Гликерій Дубицький: відмінності між версіями

== Життєпис ==

 

[[Файл:Монастир святих Апостолів Петра і Павла.Церква Петра і Павла та келії.JPG|міні|праворуч|300пкс|<center>Василіянський монастир і церква святих апостолів Петра і Павла в Дрогобичі</center>]]

Після завершення чотирирічного курсу богослов'я направлений до монастиря в [[Замостя (Польща)|Замості]], де виконував обов'язки місіонера, проповідника і вікарія монастиря. У 1774 році став ігуменом новозаснованого [[Монастир святих Апостолів Петра і Павла (Дрогобич)|василіянського монастиря в Дрогобичі]], який утворено в результаті об'єднання трьох довколишніх монастирів: Летнянського, Лішнянського та Дережицького, і префектом василіянської місії в Дрогобичі. Спорудив нову церкву разом зі школою (1778), в якій окрім гімназійних наук, були також виклади філософії та математики. У 1780 році на Тороканській капітулі удостоєний титулу ректора. 1784 року австрійський уряд замкнув гімназію, натомість о. Дубицький на її місце відкрив [[Головна школа|головну нормальну школу]] з німецькою мовою викладання. Окремо заснував також школу із руською (українською) мовою викладання. У 1783 році був вибраний на посаду секретаря провінції для [[Перемишльська єпархія (унійна)|Перемишльської єпархії]], потім радником провінції для цієї єпархії; у 1785 році став парохом у Дрогобичі<ref name=":0">Ks. Skruteń, ZSBW, s. 427.</ref>. У 1800—1811 роках був ігуменом [[Крехівський монастир|Крехівського монастиря]]<ref>[[Шкраб'юк Петро Васильович|Шкраб'юк]], с. 387.</ref>. Останні два роки життя був ігуменом у [[Краснопущанський монастир отців Василіян|Краснопущанському монастирі]].