}}</ref>. Польща погодилася поважати нейтралітет Литви, за умови, що Радянська Росія зробить те саме. Та попри домовленості вже 22 вересня 1920 року польські війська, розвиваючи успіх у битві з РРФСР на Німані, атакували литовські частини в Сувальському регіоні.